Лінійний тракт ЦСП

Цифровий лінійний тракт (ЦЛТ) є сукупністю технічних засобів, що забезпечують передачу цифрових сигналів у межах даної ЦСП, і складається з однорідних ділянок і пунктів об'єднання і виділення цифрових сигналів. Однорідні ділянки провідних лінійних трактів усіх видів включають лінії зв'язку і встановлювані проміжні станції. Провідні лінії ЦЛТ будуються на основі симетричних чи коаксіальних кабелів за одно- чи дво-кабельними схемами. Загальна структурна схема ЦСП для одного напрямку передачі дається на рисунку 12.

Рис 12. Узагальнена структура ЦСП

Багатоканальний цифровий сигнал формується за допомогою пристроїв об'єднання (ПО) цифрових потоків первинних систем (ПС) передачі, причому для забезпечення передачі аналогових сигналів в обладнанні кінцевих пунктів КП-1 і КП-2 передбачаються пристрої аналого-цифрового і цифро-аналогового перетворення, об'єднані в аналого-цифровому обладнанні (АЦО).

Цифровий лінійний тракт починається і закінчується кінцевим обладнанням лінійного тракту (КОЛТ), де здійснюється перетворення коду, вводиться сигнал циклової синхронізації та ш. ЦЛТ розбивається на ділянки регенерації (регенераційні ділянки), на стиках яких установлюються регенератори, що розташовані в необслуговувальних (Ї>ПН) і обслуговуваль-них (РПО) регенераційних пунктах. Регенератори призначені для запобігання перетворень і для відновлення сигналів із заданою точністю їх амплітуди, форми і часового положення імпульсів. Всі ці перетворення відбуваються через завади і перехідні процеси на ділянці регенерації. Максимальна довжина ЦЛТ і довжина ділянки регенерації позначаються, відповідно, а відстань між сусідніми кінцевими регенащиними пунктами називається секцією дистанційного живлення і позначається як І

В кінці ЛІ розташований пристрій розділення (ПР), що забезпечує одержання індивідуальних сигналів.

До основних параметрів, що характеризують ЦЛТ і ЦСП у цілому відносяться в першу чергу максимальна дальність зв'язку, швидкість передачі, ймовірність помилки і надійність зв'язку. При цьому під максимальною дальністю Ь розуміється довжина ЦЛТ, при якій із заданою ймовірністаТгарантується виконання норм на якість каналів зв'язку. Швидкість передачі визначається даними конкретної ЦСП і вибирається відповідно до існуючої ієрархії цифрових систем. У стаціонарних ЦСП швидкість передачі умовно визначають числом еквівалентних каналів ТЧ (наприклад, у системі ГКМ-120 швидкість передачі сягає 8,448 Мбіт/с, або 120 каналів ТЧ).

7. Лінійний тракт радіосистем

Серед радіосистем найбільшого поширення набули радіорелейні системи передачі (РРСП) прямого бачення, тропосферні (ТРСП) і супутникові системи передачі (ССП), у яких для організації групового радіоканалу з вихідних типових каналів використовується спеціальне обладнання сполучення (ОС). Останнє встановлюється на мережних станціях чи станціях мережних вузлів (рис. 13), тому що вони територіально віднесені від станції радіосистеми передачі (РСП). їхній зв'язок здійснюється по провідній з'єднувальній лінії СЛ.

Рис. 13. Узагальнена структурна схема системи радіопередачі У РСП

Використовується подвійне перетворення групового аналогового чи цифрового сигналу, що надходить на відповідне кінцеве обладнання (КО) передавальної частини тракту, де здійснюється модуляція сигналу проміжної частоти (ПЧ). В кінцевому обладнанні лінійного тракту КОРСП спочатку здійснюється один із завадостійких різновидів модуляції сигналу ПЧ, а потім отриманий сигнал ПЧ передається на кінцеве обладнання радіостволу (КОРС) — радіопередавач, де здійснюється модуляція носійного СВЧ-коливання. Отриманий у такий спосіб СВЧ-сигнал направляється через обладнання об'єднання стволів і обладнання з'єднування передачі і прийому (на рисунку не наведені) в антену і випромінюється в напрямку наступної (приймальної) станції.

На приймальному боці радіостволу здійснюються зворотні перетворення: спочатку в модульований сигнал ПЧ, а потім у груповий сигнал вихідного виду. Для компенсації втрат при поширенні СВЧ-сигналу в радіостволі можуть встановлюватися ретрансляційні пункти РРС того чи іншого виду, в тому числі і супутникові.

Ретранслятори використовуються виключно активні (мають автономні джерела енергії), які у свою чергу можуть бути трьох типів:

1) з ретрансляцією по смузі частот вихідного групового сигналу, об'єднаного за виходами КОРС;

2) з ретрансляцією по сигналу ПЧ (об'єднані за виходами КОРСП);

3) з ретрансляцією по СВЧ - сигналу (об'єднані по входах КОРСП).

У першому типі ретранслятора перетворення здійснюється по вихідному груповому сигналу, тобто сигнал ПЧ перетвориться у вихідний груповий сигнал, а після посилення і корекції — назад у сигнал ПЧ, що дозволяє здійснювати високоточну корекцію трансльованих сигналів, а при наявності відповідної кінцевої апаратури виконувати введення і виведення частини (чи усіх) інформаційних сигналів на рівні типових каналів чи мережних трактів.

На відміну від розглянутого ретранслятора ретранслятор другого типу характеризується менш точною корекцією характеристик радіотракту, але дозволяє легко виділяти інформаційні сигнали з тракту на ретрансляційній станції. У цьому випадку перетворення прийнятих СВЧ-сигналів у сигнали ПЧ і зворотне перетворення здійснюються з використанням модуляції з наступним посиленням і корекцією сигналів ПЧ підсилювачами проміжної частоти (ППЧ).

Найбільш простим є ретранслятор третього типу, що здійснює пряме посилення сигналу СВЧ і може застосовуватися як бортовий ретранслятор, причому, щоб уникнути самозбудження через паразитний зворотний зв'язок між приймальними і передавальними частинами в тракт СВЧ вводиться перетворювач, за допомогою якого область прийнятого спектра транспонується в область передачі ретранслятора, обумовлену планом частот системи передачі.

Незалежно від виду радіосистеми, контроль ЛТ РСП включає:

в вимірювання амплітудних характеристик, наприклад, шляхом інтегрування на інтервалі часу, що дорівнює періоду аналогового сигналу чи тривалості переданого символу цифрових відліків отриманого синфазного і квадратурного радіосигналу; ■ вимірювання частотних характеристик, що здійснюються в більшості практичних додатків за допомогою обчислення дискретного швидкого перетворення Фур'є, розмірністю, обумовленою розширенням по частоті. Отже, для забезпечення необхідних характеристик ЛТ РСП у місцях стиків РС і РСП у заданій смузі частот необхідно контролювати відповідність до установлених норм амплітудно-частотного спектра (рис. 1.18) і амплітудно-часової діаграми сигналу, і при їхній неприпустимій розбіжності, здійснювати корегування характеристик устаткування в напрямку мінімізації виявленої невідповідності.

Рис. 14. Один із шаблонів спектра сигналу

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лінійний тракт із ЧтРК	\|	Мережі зв'язку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.