• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правовідносини, що виникають у провадженні в адміністративних судах

Підправовідносинами, що виникають у провадженні в адміністративних судахслід розумітиурегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства соціальні зв’язки, що виникають, видозмінюються та припиняються у межах ви­значеного законодавством певного кола суб’єктів, з приводу порушення, розгляду адміністративної справи та постановлення по ній рішення.

Елементами цих правовідносин, як і будь-яких інших правовідносин, вважаються: а) підстави їх виникнення, зміни та припинення; б) їх суб’єкти; в) об’єкт; г) зміст цих правовідносин.

Підставами виникнення, зміни та припинення правовідносин у провадженні в адміністративних судах можуть виступати:

1) певні процесуальні дії (бездіяльність) учасників правовідносин – подання позовної заяви, залишення її без руху, не виправлення в ній недоліків і т.п.;

2) юридичні події, з настанням яких правовідносини виникають, змінюються чи припиняються – наприклад смерть фізичної особи, яка є стороною провадження, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Суб’єктами правовідно­син провадження в адміністративних судах виступають, по-перше, адміністративний суд, який відпо­відно до чинного законодавства уповноважений розглядати та вирішувати той чи інший публічно-правовий спір, по-друге, будь-яка фізична або юридична особа, права, свободи та інтереси якої порушені або невизнані суб’єктом владних повноважень і яка зацікав­лена у постановленні позитивного для неї рішення суду, по-третє, органи державної влади, місцевого самоврядування, а також інші суб'єкти, дії, рішення чи бездіяльність яких оскар­жуються зацікавленими особами до адміністративного суду, по-четверте, суб’єкти, які у розгляді та вирішенні адміністра­тивної справи особисто не зацікавлені, однак, своїми діями за­безпечують нормальне функціонування суду, а також спри­яють постановленню об’єктивного та обґрунтованого по справі судового рішення.

Отже, усіх суб’єктів пра­вовідносин, що виникають у провадження в адміністративних судах, можна об’єднати у три основні групи :

1) суб’єкти, які здійснюють адміністративне судочинство: а) місцеві (загальні та окружні) адміністративні суди – суди першої інстанції; б) апеляційні адміністративні суди – суди другої (апеляційної) інстанції; в) суд касаційної (третьої) інстанції – Вищий адміністративний суд України;

2)особи, які беруть участь у справі:а) з метою захисту власних прав, свобод та інтересів (сторони – позивач та відповідач; треті особи) (ст. 47 КАС України); б) з метою за­хисту прав, свобод та інтересів інших осіб (представники сторін та третіх осіб, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб у суді) (ст.ст. 56, 60 КАС України). Такими особами, відповідно до ст. 60 КАС Ук­раїни є Уповноважений Верховної Ради України з прав лю­дини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші фізичні та юридичні особи у випадках передбачених законодавством.

Характерною ознакою осіб, що беруть участь у справі, яка принципово відрізняє їх від інших учасників провадження, є те, що виключно цій групі осіб властивий певний інтерес, а саме – процесуальний або матеріальний. Характер юридичної зацікавленості учасників провадження не є однаковим, він обумовлюється процесуальним статусом окремого суб’єкта. Деякі з них мають матеріально-правовий інтерес в результаті вирішення справи (сторони та треті особи); інші мають процесуально-пра­вовий інтерес (представники сторін та третіх осіб);

3) особи, які сприяють здійсненню правосуддя (особи, які є іншими учасниками провадження) – секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, спе­ціаліст, перекладач (ст.. 62 КАС). Ці суб’єкти відіграють у провадженні забез­печувальну роль, оскільки лише виконують процесуальні фун­кції допоміжного характеру, реалізують процесуальні дії, які допомагають розглядати публічно-правовий спір та вирішува­ти його по суті. Тому і вважається, що вони сприяють здійс­ненню правосуддя, забезпечують його належну якість та пов­ноту. Функцію правосуддя вони не здійс­нюють, тому їх не можна віднести до першої групи суб’єктів. Також вони не мають ні матері­ального, ні процесуального інтересу в результатах адміністра­тивної справи. Завдяки цим суб’єктам фіксується перебіг адміністративно­го процесу від початку до кінця (секретар засідання), підтримується порядок у залі судово­го засідання (обов’язок судового розпорядника), надаються не­обхідні для з’ясування обставин справи пояснення (свідок), робляться висновки або надаються консультації з питань, які потребують застосування спеціальних знань (такі висновки мо­же подавати експерт чи спеціаліст), забезпечується вільне спілкування суду із іншими учасниками адміністративного процесу (за допомогою перекладача).

Об’єктом правовідносин провадження в адміністративних судах є те, з приводу чого вони виникають, на що вони націлені. Як правило, дані правовідносини виникають у зв’язку з необхідністю захисту та поновлення адміністративними судами порушених, невизнаних, оспорюва­них прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Зокрема, такий захист га­рантований ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України.

Але слід ураховувати, що внаслідок відсутності у юридичній літературі єдиного ро­зуміння об’єкта правовідносин деякі автори небезпід­ставно таким об’єктом визнають також дії чи бездіяльність ор­ганів державної влади, органів місцевого самоврядування, по­садових і службових осіб.

Зміст правовідносин, що виникають у провадженні в адміністративних судах, ста­новить сукупність прав та обов’язків учас­ників таких відносин. Залежно від ряду обставин (критеріїв) ці права та обов’язки класифікуються на різні види з урахуваннямпроце­суального статусуучасників (повноваження адміністративного суду, сторін і третіх осіб та їх представників і т.п.), стадії провадження (повноваження на ста­дії порушення адміністративної справи, на ста­дії підготовки адміністративної справи до судового розгляду, на ста­дії судового розгляду адміністративної справи й т. ін.),процесуальної мети,якої намагаєть­ся досягти той чи інший суб’єкт (повноваження щодо порушення адміністративної справи, щодо розгляду адміністративної справи та постановлення по ній судового рішення, щодо впливу на хід адміністративного про­цесу, його зміну чи припинення).

За своєю соціальною та правовою природою правовідносини провадження в адміністративних судах є різноманітними й на їх класифікацію на види впливають такі критерії як: 1) суб’єкти право­відносин; 2) цільова спрямованість процесуальних дій, внаслі­док яких вони формуються; 3) підстави їх виникнен­ня, зміни та припинення; 4) стадії та етапи провадження в адміністративних судах; 5) судова інстанція, яка роз­глядає та вирішує адміністративну справу.

Так, залежно від суб’єктного складуможуть бути такі правовідносини:

– правовідносини між судом та сторонами;

– правовідносини між судом і третіми особами;

– правовідносини між судом і представниками сторін і третіх осіб;

– правовідносини між судом і особами, які виконують допо­міжну роль у адміністративному процесі;

– правовідносини між адміністративним судом, який розгля­дає і вирішує адміністративну справу, та іншою судовою установою як адміністративної, так і іншої юрисдикції;

– правовідносини між окремими учасниками адміністративно­го процесу (між позивачем і відповідачем; між відповіда­чем і третьою особою тощо).

За цільовою спрямованістюслід виділяти правовідносини:

– організаційні – ті, що виникають у зв’язку із забезпеченням проведення провадження, підготовкою адміністративної справи з метою швидкого та вичерпного розв’язання по суті. Це на­приклад, правовідносини, що виникають між адміністратив­ним судом та свідком, коли суд залучає останнього для по­відомлення обставин, що належить з’ясувати у справі;

– функціональні – ті, що безпосередньо утворю­ються під час розгляду адміністративним судом публіч­но-правового спору по суті та постановлення остаточного рішення, яким завершується вирішення адміністративної справи;

– правозахисні – утворюються, по-перше, між судом апеляційної або касаційної інстанції та, по-дру­ге, між іншими учасниками адміністративної справи з при­воду перевірки законності і обґрунтованості постанов адмі­ністративних судів першої та апеляційної інстанцій;

– правореалізаційні – виникають з приводу виконання постановленого адміністративним судом рішення щодо публічно-правового спору.

Підстави виникнення, зміни та припиненняправовідно­син за своїм змістом різноманітні й, відповідно, обумовлюють виникнення різних за своїм змістом видів правовідносин:

– правовідносини, що виникають у зв’язку із вчиненням певних процесуальних дій;

– правовідносини, що виникають у зв’язку із настанням певних юридичних подій, тобто життєвих обставин, з настанням яких правовідносини або виникають, або змінюються, або припиняються.

У залежності від видів прова­джень і стадій,можна виділити такі види правовідносин як:

1) правовідносини, що виникають під час:

– провадження у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень;

– провадження у справах пов’язаних із виборчим процесом чи процесом референду­му;

– провадження у справах за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

2) правовідносини, що виникають з приводу:

– порушення адміністративної справи;

– підготовки адміністративної справи до судового розгляду;

– розгляду та вирішення публічно-правового спору у суді першої інстанції;

– апеля­ційного оскарження рішень адміністративних судів першої інстанції;

– касаційного оскарження рішень адміністратив­них судів першої та апеляційної Інстанцій;

– провадження за винятковими обставинами;

– провадження за нововиявленими обставинами;

– виконання судових рішень, поста­новлених по адміністративній справі.

Читайте також:

1. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень.
2. Архіви адміністративних та судових установ Правобережної України
3. Види адміністративних послуг
4. Види адміністративних правовідносин.
5. Види адміністративних правопорушень.
6. Види адміністративних стягнень
7. Види адміністративних стягнень
8. Види адміністративних стягнень.
9. Види адміністративних стягнень.
10. Види зобов’язань з відшкодування шкоди, що виникають незалежно від вини заподіювача шкоди
11. Види складів адміністративних правопорушень
12. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень

Переглядів: 702