• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Форми та види соціально-трудової реабілітації інвалідів

Державний механізм соціального захисту інвалідів.

Тема 9. Захист і соціально-трудова реабілітація інвалідів

Допомога громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Всі постраждалі громадяни розділені на 4 категорії залежно від часу та термінів знаходження на зараженій території. Кожній категорії відповідає свій перелік соціальної допомоги, яку представляють органи соціального захисту населення. Узагальнено види соціальної допомоги можна представити таким чином:

компенсація особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, ліквідаторам аварії на ЧАЕС і їх сім'ям;

щорічна допомога на оздоровлення інвалідам I-III груп, дітям-інвалідам, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 і 3-й категорій, кожній дитині, яка внаслідок Чорнобильської катастрофи втратила одного з батьків; евакуйованим із зони відчуження в 1986 р. (враховуючи дітей);

компенсації на харчування постраждалим 1 і 2-й категорій і дітям, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

9.1. Державний механізм соціального захисту інвалідів.

9.2. Форми та види соціально-трудової реабілітації інвалідів

Інвалід - особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності та необхідності в соціальній допомозі та захисті.

Інвалідність - міра втрати здоров'я і обмеження життєдіяльності, що перешкоджає можливості здійснювати діяльність способом і в межах, які вважаються для особи нормальними залежно від вікових, статевих, соціальних і культурних чинників.

Втрата здоров'я - наявність хвороб і фізичних дефектів, які приводять до фізичного, душевного та соціального неблагополуччя.

Інвалідність і ступінь втрати здоров'я повнолітніх встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, а неповнолітніх - лікувально-консультативними комісіями.

В Україні визнано три групи інвалідності. Перша група інвалідності поділяється на підгрупи А та Б. До підгрупи А відносяться особи з виключно високим ступенем втрати здоров'я, надзвичайною залежністю від постійного стороннього відходу, тобто фактично не здібні до самообслуговування. До підгрупи Б відносяться особи з високим ступенем втрати здоров'я, значною залежністю від інших осіб, але які частково здатні виконувати окремі елементи самообслуговування.

Держава гарантує інвалідам рівні зі всіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, а також створення необхідних умов для повноцінного життя згідно індивідуальним здібностям і інтересам.

Державний соціальний захист інвалідів здійснюється шляхом надання державою грошової допомоги, засобів пересування, протезування, опіки або стороннього відходу, а також пристосуванні житла, населених пунктів, суспільного транспорту, засобів комунікацій і зв'язку до особливостей інвалідів.

Продукція підприємств і установ громадських організацій інвалідів включається в державне замовлення. Держава надає пільги по податках і обов'язкових платежах для таких організацій.

Державне управління соціальним захистом здійснюється Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України і органами місцевого самоврядування.

Фінансування заходів щодо забезпечення соціального захисту інвалідів і дітей-інвалідів здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, Фонду соціального захисту інвалідів.

Для фінансування місцевих програм соціального захисту окремих категорій населення органи місцевого самоврядування утворюють цільові фонди соціальної допомоги інвалідам, які є складовою спеціального фонду місцевого бюджету.

Фонд соціального захисту інвалідів:

фінансує заходи щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів; всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів, державних і обласних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів;

надає підприємствам (організаціям) цільової позики (на поворотній основі з терміном повернення до трьох років) і дотацій на створення робочих місць для інвалідів;

фінансує витрати на професійне навчання непрацюючих інвалідів, інвалідів з числа випускників спеціальних шкіл-інтернатів, організацій інвалідів;

надає фінансову допомогу на забезпечення інваліда технічними реабілітаційними засобами, створення умов для занять фізичною культурою та спортом, оплату навчання та перекваліфікації, створення на робочому місці інваліда належних санітарно-гігієнічних, виробничих і технічних умов згідно з індивідуальною програмою реабілітації, випуск для інвалідів спеціальної літератури і аудіозаписів.

Інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але хоче працювати та шукає роботу відповідно до рекомендацій МСЕК, може зареєструватися в державній службі зайнятості як безробітний.

Для підприємств, організацій і фізичних осіб, що використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності працівників, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – 1 робоче місце.

У разі не виконання нормативу роботодавець сплачує штраф у розмірі середньорічної заробітної плати, а на підприємствах чисельністю 8-25 чоловік - половини середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце призначене для інваліда, але не зайняте ним. При порушенні термінів оплати нараховується пеня з розрахунку 120% річної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент оплати, нарахованої на всю суму недоїмки за весь її термін.

Інвалідам гарантується дошкільне виховання, здобування освіти на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям. Дошкільне виховання, навчання інвалідів здійснюється в загальних або спеціальних дошкільних і учбових закладах.

Обдаровані діти-інваліди мають право на безкоштовне навчання музикою, образотворчому та художньо-прикладному мистецтву в загальних учбових закладах або спеціальних позашкільних учбових закладах.

У разі складання вступних іспитів з позитивним результатом у вищі учбові заклади I-IV рівнів акредитації та професійно-технічні учбові заклади зараховуються поза конкурсом діти-інваліди і інваліди 1 і 2 груп, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

За інших рівних умов переважаюче право на зарахування мають інваліди та діти з малозабезпечених сімей, в яких:

обидва батьки є інвалідами;

один з батьків - інвалід, а інший помер;

самотня мати з числа інвалідів;

батько - інвалід, який виховує дитину без матери.

Під час навчання вказаним категоріям громадян стипендія і пенсія (державна соціальна допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам) виплачуються в повному розмірі.

Інвалідам 1 і 2 груп і дітям-інвалідам надаються пільги в придбанні медичних препаратів, отриманні санаторних путівок, проїзду в міському та міжміському транспорті.

Існує дві форми соціально-фізичного відновлення людини: реабілітація (відновлення втрачене) і абілітація (повернення в соціальне середовище).

Абілітація - система заходів, направлених на оволодіння знаннями та звичками, необхідними для незалежного проживання в соціальному середовищі шляхом усвідомлення своїх можливостей і обмежень, соціальній ролі та обов'язків, уміння здійснювати самообслуговування. Найбільш широке розповсюдження отримало в роботі з колишніми ув’язненими.

Реабілітаційні послуги - послуги, направлені на відновлення оптимального фізичного, інтелектуального, психічного та соціального рівня життєдіяльності особи з метою сприяння її інтеграції в суспільство.

Види реабілітації інвалідів:

1. Медична - система лікувальних заходів, які направлені на відновлення втрачених функцій організму, на активізацію компенсаторних можливостей організму, профілактику ускладнень і рецидивів захворювання.

2. Психолого-педагогічна - система психологічних і педагогічних заходів, направлених на оволодіння знаннями і уміннями, надання психологічній допомозі щодо формування самоствердження і належної самооцінки обличчям своїх можливостей, засвоєння правил суспільної поведінки шляхом здійснення системної учбово-виховної роботи.

3. Професійна - система заходів, направлених на підготовку особи до професійної діяльності, відновлення або отримання професійної працездатності шляхом адаптації, реадаптації, навчання, перенавчання або перекваліфікації з можливим подальшим працевлаштуванням і необхідним соціальним супроводом з урахуванням особистих схильностей і побажань особи.

4. Трудова - система заходів, розроблена з урахуванням схильностей, фізичних, розумових і психічних можливостей особи і направлена на оволодіння трудовими навиками і адаптацію у виробничих умовах, зокрема шляхом створення спеціальних або спеціально пристосованих робочих місць.

5. Фізкультурно-спортивна - система заходів, розроблених із застосуванням фізичних вправ для відновлення здоров'я і функціональних можливостей організму.

6. Фізична - система заходів, направлених на виготовлення і застосування комплексів фізичних вправ на різних етапах лікування і реабілітації, які забезпечують функціональне відновлення особи, виявляють і розвивають резервні і компенсаторні можливості організму шляхом виготовлення нових рухів, компенсаторних звичок, користування технічними і іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення;

7. Соціальна - система заходів, направлених на створення і забезпечення умов для повернення людини до активного способу життя, відновлення її соціального статусу і здатності до самостійної діяльності.

8. Психологічна - система заходів, направлених на відновлення і корекцію психологічних функцій, якостей, властивостей людини, створення сприятливих умов для розвитку і затвердження особи.

При реабілітації держава гарантує інвалідам:

гуманне відношення до інвалідів з боку працівників реабілітаційних установ;

надання право вибору виду реабілітації та реабілітаційної установи, а також відмовитися від реабілітаційних заходів;

отримання інформації про свої права, обов'язки, умови та форми здійснення реабілітаційних заходів;

конфіденційність інформації особистого характеру, зокрема щодо особливостей і характеру ураження здоров'я;

захист прав і законних інтересів інваліда.

Програми реабілітації інвалідів розробляються на основі Типової державної програми реабілітації інвалідів, що складається з послуг, які надаються інвалідам з:

поразкою опорно-рухового апарату і центральної і периферичної нервової системи;

психічними захворюваннями і розумовою відсталістю;

поразкою органів слуху;

поразкою органів зору;

поразкою внутрішніх органів;

онкологічними захворюваннями.

Читайте також:

1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
2. Автоматизовані форми та системи обліку.
3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
4. Акредитив та його форми
5. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
6. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
7. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
8. Безособові дієслівні форми на –но, -то
9. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
10. Білінійні і квадратичні форми в евклідовому просторі
11. Бланки, форми і штампи
12. Бюджетне фінансування видатків, його принципи, форми і методи

Переглядів: 1622