• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розвиток вищої нервової діяльності в філогенезу.

Безумовнорефлекторна діяльність мозку проявляється вже на третьому місяці пренатального розвитку, коли з’являються перші рухи плода. Новонароджена дитина має низку безумовних рефлексів (смоктальний , хапальний, зіничний та ін.). У плода немає вищої нервової діяльності. Хоча вважають, що якісь елементарні психічні процеси відбуваються під час ембріонального розвитку. Перші ознаки умовних рефлексів виникають у дитини на 2-3 тижнях життя.

У 9-10 місячному віці для дитини набуває значення зовнішнє оточення. На ці подразники в неї виробляються умовні рефлекси.

Умовні рефлекси на словесні подразники виникають протягом другого півріччя життя. До кінця першого року формується багато умовних рефлексів. Спочатку утворюються вегетативні рефлекси, потім—рухові і, нарешті, - мовнорухові.

У віці від 1 до 3 років проявляються всі основні емоції.

У процесі розвитку мови спочатку виникає її розуміння (сенсорна мова), а потім її відтворення (моторна мова). Починаючи з 2 річного віку ІІ-га сигнальна система вже не так залежить від І-ої, однак мислення дитини у 3 роки залишається в основному предметним.

Від мови залежить розвиток свідомості. Тому свідомість формується з 15-18 місяців, з набуттям життєвого досвіду і збільшенням словникового запасу.

Період від 3-ьох до 5-ти років називають “віком афективності”. Емоції дитини мають бурхливий і нестійкий характер. З 3-річного віку розвиваються риси особистості, бажання показати себе, сором’язливість.

У 5-7 років мислення стає словесним і формується внутрішня мова. Починаючи з 6-річного віку дитина може керувати своєю поведінкою.

Діти 6-11 років вже проявляють типологічні особливості вищої нервової діяльності. З 11 років засвоюють абстрактні логічні операції.

Для пубертатного віку (11-15 років у дівчат і 13-17 років у хлопців) характерні зміни в ендокринній системі. У поведінці збудження переважає над гальмуванням. Мовлення сповільнюється, з’являється психічна неврівноваженість, критичне ставлення до дорослих. В 15-16 років роль ІІ-ої сигнальної системи знову зростає, прискорюється утворення словесних умовних рефлексів. У 15-17 років завершується становлення вищої нервової діяльності людини. Структурною основою складних форм поведінки і психіки людини є лобові і нижньотім’яні частки кори, площа яких в онтогенезі збільшується у 9 разів.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. II. Мотивація навчальної діяльності
3. II. Мотивація навчальної діяльності
4. II. Мотивація навчальної діяльності
5. II. Мотивація навчальної діяльності
6. II. Мотивація навчальної діяльності
7. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
8. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
9. II. Розвиток математичних знань учнів.
10. II. Розвиток математичних знань.
11. II. Розвиток математичних знань.
12. II. Розвиток математичних знань.

Переглядів: 370