• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні підходи до визначення понять культура та цивілізація

Прочитайте, стисло запишіть зміст основних підходи до визначення понять культура та цивілізація

Антропологічний підхід своїм походженням зобов’язаний вивченню культури малих або первісних народів. Класичним у такому випадку являється визначення культури запропоноване Е. Тейлором: «Культура, або цивілізація, складається у своєму цілому зі знання, вірувань, мистецтва моралі, законів, звичаїв та деяких особливостей та звичок, засвоєння людиною як членом суспільства»^[1]. Тут цивілізація та культура для автора тотожні, а визначення їх дано в описовій формі, тем не менш, воно й зараз не втратило своїх евристичних можливостей з огляду на ясність та точність посилань на конкретні феномени спільного життя людей як членів суспільства, згодом позиція Тейлора трансформувалася в соціокультурний підхід, який покладений в основу методологічних та методичних прийомів сучасної соціальної (культурної) антропології.

Філософське розуміння культури реалізоване у наступних напрямках:

• діяльне розуміння культури проявляється у визначеннях «культура – це діяльність людини, спрямована на перетворення дійсності та себе», «культура – специфіка людської діяльності»;

• технологічний підхід представлений такими формулюваннями, як «культура – інструмент розвитку

• збереження та передачі людського досвіду», «культура – спосіб діяльності»;

• гуманістично-смисловий підхід реалізується у виразах «культура – характеристика розвитку творчих сил га здібностей людини», «вираження специфічної єдності людини з природою та суспільством»;

• підхід «досягнення» сформульований визначенням «культура – якісний стан суспільства», «культура виражає досягнутий людством рівень історичного розвитку, яким визначається ставленням людини до природи та суспільства», «культура включає в себе те, що людина створює, і те, як вона створює».

Соціологічне розуміння культури походить із предмета соціології. Соціологія вивчає суспільство як систему, застосовуючи діалектичний та структурно-функціональний методи аналізу. Суспільство, взяте у динамічному аспекті, розуміється як продукт взаємодії людей. Розглядаючи взаємодію людей у процесі їхньої діяльності та поведінки, треба констатувати, що вона активізується потребами учасників цього процесу, але спрямовується, орієнтується, наповнюється смислом та упорядковується засобами культури, які виникли у досвіді багатьох людей. Культура виникає з появою людського мислення та розуму і інтерпретується в соціології як одна з підсистем суспільства, функції якої полягають в упорядкуванні та регулювання соціальних процесів, наданні ним смислової спрямованості, забезпеченні наступності поколінь через навчання культурі, інтегруванні багатьох людей у єдиному культурному просторі.

Соціальна антропологія має власне тлумачення культури, за яким вона розуміється як ціннісно-відібраний та символічно-семіотично організований досвід багатьох людей, який сприяє успішному розв’язанню суспільних та особистих проблем. При цьому культура складається з двох підсистем: нормативно-семіотичної та матеріально-денотативної.

Культура як складна система складається з наступних компонентів:

1) речі, тобто матеріальна культура (будови, засоби пересування, знаряддя праці, предмети побуту тощо);

2) зразки людських відносин;

3) технології – спеціально організована діяльність, орієнтована на досягнення певних результатів. Технології класифікують залежно від типів об’єктів, на створення яких вони зорієнтовані; створення фізичних об’єктів; організація соціальної взаємодії; породження та трансляція символів;

4) символічні об’єкти (символи, норми, цінності).

Враховуючи перелік цих компонентів можна сформулювати певне інтегральне визначення поняття культура, яка позначає зміст спільного життя та діяльності людей, який є біологічно не успадковані, штучні, створені людьми об’єкти (артефакти). Під культурою розуміють організовані сукупності матеріальних об’єктів, ідей, образів; технологій їхнього виготовлення та оперування ними; стійких зв’язків між людьми та способів їхнього регулювання; оціночних критеріїв, які є у суспільстві. Це створене самим людьми штучне середовище існування та самореалізації, джерело регулювання соціальної взаємодії та поведінки.

Як можна було помітити, доволі часто поряд із поняттям культура використовується поняття цивілізація. Зауважимо, що як і у випадку з культурою поняття цивілізація має чимало визначень, кожне з яких доречне, якщо, звісно, вживати його у відповідному контексті. У сучасній науці дефініцію «цивілізація» використовують у таких значення: культура суспільства; ступінь розвитку матеріальної культури; світова спільнота держав і народів; егап розвитку людства, який починається після первісне доби; кінцевий етап розвитку культури; умовна одиниця тлумачена історичного процесу. Одразу попередимо, що у пункті 4 даної теми поняття цивілізація буде використовуватися у двох останніх визначеннях.

Зважаючи на різноманіття визначень культури та цивілізації, виникає питання, як співвідносяться ці поняття? У ХVІІІ-ХІХ століттях у роботах соціальних філософів та соціологів (Бокль, Гізо, Тейлор) вони ототожнювалися. Мало місце сприйняття загальносвітової культури як єдиної цивілізації. Американський етнограф та антрополог Л. Морган у своїй роботі «Давнє суспільство» вперше став розводити поняття культура та цивілізація. Він розумів під цивілізацією певну велику епоху розвитку людства, яка прийшла на зміну дикунства та варварства. Цивілізація - це доба міст, використання металів, виникнення письма та держави. Цю точку зору підтримав Ф. Енгельс у роботі Походження сім’ї, приватної власності та держави».

На початку XX століття намітилася тенденція до протиставленні понять культура та цивілізація. Німецький філософ та історик О. Шпенглер роботі у роботі «Присмерк Європи» розглядав цивілізацію як стадію занепаду культури. Цю думку підтримав М. Бердяєв, зауваживши, що культурою рухає безкорисливе прагнення до самореалізації, а цивілізацією – користь, матеріальний інтерес. На противагу цим поглядам англійський історик А. Тойнбі у роботі «Осягнення історії» запропонував розглядати цивілізації як прояв культури, наголошуючи, що кожній цивілізації властива власна культура, що між цивілізаціями існують широкі культурні контакти та різнобічні взаємовпливи.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
5. Ocнoвнi визначення здоров'я
6. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
7. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
8. АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИДІЛЕННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ
9. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
10. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
11. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
12. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.

Переглядів: 1868