Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Характеристика селянства як соціальної групи. Селянське господарство

Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.1.

При вивченні розділу 2.1. важливо дати визначення основних понять: соціальна група, соціальність, культура, детермінанти селянського габітусу, селянський стиль життя, соціальні винаходи селянства, соціальні винаходи дворянства, соціальні винаходи лицарів.

Вивчаючи питання 1, зверніть увагу на детермінанти селянського габітусу. Спробуйте проаналізувати і визначити які способи спільного жиггя людей можна віднести до соціальних винаходів селянства?

Вивчаючи питання 2, подумайте чи можна виділити соціальність і культуру при аналізі селянського стилю життя? Проаналізуйте чим світосприйняття селянина відрізняється від світосприйняття людини міста?

Вивчаючи питання 3, зверніть увагу на те, що об’єднує селянина та дворянина в одне суспільство? Назвіть засоби соціального маркірування в середовищі привілейованих у традиційному суспільстві.

Вивчаючи питання 4, зверніть увагу на те, якими соціальними винаходами лицарів користуються зараз усі люди?

 

Для успішного засвоєння навчального матеріалу необхідно уважно прочитати зміст розділу, звернути увагу на основні поняття та їх визначення. Робота над основними поняттями, які винесені для вивчення, передбачає роботу із соціологічним словником, для підготовки питань для дискусії та рефератів в методичних вказівках наведений список рекомендованої літератури. Треба відповісти на питання для самоконтролю та зробити стислий конспект змісту розділу.

Завдання до теми:

1. Прочитайте тему і законспектуйте основні положення.

2. Запишіть основні поняття.

Навчальний матеріал

Прочитайте та законспектуйте основні положення.

Селянство - найдавніший прошарок суспільства, що розуміється як сукупність дрібних сільськогосподарських робітників, котрі ведуть індивідуальне господарство власними засобами виробництва. Селянство і сьогодні залишається джерелом поповнення інших соціальних групп, основним завданням якого є землеробство і тваринництво. Аналізуючи селянство як соціальну групу можна визначити такі характеристики: сімейне господарство, господарство на землі, сільська традиційна культура, найнижчий статус у системі соціальної ієрархії13.

Запишіть.

Селянинце сільськогосподарський виробник, який, використовуючи дрібний інвентар та особисту працю (працю членів своєї родини), працює на задоволення як власних потреб, так і виготовляє сільськогосподарську продукцію на землі, що перебуває у приватній, змішаній, або колективній власності. Селянське господарство не завжди автономне та натуральне, має відносно просту технологію та поділ праці – за віком та статтю. У ньому може бути спеціалізація у вирощуванні певних культур на продаж, можуть бути розвинені промисли. Але все це спрямоване на підтримку та відтворення селянської сімейної економіки.

У цьому зв’язку набуває підстави розуміння селянства як специфічного “способу життя”, як особливого “людського типу”.

На думку Р. Редфілда, селянство – це категорія не лише соціально-економічна, але в широкому змісті – антропологічна, оскільки такий спосіб організації людського життя має схожі риси у всіх частинах земної кулі. Загальні характеристики селянства як соціальної групи типологічні “спільні для місцевостей, віддалених на тисячі миль, і в ситуаціях розділених сторіччями”. Отже, регіональні особливості є модифікацією основних загальних рис, які в сукупності виділяють селянство в особливий “соціальний феномен”. Можна зробити висновок, що ми маємо справу з “повторюваним синдромом” (Е. Вольф), який став центральним для узагальнення і його зростаючого використання. Це привело до того, що поняття “селянство” стало особливою одиницею теоретичного мислення і сьогодні в науці використовується як узагальнення і теоретичне поняття.

Селянство виникає як протиставлення місту і міським жителям. В антропологічному вимірі важливим аспектом аналізу виступає не автономна культура селянства, оскільки селянство – це частина більш великої соціальної системи, суспільства в цілому.

За схемою Р. Редфільда “великої традиції – малої традиції ” селянство постає як сільський вимір цивілізацій, які склалися (тобто селянство – сільська частина цивілізації).

Селянство правомірно аналізувати в рамках конструктивістського підходу (Б. Андерсон) як уявлену спільноту. “Насправді ж, – відзначає Б. Андерсон, Андерсон будь-яка спільнота, більша за первісне поселення з безпосередніми контактами між мешканцями (хоча, можливо, й вона ), є уявленою. Спільноти потрібно розрізняти не за їхньою справжністю чи несправжністю, а за манерою уявлення”. Відтак, кожна чисельно велика спільнота є уявленою в тому сенсі, що ми приписуємо їй “типові” риси, здійснюємо процедури екстраполяції, абстрагування для поділу соціуму на умовні групи.

Запишіть.

Поняття “селянство” є соціологічною абстракцією, ідеально-типовою конструкцією. На думку М. Вебера, даючи визначення поняттю (в рамках соціологічних досліджень), абстрагуючись від реальності, ми її краще розуміємо, але й позбавляємо поняття, в рамках дослідження, конкретного змісту і повноти. Отже, будь-який термін чи поняття характеризується через умовність і конвенційний характер. Одні і ті ж поняття можуть наповнюватися різним змістом і смислом. В цьому сенсі “селянство” – це “уявлена спільнота” (так само як і поняття “клас”,“стан”, “нація”тощо) і цим відрізняється як поняття аналітичної концепції від відповідного загально описового побутового терміну.

Селянство як особливий соціальний тип супроводжує історію людства з неолітичної революції. У аграрно-традиційних суспільствах селянство складало переважну більшість населення, селянське господарство було пануючим типом економіки, перерозподіл продуктів землеробської праці визначав соціальну ієрархіюі структуру влади. Господарська діяльність часто переплетена з відносинами в сім’ї та відносинами з сусідами. Людина тут більше підкоряється сімейно-рольовій поведінці та патріархальній владі. Сім’я – це синонім господарської одиниці. Спільне проживання під патріархальною владою голови сім’ї, тісне співробітництво у повсякденній праці, спільний гаманець, повне злиття з господарством – це головні особливості та характеристики селянського типа господарювання.

Жінки одночасно підпорядковані, другорядні та відносно автономні. Статевий поділ праці ярко виражений: у кожного своя робота. Діти також включені в господарство з ранніх років. У селянському подвір’ї, у родині, у селянській общині здійснюються різноманітні соціальні функції: виробництво та споживання, відносини власності, соціалізація, моральна підтримка та взаємодопомога. В одній одиниці здійснюється одночасно ті види діяльності, які у великих міських спільнотах виконують складні соціальні інститути. Для антропологічної характеристики важливо наголосити на відсутності індивідуальності. Точніше, індивідуальність тут не цінується. Селянський світ - світ невиокремленої людини з групи, зі світу ролей. Наприклад, індивідуальне почуття не диктує шлюбний вибір. Шлюб – не результат кохання, а абсолютна господарська необхідність. Вибір шлюбного партнера визначається родиною, що пояснюється не як тиранія, а як прямий наслідок становища людини в соціальній групі. Людина розглядається як партія для шлюбу тільки як членів групи, тобто іншої селянської родини.

На прикладі селянської родини та сільської общини можна легко зрозуміти, що таке зв’язок особистого типу. Життя селянина проходить в основному в світі, де всі один одного знають, де відносини не анонімні. Саме тому зв’язок, який об’єднує людей, можна назвати коротким. Люди спілкуються з людьми, а не з абстрактними системами. Життя в рамках сільської общини відрізняється вокалізмом. Локальні традиції агрокультури, місцеві звичаї, мова. Проте суспільство на відміну від общини-спільноти не може існувати без довгих, опосередкованих зв’язків. У традиційному суспільстві такими зв’язками є зв'язки зовнішні (трансцендентні) стосовно малої спільноти, а саме: владні відносини та світові релігії.

У селянському господарстві засоби виробництва, які виникли природно (земля, робоча худоба), домінують над історично набутими, штучними, і винайденими. Людина виступає як робоча сила при натуральній системі виробничих сил. Зі своєї тілесної сторони вона представлена у вигляді м’язової енергетичної сили. Історично створені засоби праці – результат включення природних факторів у виробничий процес (землеробські знаряддя, шляхи, доместиковані тварини, ремісничі інструменти). Вони поєднуються з досвідом, заснованому на традиції.

З одного боку, життя в селянській спільноті не має несподіванок. Усе рухається по накатаному колу. Життя регулюється традицією, звичаєм. Часовий цикл подібний до природного: тут панує уявлення про «час-коло». З іншого боку, селянське існування – життя на краю. Селянин живе на межі природи та суспільства. Навіть на початку XXI століття природа загрожує в мить зруйнувати всі надії селянина на врожайність.

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  4. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  5. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  6. Автокореляційна характеристика системи
  7. Активний характер соціальної політики.
  8. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
  9. Американська модель соціальної відповідальності
  10. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
  11. Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу
  12. Аналіз предметної сфери соціальної роботи




Переглядів: 773

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Цілі та завдання вивчення розділу 2.1 | Селянство як культура та образ життя. Соціальні винаходи селянства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.044 сек.