Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Тема: ТЕМА ТА ІДЕЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

Зміст:

1. Поняття про ідейно-тематичну основу твору.

2. Значення теми художнього твору.

3. Ідейний зміст. Основна ідея твору.

4. Тема та ідея твору і світогляд письменника.

 

Поняття про ідейно-тематичну скільки глибоко письменник проник у життя, якої ваги процеси та явища відобразив, які закономірності життя допоміг читачам зрозуміти. Так ми підходимо до з'ясування ідейно-тематичної основи твору.

Що ж означають поняття «тема» та «ідея» художнього твору? Щодо поняття «тема» одностайності нема. Здебільшого тему літературного твору визначають як коло життєвих явищ, які вибрав письменник для зображення, або як сторону людського життя, змалюванню якої присвячено твір. Інколи ж темою твору назирнуть ту життєву проблему, яка поставлена в ньому і яка організує його в єдине ціле. Обидва визначення вказують на певні важливі сторони поняття, але і те, і друге неповне.

Визначаючи тему художнього твору, вказуємо, які явища дійсності в ньому відображено, тобто про що написаний твір. Разом з тим маємо на увазі, що письменник дає не фотографію, а вибирає, про що йому писати, осмислює і оцінює явища дійсності, які він відображає. Митець ставить певне питання, на яке намагається дати відповідь своїм твором.

Так, Коцюбинський у першій частині «Fata morgana», змальовуючи життя героїв, ставить питання про потяг селян до кращого життя і показує різні шляхи, якими селяни прагнуть здійснити свої мрії. Перший шлях відображений в образі Маланки. В цьому образі втілено одвічне прагнення селян одержати землю й, господарюючи на своєму полі, домогтися щасливого життя. Другий шлях відображений в образі Андрія. Андрій вже розчарувався в землі, і його прагнення до кращого життя зв'язане з роботою на фабриці. Але, крім Андрія і Маланки, автор виводить і передову молодь — Прокопа Кандзюбу, Гафійку — і показує, що на них впливає Марко Гуща, робітник, що це молодь, яка прагне до боротьби, бо розуміє, що кращого життя без боротьби здобути не можна. Вже в першій частині повісті письменник показує, що мрії селян про землю виявились марними, «Fata morgana», що землі царська влада селянам не наділить. Звідси випливає висновок, що, очевидно, без боротьби кращого життя не буде.

Але ще в більшій мірі говорить про необхідність боротьби друга частина твору. Не випадково Коцюбинський мав написати ще третю частину — «Село в роки втихомирення”. Очевидно, письменник мав на увазі показати, що Марко Гуща ще повернеться і знову разом з Гафійкою організовуватиме передову частину села на боротьбу.

Отже, твір не просто змальовує життя, а ставить певні важливі проблеми.

Тема літературного твору, як бачимо, вказує і на те, про що твір написано, і на те, які проблеми ставить при цьому письменник. Тому визначити її можна так: тема — це зображені в творі явища і поставлені в цьому зображенні проблеми.

Але в художньому творі при зображенні явищ життя не тільки ставляться питання, а й дається певне розуміння цих життєвих явищ. Життя змальовується так, що поведінка персонажів, їх взаємовідносини, розвиток дії, словесне оформлення твору викликають певне ставлення до цих явищ, подій і людей, спрямовують на відповідну їх оцінку. Оцінку зображених життєвих явищ і подій, яка підноситься в образах і картинах твору, називаємо ідеєю твору.

Тема і ідея в своїй єдності становлять ідейно-тематичну основу твору. Розрізняють їх при аналізі умовно, а в творі ні і характеризують насамперед його зміст.

Ідейно-тематична основа твору здебільшого складна: адже складна сама дійсність. Письменники змальовують навіть окремі життєві явища в цілості, в зв'язках з іншими явищами. Тому звичайно при аналізі доводиться визначати не тільки основну тему твору, а й побічні (додаткові), які стосуються більших чи менших його частин, деяких епізодів чи якоїсь їх сукупності, групи персонажів або й окремих образів, тобто доводиться визначати тематику твору. Поняття тематики ширше за поняття теми твору. Наприклад, у трилогії „Прапороносці» Гончара зображено певну частину подій Великої Вітчизняної війни, а саме: героїчні бої на території Румунії, Угорщини, Чехословаччини в 1944 — 1945 рр., бойові дії, які привели фашистські полчища до поразки. Основну тему трилогії і можна визначити як зображення героїчного походу Радянської Армії в 1944—45 рр. в загарбані німецькими фашистами Румунію, Угорщину, Чехословаччину і визвольної місії нашої армії у Великій Вітчизняній війні. Але тематика трилогії включає, крім цієї основної, ще ряд ширших і вужчих тем. Отже, тематика трилогії широка й складна, оскільки вона відбиває широчінь і складність явищ життя.

Але термін „тема” в літературознавстві має ще й інше значення: його вживають і для визначення тієї сфери життя, з якої письменник взяв певні явища для зображення в творі. Ми говоримо про селянську тему, про тему праці, батьківщини, про тему кохання і т. п. Термін «тема» в широкому значенні потрібний літературознавству для характеристики літературного процесу. За допомогою цього терміну ми насамперед указуємо, які саме теми розробляються в літературі того чи іншого періоду.

Звичайно кожний історичний період висуває на перший план ряд тем, які приваблюють до себе багатьох письменників. На найактуальніші з них з'являється багато творів, які, проте, один одного не повторюють; дійсність різноманітна, багатогранна, і різні письменники спиняють свою увагу на різних фактах, явищах, по-своєму підходять до них. Наприклад, події громадянської війни відображено в творах О. Толстого, М. Шолохова, О. Фадєєва, І. Корнійчука, В. Сосюри, П. Тичини та ін. Названі й інші письменники розкривають цю тему на різних життєвих фактах і подіях, підходять до неї з різних сторін, вносять до неї свої думки, почуття — й переживання.

 

Розгляд теми художнього твору є необхідним моментом в його аналізі. Щоб установити, як у творі змальовано дійсність — повнокровно чи схематично, вірно невірно, в характерних рисах чи у випадкових проявах і т. д.,— треба насамперед визначити, яке коло життєвих явищ змальовано, які проблеми поставлено. Визначаючи тему твору, ми встановлюємо, з сукупністю яких явищ життя зв'язаний даний твір і по відношенню до яких явищ його потрібно вивчати. При цьому ми насамперед спиняємось на питанні про актуальність теми, про її суспільне значення в зв'язку з епохою, в яку був написаний твір. Звичайно актуальними є твори, написані на теми сучасності. Читачів насамперед цікавлять і хвилюють ті твори, в яких відображено їх епоху. Вимога сучасної теми є одна з основних, яку ставить суспільство і критика до письменників

Це, проте, не означає відмови від тем минулого, зокрема від зображення важливих історичних подій і діячів. Видатні митці вміють бути сучасними й тоді, коли пишуть про минуле: вони спиняють свою увагу на таких явищах і подіях минулого, які становлять великий інтерес і для багатьох наступних поколінь, вони підносять при цьому такі питання і такі погляди на історичне минуле, які важливі для сучасників ( „Гайдамаки” Шевченка, „Захар Беркут” Франка, „Данило Галицький” Бажана. ). Визначні художні твори відображають такі події і явища дійсності, які мають важливе значення в житті народу.

 

Письменник не тільки відображає життя, а й пояснює його і дає оцінку змальованим явищам. Розкрити ідейний зміст твору — значить показати, яке розуміння певних явищ і сторін життя дається в ньому і як письменник оцінює зображене.

Не можна забувати, що в художньому творі дано лише те, що письменник вважає важливим, істотним у зображених явищах життя, те, в чому розкривається розуміння ним певних сторін дійсності. Коли письменник накреслює коло явищ для змалювання в творі, він виходить з тих чи інших позицій. В його свідомості зароджуються ідейні проблеми, які мають бути розв'язані в творі.

 


Читайте також:

  1. N Придумати продовження до твору тощо.
  2. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  4. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  5. Етапи художнього конструювання
  6. Заголовок – назва словесного твору, яка відображає його основну ідею і є важливим елементом його структури.
  7. Задум та композиція твору
  8. Інженерно-геологічні дослідження для обґрунтування вибору створу проектованого гідровузла
  9. Лексико-семантичний спосіб словотвору
  10. Лексико-синтаксичний спосіб словотвору
  11. Лексико-синтаксичний спосіб словотвору
  12. ЛЕКЦІЯ 2.ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ




Переглядів: 4224

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лекція № 2. Тема: ПРЕДМЕТ І СПЕЦИФІКА ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ. | Тема: ЛІТЕРАТУРНИЙ ОБРАЗ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.