Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Визначення заробітної плати

ІІ. Ціноутворення на ринку праці.

Розглянувши фактори, які лежать в основі попиту на ресурси, необхідно проаналізувати пропозицію ресурсів і з’ясувати, як визначають ціну на конкретний ресурс і зокрема як визначають заробітну плату, ренту, позичковий процент і прибуток. На ринкові праці в результаті взаємодії попиту і пропозиції ціна на працю формується у формі заробітної плати. Заробітна плата – це ціна, яку виплачують за використання праці.

Визначення ставки заробітної плати має свої особливості і залежить від умов ринкової структури. Цілковито конкурентний ринок праці має такі риси:

· наявність великої кількості підприємств, які конкурують між собою під час наймання конкретного виду праці;

· наявність значної кількості кваліфікованих працівників, які мають однакову кваліфікацію і незалежно один від одного пропонують свою працю;

· ні підприємства, ні працівники не визначають ринкової ставки заробітної плати.

За цих умов величину заробітної плати визначають взаємодією ринкового попиту і пропозиції. Ринковий попит визначають сумуванням попиту на працю окремих підприємств. Крива попиту має спадний характер (рис. 3). Крива пропозиції конкретного виду праці плавно підіймається догори. Пропозиція праці еластична.

D = MRP

Q_L

Кількість, од.

Рис. 4. Пропозиція і попит на працю на конкурентному ринку

Це пов’язано з тим, що підприємства в умовах повної зайнятості повинні виплачувати вищу заробітну плату, для того щоб залучити певний вид праці з альтернативних місць роботи, а також стимулювати пошук роботи тими особами, які ще не входять до складу робочої сили (неповнолітні). Саме підвищена заробітна плата заохочує більшу кількість працівників на певне робоче місце. в пропозиції встановлюється зрівноважувальна ставка заробітної плати W_L і з

Під впливом попиту рівноважувальний рівень зайнятості конкретного виду праці Q_L. На графіку це точка перетину кривих попиту і пропозиції. За цих умов на ринках праці зрівноважувальна ставка заробітної плати дорівнює граничній дохідності праці (MRP).

Існують певні особливості формування величини заробітної плати в умовах монопосонії, за якої наймач володіє монопольною владою наймати робочу силу. Для монопсонії характерні такі ознаки:

- кількість працівників, зайнятих на певному підприємстві, становить основну частку всіх зайнятих конкретним видом праці;

- цей вид праці відносно немобільний (мобільність праці означає легкість знаходження роботи без додаткової перепідготовки, перекваліфікації, легкість переїзду в інші райони і т.д.) або робітники знайшли альтернативу застосування своєї праці, яка вимагає перекваліфікації, або через географічні фактори;

- фірма “диктує розмір заробітної плати”, тому що її величина перебуває у прямій залежності від кількості найнятих працівників.

В умовах монопсонії крива пропозиції (S) плавно піднімаєтться уверх, бо виробник, щоб залучити більше працівників, повинен виплачувати вищу ставку заробітної плати (рис. 4).

MRC S

W_L

W_mc MRP

Q_m Q_L Q

Кількість праці, од.

Рис. 5. Ставка заробітної плати і рівень зайнятості в умовах монопсонії.

Крива пропозиції (S) є кривою середніх витрат на працю підприємства. Кожна точка на цій кривій показує ставку зарплати, яку необхідно виплачувати для залучення відповідної кількості додаткових працівників. Але вищу заробітну плату, встановлену для залучення додаткових робітників, мають виплачувати всім робітникам, також і тим, які вже найняті. Виплата усім працівникам однакової заробітної плати означатиме, що витрати на додаткового працівника (граничні витрати на працю) перевищуватимуть ставку заробітної плати на величину вирівнювання ставки зарплати раніше найнятих на роботу працівників. Внаслідок цього для монопсоніста граничні витрати ресурсу праці перевищуватимуть ставку заробітної плати (крива MRC розташована вище від кривої середніх витрат праці, або пропозиції праці (S)(рис. 4).

Щоб максимізувати прибуток, виробник найматиме додаткових працівників доти, поки граничні витрати (MRC) не зрівняються з MRР (дохід від граничного продукту). Така ситуація значно відрізняється від умов конкретного ринку. В умовах досконалої конкуренції рівень зайнятості (рис. 4, Q_L) і ставка заробітної плати (рис. 4 W_L) вищі. За інших рівних умов монопсоніст отримає максимальний прибуток тоді, коли найме на роботу меншу кількість працівників і при цьому виплачуватиме нижчу зарплату (рис. ??W_m), ніж за умов досконалої конкуренції.

У результаті суспільство отримає менше продукції, а працівники отримають ставку зарплати, нижчу на величину відтінку “bc” (рис. 4). Відтінок “bc” відображає різницю між ставкою заробітної плати і граничним продуктом праці у грошовому вираженні (добуток фізичного обсягу граничного продукту праці (МР) і граничного продукту (МR)).

Поряд із розглянутими вище моделями визначення ставки заробітної плати важлива роль належить профспілкам. На багатьох ринках працівники “продають” свої трудові послуги через профспілку. Основним із економічних завдань профспілок є обстоювання перед роботодавцями розміру заробітної плати членів профспілки. Це може здійснюватись через:

- обмежування профспілками пропозиції праці;

- застосування економічного тиску безпосередньо на роботодавців під час укладання колективних угод;

- використовування заходів для підвищення попиту на працю.

Потрібно розрізняти поняття номінальної і реальної заробітної плати (схема 2).

Номінальна заробітна плата– це сума грошей, нарахована чи отримана працівником за відпрацьований період часу чи виконаний обсяг робіт.

Реальна заробітна плата– це кількість товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату. Іншими словами, реальна заробітна плата – це купівельна здатність номінальної заробітної плати.

Реальна заробітна плата залежить передусім від двох факторів:

- від величини номінальної заробітної плати (за інших рівних умов);

- від цін на товари і послуги, тобто від рівня інфляції чи індексу цін.

Якщо ціни на товари і послуги не змінюються, то реальна заробітна плата буде зростати із зростанням номінальної заробітної плати. І навпаки, якщо номінальна заробітна плата не змінюється або ж темпи її росту нижчі, ніж темпи росту індексу цін, то реальна заробітна плата тоді матиме тенденцію до зниження.

Враховуючи специфіку праці і її результативність на конкретних ринках праці, виробники використовують як погодинну, так і відрядну заробітну плату.

Погодинна заробітна плата– це плата за працю, в основні визначення якої лежить кількість відпрацьованого часу.

Відрядна заробітна плата– це плата за працю, яку виплачують працівникам за кількість виготовлених товарів чи наданих послуг.

Незважаючи на загальні принципи встановлення заробітної плати, її розміри залежать від низки факторів:

- неоднорідність кваліфікації працівників, їх відмінності за здатністю і рівнем підготовки (різний рівень підготовки і кваліфікації);

- неконкуруючі групи працівників (наприклад, хірург і електрик);

- вирівнювальні відмінності в оплаті праці, тобто умови праці (праця викладача і шахтаря);

- географічні, інституційні й соціологічні обмеження мобільності трудових ресурсів (географічна прив’язаність до місця проживання, різного роду обмеження, наприклад, з боку профспілок, расова й етнічна дискримінація).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Оптимальне співвідношення ресурсів	\|	Земельна рента

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.