МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Структура та функції макроекономічної теорії.Макроекономічна стабільність, рівновага, достатні темпи економічного зростання належать до найважливіших суспільних благ, що їх спроможний створити для своїх громадян уряд держави. Таким чином виходячи з того, що рівновага є дійсно однією з центральних проблем функціонування національного господарства, макроекономіку можна визначити як науку про умови досягнення загальної рівноваги в національній економіці, засоби її підтримання та наслідки порушення. Щоб визначити об’єкт макроекономіки як науки, необхідно насамперед провести межу між нею і мікроекономікою. Мікроекономіка вивчає механізм функціонування та взаємовідносини індивідуальних економічних суб’єктів, до яких належать окремі підприємства та організації (фірми, комерційні банки, страхові компанії тощо). Макроекономіка ж досліджує господарську діяльність та взаємодію всієї сукупності економічних суб’єктів, тобто національну економіку в цілому. Отже, макроекономіка формулює наукові уявлення про функціонування економічної системи на національному рівні. А об’єктом дослідження макроекономіки є економічна система національного господарства . Предмет дослідження макроекономіки обумовлений її об’єктом. А оскільки об’єктом є економічна система, яка трансформує природні ресурси в необхідні суспільству життєві блага, то це означає, що макроекономіка повинна насамперед відповісти на запитання: як функціонує національна економіка, при допомозі яких механізмів вона набуває здатності задовольняти потреби суспільства. Сказане наголошує, що предметом дослідження макроекономіки є механізм функціонування національної економічної системи. При цьому макроекономіка, з одного боку, покликана вивчати реальні факти, з’ясовувати причинно-наслідкові зв’зки в економічному механізмі; з іншого –давати рекомендації щодо його вдосконалення з метою підвищення ефективності використання наявних ресурсів та досягнення на цій основі вищого рівня задоволення суспільних потреб. Макроекономіка є досить суперечливою наукою. Між представниками різних її шкіл та напрямів немає єдності щодо того, як функціонує національна економіка на макрорівні. Розбіжності між макроекономістами існували й раніше та завжди будуть існувати. Це обумовлено тим, що по-перше, світовий економічний простір є вкрай неоднорідним. Відтак механізми національної економіки функціонують в кожній країні специфічним чином. Адже, що добре для США, часом є аномальним для Китаю та шкідливим для України. По-друге, економічні концепції відображають світогляди їх творців. А світогляд економістів та практиків є неоднаковим як в окремих країнах, так і всередині будь-якої країни. Відтак некритичне застосування наукових і практичних ідей економістів інших країн може спричинити несприятливий вплив на економіку держави. Отже, при дослідженні механізмів функціонування національної економіки та обґрунтуванні на цій основі відповідних наукових висновків і практичних рекомендацій макроекономісти повинні враховувати особливості цих механізмів у даній державі. Макроекономіка досліджує чотири основні сфери національної економіки – сфери виробництва, зайнятості, цін та зовнішньоекономічних відносин. У довгостроковому періоді метою кожної країни у сфері виробництва є високі темпи економічного зростання; у сфері зайнятості – високий рівень зайнятості та незначний рівень вимушеного безробіття; у сфері цін – стабільні ціни на вільних ринках; у сфері зовнішньоекономічних відносин – рівновага експорту та імпорту і стабільність валютного курсу. Теорія макроекономіки має декілька економічних шкіл та напрямків. Фундаментальними питаннями, що розділили вчених макроекономістів, були наступні: 1.Чи має ринкова економіка внутрішні регулятори, що забезпечують повну зайнятість ресурсів? 2.Чи може та чи повинна держава втручатися в механізм ринкової економіки, щоб його поліпшити? 3.І, якщо держава повинна втручатися в механізм ринкової економіки, щоб його поліпшити, то які заходи їй слід використовувати для цього? Прихильники макроекономічної школи, яка дотримується думки, що держава повинна втручатись в механізм ринкової економіки з метою його вдосконалення (кейнсіанці), обгрунтовують необхідність активного втручання держави у механізм ринкової економіки за допомогою інструментів бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики. Адже, на їх думку ринковий механізм неспроможний забезпечити повне використання наявних ресурсів. Їхні опоненти (зокрема неокласики) вважають, що ринкова економіка має необхідні внутрішні регулятори, що дозволяють їй забезпечувати сталі темпи економічного зростання, а кризи - випадкові явища зовнішнього походження.Таким чином, відповідно до поглядів представників даної школи, завданням держави є лише створення сприятливих умов для дії ринкових регуляторів.
Читайте також:
|
||||||||
|