Міжнародний поділ праці і світове господарство.

Економіка абсолютної більшості країн, в тому числі і України, є тепер відкритою економікою, в якій люди можуть здійснювати господарські операції на міжнародних ринках товарів і послуг. В сучасному світі посилилась взаємозалежність економік країн, які, вирішуючи свої проблеми, спираються не тільки на власні можливості але і на ті можливості, які пов'язані з їх участю у світовому господарстві.

Під світовим господарством розуміють сукупність національних господарств окремих країн, об'єднаних всесвітнім поділом праці і системою міжнародних економічних відносин. Світове господарство можна розглядати і як сукупність світових ринків: ринку ресурсів, продуктів, фінансових ринків із відповідною світовою інфраструктурою.

Світове господарство ґрунтується на міжнародному поділі праці, тобто спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів продукції, якою вони обмінюються на світовому ринку.

Основними чинниками, що зумовили поділ праці між країнами, були відмінності у володінні природними ресурсами, у їх природно-кліматичних умовах, географічному розташуванні, історичних традиціях виробництва та інше.

В сучасний період основний вплив на міжнародний поділ праці є продовженням поділу праці в середині країни і охоплює різні види спеціалізації -- міжгалузеву, внутрішньогалузеву і технологічну.

Міжнародний ринок відкриває перед кожною країною широкі можливості для спеціалізації і концентрації виробництва, кращого використання ресурсів в інтересах розвитку національної економіки. Коли будь-яка країна здійснює політику автаркії, тобто політику господарського відокремлення від зовнішньоекономічного середовища, вона мусить розпорошувати свої ресурси, унаслідок чого обсяги виробництва будуть менші, ціни вищі, а технічний рівень продукції низький.

Світове господарство має свою інфраструктуру комплекс галузей, що обслуговують світові економічні та інші відносини. Вона містить такі компоненти, як світова транспортна система; мережа міжнародних інформаційних комунікацій; міжнародні товарні, фондові, валютні й золоті біржі; світові та міжнародні банки і парабанківські інститути; міжнародні угоди, які забезпечують правовий режим співробітництва.

Характерною особливістю сучасного світового господарства є його глобалізація.

Під глобалізацією розуміють широкий спектр процесів, що відбуваються в сучасному світі - інтеграцію ринків ресурсів, продуктів і капіталу, появу єдиних для цілого ряду країн валют, уніфікацію стандартів і споживчих смаків, лібералізацію руху капіталів між країнами, введення єдиних правил у сфері регулювання банківських і фінансових операцій та інше.

Глобалізація відкриває нові можливості для економічного розвитку країн. Разом з тим вона має і негативні сторони, зокрема, наражає національну економіку на небезпеку зовнішніх забурень, потрясінь та інше. Тому в сучасних умовах особливої ваги набирають питання захисту національних інтересів країн.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 13.	\|	Теорії міжнародної торгівлі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.