Індекси середніх величин

В економічних дослідженнях нерідко доводиться аналізувати і порівнювати різні середні величини: середню ціну, середню собівартість, середню урожайність, середню продуктивність праці, середню заробітну плату тощо. Такі середні обчислюються на основі групових середніх, а показниками-сумірниками (вагою) повинні бути кількісні показники, які можна підсумовувати. Останніми, наприклад, може бути однойменна продукція, яка виготовляється на декількох підприємствах, або різнойменна, але однієї споживчої вартості продукція, яка виробляється на окремому підприємстві.

Середній рівень, який визначається для якісних показників, умовно обчислюється за формулою:

де X - середня величина якісної ознаки;

f – частота (кількісна ознака);

d - частка окремих елементів кількісної ознаки.

Із формули видно, що середня величина залежить від значення усередненого показника (х) і частоти (величини окремих варіант кількісної ознаки). Проте на середню впливає не абсолютна величина частот, а співвідношення між ними, тобто структура кількісної ознаки.

Відповідно динаміка середньої визначається зміною усередненої величини і зміною співвідношення між частотами (структурними зрушеннями).

Динаміку середньої величини певного показника характеризує індекс змінного складу.

Зміна усередненого показника описується індексом фіксованого складу.

Нарешті, зміна співвідношення частот описується індексом структурних зрушень.

Так, для ціни індекси змінного складу, фіксованого складу і структурних зрушень записуються відповідно такими формулами:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Агрегатний індекс ціни	\|	Індексний факторний аналіз

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.