МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Завдання роботи.Планування роботи школи. План. 1. Cтисла характеристика системи середньої освіти. 2. Органи освіти, їх функції. 3. Принципи управління освітою. 4. Наукові засади внутрішкільного контролю. 1. Надати стислу характеристику системи середньої освіти. 2. Розкрити принципи управління освітою. 3. Визначити наукові засади внутрішкільного контролю. 4. Ознайомити з сутністю та видами планування роботи школи. 5. Вдосконалювати уміння узагальнювати, робити висновки, аналізувати актуальні педагогічні проблеми. Основні поняття. Школознавство, система освіти, структура системи освіти, органи освіти, управління освітою, принципи управління освітою, внутрішкільний контроль. Список літератури. Бегей В. М. Управління загальноосвітньою школою на демократичних засадах. — Львів, 1995. Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2007. – С.427–449. Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»). — К., 1994. Онишів 3. М. Основи школознавства. — Тернопіль, 1996. Островерхова Н. М., Даниленко Л. І. Ефективність управління загальноосвітньою школою: соціально-педагогічний аспект. — К., 1996. Пермяков О.А., Морозов В.В. Педагогіка: Навч. посіб. / О.А. Пермяков, В.В. Морозов. – К.: Знання, 2006. – С.71–80. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором школи. — К., 1977. Фіцула М.М. Педагогіка / М.М. Фіцула. – К. : Академія, 2001. – С.395–413. 1.Cтисла характеристика системи середньої освіти. В останні десятиріччя говорять про необхідність здобуття людиною освіти протягом всього життя. Для цього існує національна системаосвіти. Вона повиннна забезпечити право кожного громадянина певного віку на отримання освіти. Школознавство– галузь педагогіки, яка досліджує завдання, зміст, методи керування шкільною справою, систему керівництва школою та організацію цієї роботи. Зміст школознавства – принципи керування школою, роль школи в розвитку суспільства, діяльність органів керування освітою, облік та звітність закладів освіти, статистика (С.Гончаренко). Освіта – одна з основних категорій педагогіки. У неї декілька визначень. Одне з них стосується теми лекції. Система освіти - сукупність освітніх (чи учбових і виховних) установ у межах конкретного міста, регіону, країни. В останні десятиріччя говорять про необхідність здобуття людиною освіти протягом всього життя. Для цього існує системанеперервної освіти. В ній багато компонентів, в тому числі загальна середня освіта (ЗСО). Процес отримання освітньої підготовки має кілька рівнів. Відповідно до закону України "Про освіту" (1996 р.) встановлено такі освітні рівні: 1. початкова загальна освіта; 2. базова загальна середня освіта; 3. повна загальна середня освіта; 4. професійно-технічна освіта; 5. базова вища освіта; 6. повна вища освіта. Всі вони пов'язані між собою (рис. ).
Характеристики системи освіти:рівневість, наступність, керованість, ефективність тощо. Мета діяльності СЗНЗ – забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та певних принципах (науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності тощо. Особливості роботи СЗНЗ представлені в Законі України "Про загальну середню освіту". Види навчальних закладів, що забезпечують отримання загальної середньої освіти (ЗСО): 1. середня загальноосвітня школа — загальноосвітній заклад І—III ступенів (І ступінь — початкова школа; II ступінь — основна школа; III ступінь — старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання); • спеціалізована школа (школа-інтернат) — загальноосвітній навчальний заклад І—III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів; • гімназія — загальноосвітній навчальний заклад II—III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю; • ліцей — загальноосвітній навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою; • колегіум — загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філологічно- філософського та (або) культурно-естетичного профілю; • загальноосвітня школа-інтернат —загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги; • спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) — загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; • загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) — загальноосвітній навчальний заклад І—III ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування; • школа соціальної реабілітації— загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюються окремо для хлопців і дівчат); • вечірня (змінна) школа — загальноосвітній навчальний заклад II—III ступенів для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання. Інші навчальні заклади системи загальної середньої освіти: • позашкільний навчально-виховний заклад — навчальний заклад для виховання дітей та задоволення їх потреб у додатковій освіті за інтересами (науковими, технічними, художньо-естетичними, спортивними тощо); • міжшкільний навчально-виробничий комбінат — навчальний заклад для забезпечення потреб учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці; • професійно-технічний навчальний заклад — навчальний заклад для забезпечення потреб громадян у професійно-технічній і повній загальній середній освіті; • вищий навчальний заклад І-ІІ рівнів акредитації— навчальний заклад для задоволення потреб громадян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста і бакалавра з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти. Характеристика навчання у СЗНЗ
Завдання середнього загальноосвітнього закладу освіти (Закон України "Про загальну середню освіту" Ст. 5): · виховання громадянина України; · формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; · виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; · виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина; · реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань; · виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; · виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців). Концепція середньої загальноосвітньої школи України передбачає, що навчально-виховний процес в ній має будуватися на демократичних засадах; його зміст, форми і методи навчання й виховання повинні відповідати даним сучасної науки, нормам загальнолюдської моралі. Висновок. Система освіти країни забезпечує отримання освіти певного виду кожним громадянином. Дана система є ступеневою, керованою, послідовною. ЇЇ функціонування регулюються законодавством держави. Вона забезпечує право кожної людини на отримання освіти. 2.Органи освіти, їх функції.Cистема освіти є керованою та контрольованою. Органи державного управління освітою:Міністерство освіти і науки України,Міністерства й відомства, яким підпорядковані заклади освіти, Вища атестаційна комісія України, Місцеві органи влади в галузі освіти (облуно, рай(міськ)вно). Відповідно до Закону «Про освіту» в Україні створено наступну систему органів державного управління і систему органів громадського самоврядування:
Рис. Структура органів управління освітою Органами державного управління освіти в Україні є Міністерство освіти і науки України; міністерства і відомства України, які мають навчально-виховні заклади; Вища атестаційна комісія (ВАК) України; відділи (управління) освіти місцевих державних адміністрацій. Центральні органи державного управління освіти беруть участь у виробленні та втіленні в життя державної політики в галузі освіти, професійної підготовки кадрів, у визначенні перспектив та напрямів розвитку освіти, вимог до її змісту, рівня й обсягу, нормативів матеріально- технічного, фінансового забезпечення навчально-виховних закладів; здійснюють координаційні, науково-методичні, контрольні функції та державне інспектування; забезпечують зв'язки з іншими державами; організовують впровадження у практику досягнень науки і передового досвіду; проводять атестацію та акредитацію навчально-виховних закладів. Місцеві органи влади фінансують навчальні заклади, визначають їх мережу, беруть під соціальний захист працівників цих закладів і дітей, ведуть облік дітей шкільного віку і здійснюють контроль щодо їх навчання до 15 років, встановлюють опіку над дітьми, які не мають батьків. Органи громадського самоврядування системи освіти України: Загальні збори (конференція) колективу закладу освіти; районні, міські, обласні конференції педагогічних працівників; Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. 3.Принципи управління освітою. Управління навчально-виховними установами в Україні здійснюється на основі положень Конституції України, Закону "Про освіту", Закону "Про загальну середню освіту", а також принципів управління системою освіти, до якої відносять: — принцип державності — діяльність усіх загальноосвітніх навчально-виховних закладів спрямована на утвердження й розвиток державності України, піднесення рівня' їх діяльності, авторитету до світових стандартів; — принцип науковості — організація навчально-виховного процесу в закладах освіти ґрунтується на останніх досягненнях педагогіки, психології, фізіології, гігієни, методики й технології навчання, виховання та інших наук, що дають можливість здійснювати цей процес на науковій основі; — принцип демократизації— при вирішенні будь-яких питань або проблем керівник школи враховує інтереси, побажання, думки всіх членів педагогічного колективу, батьків, громадськості, учнів; регулярно звітує перед колективом школи про свою роботу; — принцип гуманізації — найвищою цінністю в світі є людина, тому в загальноосвітніх закладах необхідно створити оптимальні умови для повноцінної й різнобічної діяльності всіх членів колективу, що ґрунтується на повазі до кожної особистості; — принцип компетентності — усі працівники школи повинні мати широкий світогляд, бути ерудованими, мати високий рівень науково-педагогічної підготовки, бути професіоналами; — принцип перспективності — припускає прогнозування діяльності школи не тільки на навчальний рік, але й на увесь термін навчання учнів у школі; — принцип ініціативи й активності — під час організації освітньо-виховної роботи керівництво школи само проявляє постійну ініціативу й активність, створює умови для творчих пошуків усіх педагогів; — принцип поєднання колегіальності з персональною відповідальністю — керівник навчально-виховного закладу несе персональну відповідальність перед вищими органами освіти, державою, суспільством, законом за стан справ у керованому ним закладі; керівник має право в межах закону приймати самостійні рішення й вимагати їх виконання всіма працівниками установи; він координує свою діяльність із колегіальними органами — радою школи, педагогічною радою — і відповідає за реалізацію рішень цих органів. 4. Наукові засади внутрішкільного контролю. Однією з особливостей сучасного стану системи управління освітою є перехід від державного до державно-громадського управління. Це відбито в структурі управлінських органів. Вищим органом громадського самоврядування в середній загальноосвітній школі є загальні збори (конференція)колективу. Делегати конференції вибираються з працівників школи, учнів 2-3-го ступенів навчання, батьків і представників громадськості в однаковій кількості від кожної категорії. Загальні збори (конференція) збираються не менше ніж один раз на рік. Вони вирішують такі питання: вибирають раду школи, заслуховують звіти директора школи й голови ради школи, затверджують основні напрями роботи школи і та ін. Рада школи є вищим виконавчим органом громадського самоврядування в період між роботою загальних зборів (конференцій). До її складу пропорційно входять педагоги, учні 2—3 го ступенів навчання, батьки й представники громадськості, яких обирали відкритим або таємним голосуванням на загальних зборах (конференції). Рада школи збирається 4—5 разів на рік для вирішення таких проблем: затвердження режиму роботи школи, річного плану, встановлення зв'язків з різними громадами, організаціями і т. д. Педагогічна рада — постійно діючий колективний орган, до якого входять педагоги школи. Її очолює директор школи. Збирається 4—5 разів на рік, вирішує найважливіші поточні питання: удосконалення навчально-виховного процесу, методична робота, підвищення кваліфікації вчителів, перехід учнів до наступного класу тощо. Наради при директорі — періодичність визначається самим директором. На них розглядаються питання, пов'язані з організацією навчально-виховного процесу й ті, що потребують термінового розв'язання. Наради при заступниках директора — періодичність проведення встановлюється планом роботи школи; розглядаються питання, що входять до їхньої компетенції. Хто керує діяльністю школи? Управління навчально-виховним закладом (школою) здійснюють директор і його заступники з навчально-виховної, виховної, наукової, господарської, комерційної роботи, соціально- педагогічної реабілітації. Характеристика обов’язків керівництва школи Функціональні обов'язки директора школи: забезпечує реалізацію державної освітньої політики; планує й організовує навчально-виховний процес; здійснює контроль за його ходом і результатами; відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного колективу; створює умови для організації позакласної й позашкільної роботи; підбирає заступників директора, визначає їхні функціональні обов'язки; відбирає і розміщує педагогічні кадри; призначає класних керівників; затверджує правила внутрішнього розпорядку; розпоряджається шкільними засобами; створює умови для творчого зростання педагогічних працівників школи; відповідає за свою діяльність перед педагогічними працівниками школи, батьками, учнями, місцевими органами управління освіти. Функціональні обов'язки заступника директора з навчально-виховної роботи: організовує й контролює педагогічний процес; стежить за виконанням навчальних планів і програм, якістю знань учнів та їх поведінкою; складає розклад уроків і графіки факультативних занять, гуртків, контрольних, лабораторних робіт; керує методичною роботою педагогів; надає допомогу у впровадженні педагогічних інновацій. Функціональні обов'язки другого заступника директора з навчально-виховної роботи: керує навчально-виховною роботою в початкових класах; відповідає за методичну роботу вчителів початкової школи; контролює роботу груп продовженого дня. Функціональні обов'язки заступника директора з виховної роботи: організовує позакласну виховну роботу, дозвілля учнів; надає допомогу класним керівникам у вдосконаленні змісту, форм і методів позакласної роботи; встановлює зв'язки з позашкільними закладами: клубами, палацами й будинками дитячої творчості, спортивними школами; організовує роботу за місцем проживання. Функціональні обов'язки заступника директора з наукової роботи: встановлює контакти з науковими закладами (НДІ, ВНЗ), вченими з метою організації й проведення наукових досліджень, залучення їх до роботи в школі; залучає до науково-дослідної діяльності вчителів; надає допомогу в реалізації інноваційних програм. Функціональні обов'язки заступника директора з комерційної діяльності: встановлює зв'язки із шефами, спонсорами, шукає джерела позабюджетного фінансування школи. Функціональні обов'язки заступника директора із соціально педагогічної реабілітації: організовує, контролює й аналізує роботу класів вирівнювання; проводить роботу з педагогічної корекції, адаптації вчителів та учнів у навчаль- но-виховному процесі школи. У керівництві школою важливим є внутрішкільний контроль — систематична, цілеспрямована перевірка роботи вчителя адміністрацією школи. Його мета — домогтися оптимальної відповідності діяльності школи державним стандартам. Внутрішкільний контроль планується заздалегідь. Керівники школи розподіляють між собою сфери діяльності для контролю залежно від свого фаху. Тому директорові школи, якщо його спеціальність, наприклад, фізика, доцільніше зосередитися на контролі вчителів, що викладають предмети фізико-математичного циклу; коли, наприклад, його заступник з навчальної роботи історик, він перевіряє діяльність учителів гуманітарних предметів; заступник з виховної роботи — роботу класних керівників тощо. Водночас кожному з них слід вивчати роботу всіх учителів і вихователів, що потребує детальної підготовки до кожного контрольного заходу. Для забезпечення системи і єдності вимог внутрішкільного контролю директор спільно зі своїми заступниками складає плани контролю (на півріччя, місяць, тиждень), в яких зазначає, хто із керівних працівників школи, коли і з якою метою, який вид перевірки і якими методами здійснюватиме. У таких планах передбачено можливість спільного відвідування уроків і позакласних занять керівниками школи, залучення до участі в контролі керівників методичних об'єднань, досвідчених учителів, класних керівників. Організація перевірки будь-якого з аспектів навчального процесу передбачає визначення мети, складання плану перевірки, вибір форм і методів контролю, констатування, об'єктивну оцінку стану справ, висновків, пропозицій щодо вдосконалення навчально-виховного процесу або усунення недоліків, контроль за виконанням пропозицій. Внутрішкільний контроль повинен мати індивідуальний характер, що потребує здійснення контролю за роботою кожного члена колективу. Він має бути систематичним, раціональним, всебічним. Важливо забезпечити єдність вимог і об'єктивність, що унеможливлює суб'єктивні оціночні судження і висновки, а також диференційований підхід, який враховує специфічні особливості та індивідуальні якості контрольованих. Види внугрішкільного контролю (залежно від мети) Класно-узагальнюючий. Передбачає виявлення рівня знань і вихованості учнів класу, якості та методів викладання, якості роботи класного керівника, виконання батьківських обов'язків у вихованні дітей. Фронтальний. Спрямований на вивчення стану викладання окремих предметів у всіх або окремих класах, стану роботи класних керівників у всіх або окремих класах. Тематичний. Його мета — перевірка роботи всього колективу над певною проблемою, рівня знань і вмінь учнів з якоїсь теми або предмета, стану роботи класних керівників у певному напрямі та ін. Персональний.Його суть — перевірка продуктивності викладацької діяльності, методичного рівня учителя загалом або окремого аспекта його діяльності. Оглядовий. Предметом перевірки є стан шкільної документації, стан трудової дисципліни, стан навчального обладнання. Вид перевірки визначається метою і станом об'єкта, який перевіряють. Форми внутрішкільного контролю Колективна. До контролю залучають усі ступені управління: адміністрацію, керівників кафедр, досвідчених учителів, учнів, батьків. Взаємоконтроль. До контролю залучають керівників кафедр, досвідчених учителів і класних керівників через наставництво, взаємовідвідування навчальних занять і виховних заходів. Самоконтроль. Делегується найдосвідченішим учителям і класним керівникам з обов'язковим періодичним звітуванням за пропонованими схемами. Адміністративний плановий контроль. Здійснюють директор, його заступники, керівники кафедр відповідно до плану внутрішкільного контролю. Адміністративний регулювальний (позаплановий) контроль. Здійснюють директор і його заступники у разі виникнення непередбачених планом проблем. Об'єктивність будь-якого виду чи форми перевірки залежить від умілого використання методів контролю. Методи контролю Спостереження. Передбачає відвідування уроків, позакласних заходів з наступним обговоренням. Перевірка документації. Охоплює роботу з класними журналами, щоденниками учнів, планами уроків, особовими справами учнів та ін. Опитування.Усне опитування здійснюють під час невимушеної або цілеспрямованої бесіди за спеціально підготовленою програмою. Письмове опитування проводять за допомогою контрольної роботи (зріз): через перевірку варіантів відповідей на запрограмовані запитання та через закрите анкетування, коли варіанти відповідей обмежені. Тестування. Використання методу психологічної діагностики для вимірювання індивідуальних відмінностей. Ретроспективний розбір. Використовується оцінка діяльності школи випускниками минулих років, викладачами вищих навчальних закладів на основі аналізу вступних іспитів та ін. За логічною послідовністю внутрішкільний контроль поділяють на поточний, попередній, проміжний, підсумковий, а також епізодичний і періодичний. Важлива умова успішного використання методів контролю — компетентність перевіряючого, його здатність вникнути в суть питання, ^ке перевіряється, і надати вчителю конкретну допомогу. Об’єкти внутрішкільного контролю – основні види діяльності школи, а саме: - навчальний процес,який передбачає вивчення стану виконання навчальних програм, рівня знань і навичок учнів, продуктивності праці вчителя, індивідуальної роботи з обдарованими дітьми, якості позаурочної предметної діяльності, наявності в учнів навичок самостійної роботи; - виховний процес, коли перевіряють рівень вихованості учнів, рівень громадської активності, якість роботи класних керівників, участь батьків у виховному процесі, якість загальношкільних традиційних заходів, рівень здоров'я і фізичної підготовки учнів, якість профілактичної роботи з педагогічно занедбаними дітьми; - методична робота, коли визначають методичний рівень кожного вчителя, кожного класного керівника, механізм поширення педагогічного досвіду, підвищення кваліфікації вчителів; - наукова і експериментальна діяльність, коли визначають відповідність цієї діяльності концепції розвитку школи, ступінь наукової обґрунтованості нововведень, їх результативність, рівень наукової освіченості педагогів, науково-дослідницької роботи учнів; - психологічний стан, коли виявляють ступінь психологічного комфорту (дискомфорту) учнів, учителів, психологічну підготовленість колективу до вирішення певної проблеми, запровадження нової структури та ін.; - забезпечення необхідних умов навчально-виховного процесу(охорона праці, санітарно-гігієнічний стан, забезпеченість навчальною і методичною літературою, навчально-технічним обладнанням). Важливе зауваження. Контроль загалом — це не лише перевірка, а й надання допомоги вчителям у поліпшенні навчально-виховної роботи в школі. Отримана під час перевірки інформація дає змогу вносити корективи, робити узагальнення, приймати нові рішення. Про результати перевірки має знати весь колектив, а не лише учитель, якого перевіряли. Дієвість перевірки значною мірою залежить від того, наскільки чітко виражені її результати і накреслені перспективи роботи. Все це слід робити доброзичливо й тактовно, запобігаючи можливим емоційній напрузі, конфліктним ситуаціям. 5.Планування роботи школи У практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів склалася така система планів: перспективний, річний, потоковий (поточний). Під час їх складання враховуються певні принципи й вимоги: науковість, реальність, систематичність, соціальна детермінація, чіткість, цілеспрямованість, перспективність, комплексність, об'єктивність. Допускається значна варіативність змісту й форм усіх видів планів. Перспективний план розроблюється на підставі аналізу роботи школи на наступні роки з визначенням головних напрямів і завдань на новий період (звичайно, на 5 років). Структура плану довільна й може включати такі напрями: завдання школи на планований термін; перспективи вдосконалювання навчально-виховного процесу; впровадження педагогічних інновацій; розвиток матеріальної бази; поліпшення навчально-виховного оснащення і т. ін. Річний план розроблюється на підставі перспективного й охоплює термін роботи школи на весь навчальний рік. У ньому можуть бути такі розділи: · Аналіз роботи школи за минулий рік, завдання на новий навчальний рік. · Робота колективу школи із виконання Закону України "Про освіту". · Діяльність колективу школи щодо підвищення якості навчально-виховного процесу. · Робота з педагогічним колективом з підвищення його професійної кваліфікації. · Педагогічний контроль за навчально-виховним процесом. · Спільна робота школи, сім'ї й громадськості, спрямована на виховання учнів. · Зміцнення навчально-матеріальної бази. · Організаційно-педагогічні заходи. Поточний план складається на чверть (семестр) і містить у собі: розклад уроків, спортивних секцій, гуртків; календарні й поурочні плани вчителів, класних керівників; плани роботи директора і його заступників, бібліотеки тощо. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|