Структура та моделі ринку праці

Поняття ринку праці

Тема 2. Ринок праці та його регулювання

Трудові ресурси

Трудові ресурси –це частина населення країни, що за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями здатна працювати в народному господарстві (тобто – це реальні та потенційні працівники).

Необхідні фізичні та розумові здібності залежать від віку. Тому вік є одним з найважливіших критеріїв, за яким з усього населення можна виджілити трудові ресурси.

У звязку з цим виділяють такі поняття:

· працездатний вік – визначає система законодавчих актів; в Україні для жінок – 16-54 роки, для чоловіків – 16-59 років;

· працездатне населення – це особи працездатного віку за винятком інвалідів 1-ї та 2-ї групи;

· працюючі підлітки – працівники, молодші працездатного віку;

· працюючі пенсіонери – працівники, старші працездатного віку.

Трудовий потенціал – це інтегральна оцінка як кількісних, так і якісних характеристик ЕАН. Він складається з таких компонентів: здоровя, освіта, професіоналізм, моральність, мотивованість, вміння працювати в колективі, творчий потенціал, активність, організованість, ресурси робочого часу та ін.

Під використанянм трудових ресурсів розуміють розподіл трудових ресурсів та ефективність їх праці в економіці держави. Розподіл трудових ресурсів здійснюють за видами зайнятості, за видами економічної діяльності, за віком, статтю, рівнем освіти та здоровя.

Ринок праці – це система суспільних відносин, що повязані з наймом та пропозицією праці (тобто з її купівлею та продажем); це економічний простір – сфера працевлаштування, у якій взаємодіють продавці і покупці специфічного товару – праці; це механізм, який забезпечує погодження ціни і умов праці між працедавцями і найманими працівниками.

На ринку праці продається праця. Її ціною є заробітна платня.

Основними складовими ринку праці є:

сукупна пропозиція, яка включає все економічно активне населення;

сукупний попит – це кількість і структура робочих місць, що існують.

Врни визначають місткість сукупного ринку праці.

Поточний ринок праці – вакантні робочі місця та особи, що шукають роботу. Наявність поточного ринку зумовлена природним, механічним та економічним рухом робочої сили і робочих місць (вибуття людей з працездатного віку, вступ у працездатний вік, звільнення, перехід на нове місце роботи, вибуття і введення робочих місць).

Пропозиція робочої сили на поточному ринку праці має три основні складові:

· особи, що не зайняті трудовою діяльністю, шукають роботу і готові до неї приступити;

· особи, що мають намір змінити місце роботи;

· особи, що бажають працювати у вільний від роботи або навчання час.

Попит на робочу силу на поточному ринку виражається потребою в робітниках для заповнення вакантних робочих місць на засадах основної діяльності або сумісництва, а також для виконання разових робіт.

Залежно від співвідношенян попиту і пропозиції праці виділяють такі типи конюнктури ринку праці:

· працедефіцит, коли на ринку праці недостатньою є пропозиція праці;

· праценадлишковий, коли на ринку праці є велика кількість безробітних і, відповідно, надлишок пропозиції праці;

· рівноважний, коли попит на працю відповідає пропозиції праці.

Поточний ринок праці складається з двох взаємоповязаних частин: відкритого та прихованого ринків.

Відкритий ринок праці – все економічне активне населення, фактично ті, що шукають роботу, і ті, що потребують профорієнтації, підготовки та перепідготовки, а також всі вакантні та учнівські місця в усіх секторах економіки. Складовими відкритого ринку праці є його офіційна та неофіційна частини.

Прихований ринок праці (приховане безробіття) – це особи, формально зайняті в народному господарстві, але котрі у звязку зі скороченням обсягів виробництва або зміною його структури могли б бути вивільненими без збитків для виробництва.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація населення	\|	Зайнятість як елемент соціально-економічної політики держави.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.