МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Зайнятість як елемент соціально-економічної політики держави.Соціально-економічна сутність зайнятості Тема 3. Соціально-трудові відносини зайнятості Сегментація та гнучкість ринку праці Сегментація ринку праці – це поділ робочих місць та працівників за обєднуючими ознаками на відносно стійкі і замкнуті сектори, які обмежують мобільність робочої сили своїми кордонами. Згідно теорії двоїстості ринок праці порділяють на дві частини: первинний і вторинний. Первинний ринок праці – це ринок, на якому наявні престижні роботи. Вторинний ринок – це ринок, де присутні непрестижні роботи. Гнучкість ринку праці повязана з мобільністю робочої сили. Розрізняють кількісну і функціональну гнучкість. Кількісна гнучкість – це зміна кількості зайнятих чи рівня заробітної платні відповідно до зміни економічної конюнктури. Функціональна гнучкість – це різні режими праці і зайнятості, зміна системи оплати праці.
Зайнятість – діяльність громадян, що пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка не суперечить чинному законодавству і приносить, як правило, їм заробіток (трудовий дохід). Це надзвичайно важливе явище соціально-економічного життя суспільства, яке не вичерпується проблемами безробіття, а включає також такі аспекти: · раціональне використання праці; · забезпечення гідного рівня життя працюючого населення; · задоволення потреб економіки у робочій силі із врахуванням її кількості. Основні положення зайнятості зафіксовані у Законі України «Про зайнятість населення» (від 1.03.1991р.). Повна зайнятість – це достатність робочих місць для всіх добровільно бажаючих працювати.
Зайнятість населення забезпечує держава шляхом проведення соціально-економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць та розвитку підприємництва. Відносини у сфері зайнятості регулює Конституція України, ЗУ «Про зайнятість населення» (від 01.02.1991р. №803 XII), ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та ін. Державним органом, який забезпечує додержання наданою державою громадянам гарантій зайнятості та соціального захисту від безробіття, є державна служба зайнятості. Основними завданнями її є: · надання громадянам соціальних послуг та здійснення матеріального забезпечення відповідно до законодавства України; · надання роботодавцям послуг щодо добору працівників; · здійснення контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення; · створення банку даних про вільні робочі місця; · забезпечення громадянам вільного доступу до інформації про вільні робочі місця; · облік громадян, які звертаються до служби зайнятості; · підбір роботи, навчання, перекваліфікація; · участь у розробленні та виконанні державної та територіальної програм зайнятості та ін. З метою реалізації державної політики зайнятості Кабінет Міністрів України розробляє, а Верховна Рада затверджує державну програму зайнятості населення. Її розробляють на основі основних прогнозних параметрів соціально-економічного розвитку України, державних, галузевих та регіональних програм у частині їх впливу на сферу зайнятості.
Читайте також:
|
||||||||
|