МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ВизначенняВизначення Визначення Взаємно однозначною називається така відповідністьміж множинами А і В, при якій кожному елементу а Î А відповідає один і тільки один елемент b Î В, і кожному елементу b Î В відповідає один і тільки один елемент а Î А. Функція, що визначає взаємно однозначну відповідність, називається бієктивною функцією або бієкцією. Множини А і В називаються еквівалентнимиабо рівно-потужними(А ~ В),якщо між ними можна встановити взаємно однозначну відповідність. У прикладі із заповненим залом для глядачів множина глядачів еквівалентна множині крісел. Таким чином, еквівалентними одна одній виявляються всі скінченні множини з однаковим числом елементів п,і число п вважається потужністюцих множин. Для нескінченної множини строге поняття потужності не вводиться, але сам термін «потужність»використовується для позначення властивості, загальної для всіх еквівалентних множин. Якщо дві нескінченні множини А і В еквівалентні (А ~ В),то рівність їх потужностей формально записується як |А| = |В|. Множина А називається зчисленною,якщо вона еквівалентна натуральному ряду N (А ~ N). Термін «зчисленність»є точним замінником інтуїтивного поняття — «дискретність». За допомогою бієкції φ = N → А можна «перелічити» всі елементи а з А,привласнивши їм індекси за правилом φ(n) = ап. Можна записати, що А = {ап, п=1, 2, ...}. Множини парних натуральних чисел N4 = {2, 4, ..., т, ...}, всіх натуральних чисел N = {1, 2, ..., п, ...}, цілих чисел Z і раціональних чисел Q послідовно вкладені: Nч Ì N Ì Z Ì Q. Хоча для будь-яких двох з цих множин немає рівності, вони еквівалентні одна одній,тобто мають однакову потужність і є зчисленними: |Nч| = |N| = |Z| = |Q|. Тому відповідно до наших угод множини Nч, N, Z, Q є дискретними. Дійсно, еквівалентність N ~ Nчаргументується за допомогою бієкції φ(n) = 2п : 2п = т. Множину цілих чисел Z можна «перелічити» (тобто присвоїти його елементам натуральні індекси) за правилом:
Рис. 1.14. Таблиця множини Q+ 0 = z1; 1 = z2; -1 = z3; 2 = z4; -2 = z5; 3 = z6; … Отже Z ~ N. Для доведення еквівалентності множин Q і N достатньо вказати правило нумерації множини Q+ додатних раціональних чисел, що утворяться діленням т/п натуральних чисел т і п. Пронумеруємо стовпці та рядки нескінченної таблиці індексами т і п відповідно (рис. 1.14). Будемо нумерувати послідовно числа п/т вздовж пунктирних похилих стрілок, починаючи з лівого верхнього кута таблиці і переходячи після проходження кожної стрілки до сусідньої, більш довгої. При цьому пропускаються відношення т/п, чисельні значення яких зустрічалися раніше:
Таким чином, множина Q раціональних чисел зчисленна:
Звичайно, існують нескінченні незчисленнімножини, та їх потужність природно вважати більшою за |N|. Так, множина точок відрізка [0, 1] = {х Î R;0 £ х £1} не є зчисленною (теорема Г. Кантора). її потужність називається континуумі позначається малою буквою с: |[0, 1]| = с. Сама множина [0, 1] і будь-яка еквівалентна їй множина називаються континуальними. Виявляється, що на дійсній вісі R континуальними (тобто еквівалентними одна одній і відрізку [0, 1]) є, наприклад, множини [а, b], (а, b),при будь-якому а < b; (0, +¥); множина (- ¥, +¥), що дорівнює R. Континуальні також множини точок будь-якого квадрату та кругу на площині R2, паралелепіпеду та кулі у просторі R3і самого простору R3: |R| = |R2| = |R3| = с. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|