МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Німецька психологія XVIII ст.Психологічні погляди французьких просвітників Французькі просвітителі розглядали питання психології з матеріалістичних позицій.
Етьєнн Бонно де Кондільяк (1715-1780). Якщо Дж.Локк доводить походження всіх наших знань (тобто змістів свідомості) з досвіду, то Кондільяк робить це по відношенню й до психічних функцій. Психічні процеси виникають з досвіду.
Ж.Ламетрі (1709-1751) запропонував образ "людини-машини": наділяти організм людини душею настільки ж безглуздо, як шукати її у діях машини. Психічні здібності є продуктом машиноподібних дій організму. Але Ламетрі зовсім не був механіцистом. Психічна діяльність не є тільки реакцією на зовнішні впливи. Велику роль у функціонуванні психіки й у самому її виникненні в еволюції відіграють певні внутрішні умови - потреби живого організму. Ламетрі уперше в психології вводить до кола емпіричного вивчення потреби як рушійну силу людської поведінки й необхідну умову формування її свідомості. Чим більше у якого-небудь організованого тіла потреб, тим більше засобів (фізичних і психічних) дає йому природа для їх задоволення.
Ж.-Ж. Руссо: людина від природи є доброю, але її жахливо зіпсувала цивілізація (теорія "природної людини"). Руссо створив першу розгорнуту періодизацію розвитку. Однак критерії періодизації спиралися не на факти й спостереження, а на теоретичні погляди.
Французька емпірична психологія свідомості ставить проблему людських здібностей і ролі у їхньому розвитку природних задатків, з одного боку, і виховання, з іншого. Відома суперечка із цього приводу була між французькими філософами XVIII ст. Клодом Адріаном Гельвецієм і Дені Дідро.
Гельвецій і Дідро одними з перших розглядали спадковість і середовище як основні фактори, що визначають психічний розвиток дитини та їїздібності.
Гельвецій (1715-1771): здібності не є вродженими, а здобуваються у процесі навчання. Виховний вплив Гельвецій підніс до сили, здатної ліпити з людей що завгодно. Людина сприймалася як іграшка долі, яка за своєю примхою може помістити її у те чи інше середовище.
Д.Дідро не погоджувався з Гельвецієм. Він розглядав психічний розвиток індивіда із широкої біологічної та історичної точки зору. Для Дідро "випадок" – лише умова, вплив якої залежить від можливостей самої людини, від її природних задатків ("людської машини").
Домінуючими в німецькій психології залишалися ідеї раціоналізму. Погляди Лейбніца одержали розвиток у працях Хрістіана Вольфа (1679-1754). Після виходу книг Вольфа «Емпірична психологія» (1732) і «Раціональна психологія» (1734) слово «психологія» стало в Європі загальновідомим.
І.Кант розділяв все, що пізнається (як зовнішні предмети, так і внутрішні переживання) на «явища» і «речі в собі». Явища можна пізнати, а речі в собі є непізнаваними за допомогою відчуттів і, отже, недоступні для пізнання взагалі. Істинне пізнання явищ, на думку Канта, відбувається головним чином при експериментальному дослідженні. У психології, як вважає Кант, на відміну від природознавства, експериментальне дослідження неможливе. Призначення ж психології - опис проявів психічного життя, але не їх пояснення. Тим не менше пізніше, у XIX в. інтенсивно відбуваються пошуки об'єктивних способів дослідження психіки.
Читайте також:
|
||||||||
|