• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Німецька психологія XVIII ст.

Психологічні погляди французьких просвітників

Французькі просвітителі розглядали питання психології з матеріалістичних позицій.

Етьєнн Бонно де Кондільяк (1715-1780). Якщо Дж.Локк доводить походження всіх наших знань (тобто змістів свідомості) з досвіду, то Кондільяк робить це по відношенню й до психічних функцій. Психічні процеси виникають з досвіду.

Ж.Ламетрі (1709-1751) запропонував образ "людини-машини": наділяти організм людини душею настільки ж безглуздо, як шукати її у діях машини. Психічні здібності є продуктом машиноподібних дій організму.

Але Ламетрі зовсім не був механіцистом. Психічна діяльність не є тільки реакцією на зовнішні впливи. Велику роль у функціонуванні психіки й у самому її виникненні в еволюції відіграють певні внутрішні умови - потреби живого організму. Ламетрі уперше в психології вводить до кола емпіричного вивчення потреби як рушійну силу людської поведінки й необхідну умову формування її свідомості.

Чим більше у якого-небудь організованого тіла потреб, тим більше засобів (фізичних і психічних) дає йому природа для їх задоволення.

Ж.-Ж. Руссо: людина від природи є доброю, але її жахливо зіпсувала цивілізація (теорія "природної людини"). Руссо створив першу розгорнуту періодизацію розвитку. Однак критерії періодизації спиралися не на факти й спостереження, а на теоретичні погляди.

Французька емпірична психологія свідомості ставить проблему людських здібностей і ролі у їхньому розвитку природних задатків, з одного боку, і виховання, з іншого.

Відома суперечка із цього приводу була між французькими філософами XVIII ст. Клодом Адріаном Гельвецієм і Дені Дідро.

Гельвецій і Дідро одними з перших розглядали спадковість і середовище як основні фактори, що визначають психічний розвиток дитини та їїздібності.

Гельвецій (1715-1771): здібності не є вродженими, а здобуваються у процесі навчання. Виховний вплив Гельвецій підніс до сили, здатної ліпити з людей що завгодно. Людина сприймалася як іграшка долі, яка за своєю примхою може помістити її у те чи інше середовище.

Д.Дідро не погоджувався з Гельвецієм. Він розглядав психічний розвиток індивіда із широкої біологічної та історичної точки зору. Для Дідро "випадок" – лише умова, вплив якої залежить від можливостей самої людини, від її природних задатків ("людської машини").

Домінуючими в німецькій психології залишалися ідеї раціоналізму. Погляди Лейбніца одержали розвиток у працях Хрістіана Вольфа (1679-1754). Після виходу книг Вольфа «Емпірична психологія» (1732) і «Раціональна психологія» (1734) слово «психологія» стало в Європі загальновідомим.

І.Кант розділяв все, що пізнається (як зовнішні предмети, так і внутрішні переживання) на «явища» і «речі в собі». Явища можна пізнати, а речі в собі є непізнаваними за допомогою відчуттів і, отже, недоступні для пізнання взагалі.

Істинне пізнання явищ, на думку Канта, відбувається головним чином при експериментальному дослідженні. У психології, як вважає Кант, на відміну від природознавства, експериментальне дослідження неможливе. Призначення ж психології - опис проявів психічного життя, але не їх пояснення.

Тим не менше пізніше, у XIX в. інтенсивно відбуваються пошуки об'єктивних способів дослідження психіки.

Читайте також:

1. XVII-XVIII ст.
2. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
3. Аналітична психологія К. Юнга.
4. Аналітична психологія Юнга
5. Аналітична психологія. Концепція Карла Юнга
6. Антична психологія
7. Гетьман Пилип Орлик. Конституція 1710 р. – видатна пам’ятка суспільно-політичної думки України XVIII ст.
8. Гетьманщина в кінці XVII – на початку XVIII ст. І. Мазепа та політика Петра І щодо України.
9. Гуманістична психологія
10. Дитяча психологія як наука про психічний розвиток дитини.
11. Договори (статті) гетьманів України з московським царем як кроки на шляху обмеження автономії України в другій половині XVII – XVIII ст.
12. Договори (статті) гетьманів України з московським царем як кроки на шляху обмеження автономії України в другій половині XVII – XVIII ст.

Переглядів: 1156