• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правове положення колонів

Правове положення вільновідпущеників

Відпущений на свободу раб називався вільновідпущеником. Він набував правового статусу свого володаря, що відпустив його на свободу. Раб, відпущений на свободу римським громадянином, формально набував статусу римського громадянина, який однак не співпадав із статусом вільнонародженого римського громадя­нина. Такий вільновідпущеник називався лібертіном. Якщо ж раб одержував свободу від латина чи перегріна, його правовий статус визначався їхнім станом.

Вільновідпущеник, що одержав статус римського громадянина, не міг взяти шлюб з вільнонародженою римською гро­мадянкою аж до початку принципату, а заборона брати шлюб з особою сенаторського звання зберігалася до Юстініана.

Вільновідпущеник залежав від свого володаря: був зобов'яза­ний надавати йому всілякі послуги, а у випадку потреби — аліментувати не тільки колишнього патрона, а й його дітей, батьків, не мав права викликати його до суду, отже, був абсолютно позбав­лений судового захисту від свавілля володаря. Після смерті віль-новідпущеника-перегріна його майно переходило до спадщини па­трона.

У сфері публічних правовідносин вільновідпущеник обмежував­ся в праві служити в римських легіонах, а в І ст. втратив право брати участь у роботі народних зборів і голосувати.

Колонат зароджувався ще за часів республіки, продовжував розвиватися в період принципату і отримав правове закріплення в умовах абсолютної монархії. Спочатку колони були дрібними орендарями землі. На той час завершились успішні загарбницькі війни, відповідно припинився приплив численних рабів. До того ж жорстока експлуатація, виснажлива праця, нелюдські умови жит­тя та побуту, масові страти зумовили високу смертність серед рабів і низьку народжуваність. Водночас зростання земельних на­ділів, поява нових промислів, розширення й без того величезної території, збільшення челяді, що обслуговувала рабовласників, вимагали робочих рук.

Землеволодільці, в яких не вистачало рабів для обробки землі, почали здавати свої наділи дрібними ділянками в оренду вільним людям, що потребували засобів існування. Ці дрібні орендарі ді­стали назву колони.

Оренда виявилася вигідною обом сторонам. Колони, прагнучи забезпечити сім'ю їжею і виплатити орендну плату, добре оброб­ляли землю, збираючи високі врожаї. їхня праця була продуктив­нішою порівняно з підневільною рабською. Землеволодільці одер­жували великі прибутки від здачі землі в оренду. Колонат швидко розвивався. Орендна плата встановлювалась як в грошовій, так і в натуральній формі.

Колонат не є чисто римським продуктом суспільного розвитку. В Єгипті та Азії подібні відносини виникли раніше і були запози­чені Римом. Однак у Римі джерелом колонату був також рабський пекулій, за яким раби, що добре працювали на переданій їм в пе-кулій землі, одержували свободу, проте навічно прикріплювалися до тієї самої землі.

За таких умов орендар-колон юридично залишався незалежним, мав право в будь-який час розірвати договір, піти в інше місце. Проте орендарями були, як правило, найбідніші кола населення, які не мали достатніх засобів для успішної обробки землі. Зем­леволодільці надавали їм позики, але на таких умовах, щоб коло­ни не мали змоги їх погасити своєчасно. Ускладнювали становище часті неврожаї. Так виникли недоїмки в платежах. Згодом колони попадають в економічну залежність від орендодавців. Колон не може залишити орендовану ділянку, не розрахувавшись з боргами, а розрахуватися він також не міг.

Поступово фактична економічна залежність перетворюється в юридичну. її збільшує нова податкова реформа, за умовами якої" податки із землі нараховуються з урахуванням колонів. Залишен­ня колонами землі зменшувало прибутки землеволодільців, вони усіляко намагалися закріпити колонів, навіть переманюючи їх в інших. Для перепони переходу колонів у 322 р. був прийнятий за­кон, який забороняв колону самовільно залишати орендований на­діл. У 357 р. новий закон заборонив землеволодільцям відчужува­ти земельні наділи без приписаних до них колонів. Таким чином, завершилося правове оформлення щодо закріплення колонів. Внаслідок цього з'явилася нова група залежних людей, що мали певну правоздатність, але вельми обмежену в її здійсненні. Якщо колон самовільно залишав землю, землеволоділець засобами він­дикації мав право витребувати його назад, тобто правове поло­ження колона мало чим відрізнялось від раба. Однак колони не були рабами, юридично вони залишались вільними, але прикріп­леними до землі. Колони—попередники кріпаків, а колонат— зародок феодалізму.

Не тільки сам колон, а і його діти вважалися приписаними до даного наділу. Колонат став спадковим. Зростає й особиста за­лежність колонів від землеволодільців, які здійснювали над ними суд і розправу безконтрольно. Наближалось народження нової еко­номічної формації — феодалізму.

Читайте також:

1. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
2. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
3. Адміністративно-правове регулювання проходження державної служби
4. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ
5. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ СПОРТУ
6. Білорусь. Характеристика положення та господарства країни.
7. Виберіть 2 положення, які треба добавити у визначення елементів наукової проблеми.
8. Визначення положення газорідинних і водо-нафтових контактів
9. Випарні апарати з горизонтальним і похилим положенням нагрівальних камер
10. Висвітліть положення України в роки першої світової війни.
11. Вихідні положення до розрахунку вітроенергетичних установок
12. Вплив тиску на положення рівноваги

Переглядів: 1222