• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структура соціологічного знання

Соціальне ( латин. Socialis – товариський, громадський) – сукупність будь - яких властивостей і особливостей суспільних відносин, що формуються індивідами чи спільнотами в процесі спільної діяльності, за конкретних умов і проявляються в їхньому ставленні один до одного, до свого становища в суспільстві, до явищ і процесів суспільного життя.

Категорії соціології – це загальні поняття, що відтворюють певні властивості об'єкта , тобто суспільства як цілісної системи.

Найчастіше виділяються три групи категорій:

1) загальнонаукові соціологічні категорії («суспільство»,

«соціальна система», «соціальний розвиток» тощо);

2) безпосередні соціологічні категорії («соціальний інститут», «стратифікація», «соціальна мобільність», «соціальні норми» тощо);

3) категорії дисциплін, суміжних із соціологією

(«особистість», «сім'я», «соціологія політики», «економічна соціологія» тощо).

Однією з особливих і найуживаніших у соціології є категорія «соціальне».

Соціологія, вивчаючи суспільні явища, використовує певні методи та прийоми. Вони покликані забезпечити об’єктивність і надійність одержаних результатів.

Головними умовами реалізації в соціології вимог наукової методології є:

- принцип емпіризму – використання емпіричних процедур з метою встановлення достовірності одержаних у дослідженнях, фактів та узагальнень;

- теоретичне обґрунтування одержаних результатів, які дають змогу розкриття причини, що лежать в основі емпіричних фактів, і водночас включити ці факти в систему теоретичного знання;

- нейтральність соціології, незалежність її від будь – яких заангажованих установ, які зазвичай пропонують різні класи і партії в суспільстві.

Соціологія, як і будь – яке інше наукове знання, є певно системою, що має свою структуру, певну розгалуженість на підсистеми.

Виділяють три рівня соціологічного знання: теоретична соціологія, теорія середнього рівня (спеціальні теорії і галузева соціологія) та емпіричні дослідження.

На теоретичному рівні суспільство вивчають як єдиний соціальний організм, акцентуючи на його глобальних проблемах.

Теоретична соціологія – вирішує такі завдання:

- створення засад для опису і пояснення явищ, фактів соціальної дійсності у термінах і категоріях, які відображають їх сутнісні характеристики, спільності та відмінні ознаки;

- орієнтація на комплексний підхід до вивчення соціальних явищ і процесів;

- розкриття сутності соціальних законів ( загальних і спеціальних)

- формування методологічно бази для соціологічного пізнання дійсності;

- виявлення загальних закономірностей соціального розвитку суспільства, а також вироблення методологічних засад розвитку спеціальних соціологічних теорій та емпіричних досліджень;

- інтеграція, синтез, узагальнення розрізнених знань, здобутих емпіричним шляхом, формування їх у систему висновків, узагальнень, понять, категорій, законів.

Західні вчені поділяють соціологічну науку на макро- і мікросоціологію.

Макросоціологія вивчає будову суспільства, взаємозалежність і взаємодію його структурних утворень.

Мікросоціологія зорієнтована на вивчення механізмів взаємодії людей на особистісному рівні, який вважається базовим і вирішальним у формуванні складніших форм соціальної поведінки.

Спеціальні соціологічні теорії виконують такі завдання:

- вироблення спеціальних термінів і категоріального апарату, які відображають сутність явищ конкретно – соціальної сфери;

- розробка методів соціологічних досліджень, найбільш адекватних досліджуваним процесам та явищам;

- вивчення закономірностей і соціальних механізмів, які зумовлюють функціонування і розвиток окремих сфер суспільного життя та громадської свідомості;

- вивчення соціальних функцій певної соціальної підсистеми

Спеціальні соціологічні теорії забезпечують зв’язок між теоретичними, фундаментальними знаннями та емпіричними дослідженнями.

В емпіричному дослідженні предметом аналізу стають різноманітні дії, характеристики поведінки, погляди, настрої, потреби, інтереси, мотиви людей, соціальних груп і спільнот, відображення соціальної реальності у фактах людської свідомості.

Емпіричні дослідження – це спеціальні наукові процедури, які за допомогою соціологічних методів дослідження ( опитування, спостереження, аналіз документів, соціальний експеримент) дають змогу зареєструвати соціальні факти, що є базою для подальших теоретичних пошуків та узагальнень.

Усі рівні соціологічного знання утворюють структуру соціології як науки.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
3. VІ. План та організаційна структура заняття
4. Агностик, суб’єкт пізнання, субстанція
5. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
6. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
7. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
8. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.
9. Антропологія права в структурі філософсько-правового знання.
10. Артефакти культури. Знання, цінності і регулятиви як три основних види смислів культури.
11. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
12. Атомно-кристалічна структура металів

Переглядів: 590