МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||
Соціальна стратифікація – поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні групи і верстви (страти), які мають різний престиж, власність, владу, освіту, тощо.Страти – це великі сукупності людей, які різняться за своїм становищем у соціальній ієрархії суспільства. Стратифікація – це визнання існування в суспільстві вищих і нижчих прошарків – страт. Соціальна стратифікація і соціальна мобільність Соціологія соціальну нерівність розглядає як результат соціальної стратифікації. Термін «стратифікація» запозичено з геології, де він означає вертикальне розшарування ґрунтових пластів. Засновниками сучасної теорії стратифікації вважають М. Вебера і російського соціолога Питирима Сорокіна. Основою утворення страт є природна і соціальна нерівність. Природна нерівність зумовлена різними фізіологічними та психологічними властивостями, що їх люди мають від природи, з народження (етнічна належність, статево – вікові особливості, родинні зв’язки тощо). Соціальна нерівність зв’язана з відмінностями, що зумовлені соціальними чинниками: поділом праці (розумова і фізична), укладом життя (міське і сільське населення), соціальною роллю (інженер, батько) тощо. Суспільство є не просто диференційованим на окремі групи, воно ще є ієрархізованим. У ньому одні групи мають більше прав, привілеїв і переваг порівняно з іншими. Стратифікація є ознакою будь – якого суспільства. Розрізняють такі основні історичні типи соціальної стратифікації, як рабство, касти, стани і класи. Основними компонентами нерівності є розподіл прибутків та добробуту, відмінності в якості та тривалості освіти, участь у політичному житті, у владних структурах, володіння власністю та рівень престижу. Рабство – форма нерівності, за якої одна людина володіє іншими. Касти – членом цієї соціальної групи людина ставала від народження. Перехід із однієї до іншої був неможливим. Стани– ця соціальна група мала певні права і обов’язки, що передавалися у спадок. Переміщення було можливим, але складним. Класи– цей тип стратифікованого суспільства є головним об’єктом соціології марксизму. К. Маркс вважав класову структуру основою розвитку і змін, а їх виникнення пояснював економічними чинниками. Це – відкритіший тип стратифікації. У західному індустріальному суспільстві розрізняють три класи: вищий, середній, нижчий. Для загального уявлення про соціальну ієрархію суспільства достатньо поділити громадян будь – якого суспільства відповідно до таких критеріїв: дохід, освіта, влада, престиж. Дохід вимірюється в гривнях, доларах, які одержує окремий індивід або сім’я протягом певного часу (одного місяця або року). Освіта – вимірюється кількістю років навчання у школі, коледжі, університеті (слюсар – сантехнік – 9 років, професор - 20). Влада вимірюється кількістю людей, на яких розповсюджується прийняте рішення. (Рішення Президента розповсюджується на всіх громадян, рішення бригадира – на членів бригади). Престиж – повага статусу, яка склалася в громадській думці. Соціальна нерівність – це нерівність статусів, що випливає зі здатності індивідів виконувати ту чи іншу соціальну роль. Статус – соціальна позиція людини в суспільстві, яку вона посідає відповідно до свого фаху, економічного забезпечення, демографічних особливостей, політичних можливостей тощо. Будь – яка людина має цілу низку статусів (українець, брат, чоловік, лікар). Виділяють природний статус, який людина отримує з народження (національність, фізичні та психологічні дані) і набутий статус, якого людина набуває з часом (освіта, кваліфікація тощо). Певному статусу відповідає певна модель поведінки, роль. Соціальна структура суспільства весь час перебуває у розвитку. Відбувається постійна зміна статусу індивідів, їх пересування з одних соціальних груп до інших. Читайте також:
|
|||||||||
|