• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення причин аварій і браку

Брак

Пошкодження неаварійного характеру

Аварії

Класифікація аварій і браку

По водоводах, магістральних мережах і водонапірних баштах – пошкодження трубопроводів з порушенням цілісності труб і стиків, устаткування мережі (засувок зворотних клапанів, вантузів, випусків, фасонних частин), через що постає потреба припинення подавання води для їх заміни та ремонту.

По насосних станціях: А. Пошкодження насосів всмоктувальної та напірної комунікацій, робочого колеса, напрямного апарата, з’єднань насоса з комунікаціями, а також вакуум-насоса, що сталося з будь-якої причини і призвело до припинення роботи насоса.

Примітки. 1. Пошкодження основного устаткування, що міститься в резервуарі, також вважається аварією, якщо воно не було підготовлене до роботи, і цим було зумовлене припинення чи зменшення подавання води.

2. Аварійне простоювання устаткування та споруд вважається з моменту виведення їх з роботи до моменту включення до неї.

Б. Пошкодження двигунів (електродвигунів, двигунів внутрішнього згоряння, парових машин) електросилового устаткування та мереж трансформаторів, масляних вимикачів, розподільних щитів, а також іншого основного устаткування, що сталися з будь-яких причин і потребують виключення або значного зниження параметрів нормального режиму.

В. Пошкодження та вимушені порушення нормальної роботи іншого устаткування насосної станції, що спричинюють зменшення подавання води до міської мережі.

До таких пошкоджень належать:

• припинення подавання води споживачам не з вини персоналу водопроводу внаслідок вимкнення електроенергії;
• зменшення, подавання води абонентам у межах до 20 % добового подавання кожною системою водопроводу;
• виключення устаткування або ділянок мережі, виконане за планом і графіком для планово-попереджувального ремонту або дезинфікації ділянок мережі;
• виключення устаткування для попередження аварії, якщо при цьому не припинялося чи різко зменшувалося подавання води споживачам або якщо вони були завчасно оповіщені про час припинення водопостачання;
• припинення подавання води окремим споживачам у результаті аварії, що сталася з вини споживача;
• пошкодження на водопровідній мережі абонентів;
• виключення кількох домовласництв у межах окремих ділянок водопровідної лінії між двома засувками, спричинене аварією на вводі, що сталася з вини абонента, або потреби виконання ремонту на одному із вводів.

Браком вважають:

1) зниження якості води проти встановленої стандартом у результаті виходу з ладу устаткування або приладів для очищення та дезинфекції води, а також через недбалу роботу обслуговуючого персоналу;

2) зниження напору в усій мережі або в окремих її ділянках через неправильне регулювання роботою споруд і режимом водопровідної мережі;

3) погіршення якісних показників роботи споруд і устаткування, спричинене порушенням правил технічної експлуатації з боку обслуговуючого персоналу.

Аварії та брак у роботі виникають з таких причин:

а) з вини персоналу (оперативного, ремонтного, лабораторного та керівного): до аварій і браку в роботі з вини оперативного персоналу та персоналу лабораторії належать помилкові вмикання та вимикання устаткування, не провадження заходів щодо запобігання падінню тиску в мережі, погіршення якості очищення води, неправильне дозування реагентів тощо;

до аварій і браку з вини ремонтного персоналу належать випадки неякісного ремонту устаткування та водопровідної мережі;

до аварій і браку в роботі з вини керівного персоналу належать випадки, що сталися через невиконання протиаварійних заходів, несвоєчасне усунення аварійних вогнищ, допущення до роботи ненавченого та неперевіреного персоналу, несвоєчасне проведення профілактичних випробувань тощо;

б) з вини заводів-постачальників і будівельно-монтажних організацій; до аварій і браку в роботі з вини заводів-постачальників, монтажних і будівельних організацій належать ті, за якими встановлено вину заводу або цих організацій (дефекти виготовлення та монтажу конструкцій, неякісній матеріал та ін.). У цих випадках вину завозу або будівельно-монтажної організації потрібно встановити документально, тобто зафіксувати відповідними актами комісії, фотознімками, лабораторними випробуваннями тощо, якщо дефекти не були виявлені та усунені в період будівництва, монтажу та пробної роботи;

в) через стихійні лиха (повінь, ураган тощо); аваріями через стихійні лиха вважаються лише ті порушення режиму роботи устаткування, які не могли бути передбачені в процесі проектування та будівництва та водопроводу, а також не могли бути своєчасно попереджені персоналом підприємства;

г) з вини абонентів, енергопостачальної організації та ін.: до аварій та браку в роботі з інших причин належать механічні пошкодження устаткування сторонніми особами, випадки, що сталися з вини абонентів через неправильні дії персоналу або дефекти устаткування в абонентів і з вини енергопостачальної організації (міської електростанції ТЕЦ та ін.).

Читайте також:

1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. Ocнoвнi визначення здоров'я
6. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
7. Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
8. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
9. Аварійно-рятувальні служби
10. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень
11. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
12. Аналіз причин аварійності та шляхи її зниження

Переглядів: 702