• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Норма прибутку

Норма прибуткувизначається як процентне відношення прибутку до середньорічної вартості оборотних і необоротних активів. Цей показник розраховується по господарству в цілому і показує величину прибутку, що припадає на 1грн. оборотних і необоротних активів. Практично в різних господарствах часто досягають однакового рівня рентабельності при виробництві однойменної продукції, але мають різні показники норми прибутку. Це свідчить про те, що оборотні й необоротні активи господарств використаних з різною ефективністю.

У більшості с-г підприєиств України склалися галузі виробництва, які визначають її економіку, фінансові результати і нагромадження Тому досягнення високого рівня рентабельності таких залузей забезпечує оптимальну рентабельність с-г підприємства в цілому.

Загальна прибутковість підприємства визначає норму прибутку як відсоткове відношення прибутку до авансованого капіталу

Розділ 4.Суспільне відтворення.

Тема 11.Форми суспільного продукту в процесі відтворення.

1.Сутність суспільного відтворення.

2.Види суспільного відтворення.

3.Суспільний продукт і його форми.

4.Національне багатство, його зміст і структура.

Література Климко Г.Н ОЕТ ст.287-290.

Політична економія НМП ст.102-112.

1.Сутність суспільного відтворення.

Будь-який процес виробництва незалежно від його суспільної форми має бути бзперевним, тобто повинен періодично проходити одні й ті самі стадії. Так само, як суспільство не може перестати споживати, не може воно і перестати виробляти..Тому всякий процес суспільного виробництва, що розглядається в постійному звязку і безперервному потоці свого відновлення, в той же час є процесом відтворення. Безперервне виробництво матеріальних благ і послуг є обєктивною основою існування людського суспільства.

Основою суспільного відтворення є відтворення на екремих підприємствах і домогосподарств, або одиничне (індивідуальне відтворення ). Відтворення на окремому підприємстві є вихідною і необхідною ланкою всього суспільного відтворення.

Суспільне економічне відтворення не є простою сумою одиничних процесів відтворення окремих підприємств. Доведено, що в суспільному відтворенні зявляються нові якісні елементи, які відсутні на рівні первинних підприємсив.

Вищим інтересом підприємства є максимізація прибутку, а суспільного відтворення - максимізація добробуту населення.

Суспільне економічне відтворення засноване на органічній єдності всіх частин, що його утворюють :

· Виробництва , розподілу, обміну, споживання

· Домогосподарств, підприємств,галузей, економічних регіонів і всього виробництва

· Продуктивних сил, складових його частин і економічних відносин

· Суспільного виробництва і суспільного споживання.

В усій системі відтворюваних звязків визначальним є виробництва, бо саме воно створює все необхідне для життя і щастя людей. Розподілено, обиінено і сподито може бути тільеи те, що вироблено.

Економічне відтворення успільства включає в себе такі найважливіші моменти :

· Відтворення суспільного продукту та його конкретних форм,

· Відтворення людського ресурсу як особистісного фактора виробництва та його зайнятості

· Відтворення основного і оборотного капіталу суспільства, тобто засобів виробництва, як необхідних умов суспільного процесу відтворення,

· Відтворення національного багатства

· Відтворення споживання

· Відтворення економічних відносин

Для процесу відтворення необхідне посьтійне відтворення всіх факторів виробництва : робочої сили, засоби виробництва, природних ресурсів, середовища існування.

2.Види суспільного відтворення.

Розрізняють просте і розширене відтворенняекономічної системи.

Просте відтворення - це відновлення процесу суспільного вробництва з року в рік у незмінних масштабах.

Просте відтворення передбачає , що прибуток та інші доходи не використовуються на заощадження та інвестиції, тобто на розширення виробництва товарів і послуг, а повністю споживаються домогосподарствами.

Фактори виробництва при цьому залишаються не змінними в кожному наступному циклі виробництва, весь додатковий продукт повністю використовується на особисте споживання. Таке відтворення характерне для традиційних суспільств з неринковою економікою , де надзвичайно низькі темпи розширення виробництва, а звідси – уповільненість економічного та соціального прогресу. Сьогодні просте відтворенн розповсюджене в багатьох країнах, що розвиваються.

Розширене- це відновлення виробничтва в кожному наступному циклі у зростаючому масштабі щодо кількості та якості виготовленого продукту.

При цьому , по-перше, завжди зростає кількість виготовленого супільного продукту.

По-друге, часто досягається також поліпшення якості його складових.

Для розширеного відтворення в кожному наступному циклі потрібні додаткові чи якісніші ресурси, фактори виробництва не залишаються незмінними – основним джерелом їх розширення або якісного поліпшення є додатковий продукт, який у такому процесі вже не може бут повністю використаний на особисте споживання. Кількісні та якісні зміни факторів виробництва досягаються також за рахунок раціоналізації їх використання, розвитку НТП. Такий вид відтворення типовий для розвинутого ринкового суспільства проте досягти безперервності кількісного чи якісного зростання виробництва, безперервності розширеного відтворення при існуючих ринкових економічних систем неможливо. Вони не забезпечують безперервності зростання виробництва, оскілько обєктивно породжують і не можуть усунути появу стагнації, спадів та періодичних криз.

3.Суспільний продукт і його форми.

Суспільний продукт є рузультатом продуктивного функціонування всієї економіки супільства, усіх його ланок і сторін. За системи товарного виробництва кожен продукт виступає як товар, що має певну натуральну і вартісну форму, а за взаємодії з ринком – ще й ринкову вартість.

Натуральна форма суспільного продукту дає можливість розглядати його структуру за матеріально-речовим характером. За видами матеріальних благ і послуг можна оцінити рівень суспільного поділу праці і диференціації супільного продукту. Поділ праці веде до того , що кількість видів продукції розширюється. Сьгодні кількість видів продукції вимірюється десятками мільйонів і швидко зростає. Але за всієї різноманітності продукти, як корисні блага, діляться на дві великі групи : речі і послуги.

Для того щоб бути благом корисним, продукт необовязково повинен набувати форми речі, иатеріального блага. Корисними є і послуги, що мають нематеріальний характер. Це послуги освіти, медицини, культури, сфери попиту. Виробничі потреби задовольняються науковими, інформаційними, транспортними послугами. Зараз обсяг і якість послуг – один з важливих показників економічного і соціального прогресу.

Особисті і виробничі послуги –невідємна частина суспільного продукту. У звязку з цим суспільне виробництво поділяється на дві великі сфері : виробництвоматеріальних благ, тобто матеріального виробництва, і виробництво послуг. Тобто нематеріального виробництва.

Проте першоосновою суспільного продукту є речові блага і продукти харчування, одяг, житло, верстати, комбайни.

За всієї різноманітності вироблені матеріалтні продукти і послуги поділяються на два види залежно від того, які потреби людей вони задовольняють :

· На предмети споживання, що задовольняють потреби людей,

· На засоби виробництва, які задовольняють виробничі потреби людей.

Виробництво ділиться на два великих підрозділи :

· Виробництво засобів виробництва

· Виробництво предметів споживання, включаючи споживчі послуги.

Оскільки виробництво базується на глибокому поділі праці, то при аналізі результатів виробництва варто обчислити проміжний продукт і кінцевий продукт .

Кінцевими продуктамиє матеріальні блага і послуги, які виробляються для кінцевого використання , а не для подальшої обробки чи переробки або перепродажу.

Проміжні продукти- це матеріальні блага і послуги, які використовуються для подальшої обробки, переробки чи для перепродажу.

Сучасні форми суспільного продукту.

Головними і вихідними показниками системи національних рахунків є валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний продукт (ВНП).

Валовий внутрішній продукт (ВВП)є сукупною вартістю кінцевих товарів і послуг, вироблених у поточному періоді на території країни, незалежно від національної належності підприємств.

Існує три методиобчислення ВВП :

- за виробленою продукцією, (виробничий метод)

- за витратами (метод кінцевого використання)

- за доходами(розподільний метод)

ВНП– характеризує сукупну вартість кінцевих товарів і послуг, створених за певний період вітчизняними підприємствами в країні і за її межами.

ЧВП- це ВВп, зменшений на величину амортизаційних відрахувань

НД = ЧВП – непрямі податки на бізнес(ПДВ, акцизи,мито)

НД - це сукупний дохід в економіці, який отримують власники факторпів виробництва, праці, капіталу,землі.

ОД -особистий дохід це одержаний дохід, а НД – це зароблений дохід

Якщо від суми всього особистого доходу відняти всі індивідуальні податки то одержимо дохід в особистому розпорядженні.

4.Національне багатство, його зміст і структура.

Багатство- загальна економічна система, що властива всім економічним системам. Воно є необхідною умовою підтримання та розшерення суспільного виробництва і споживання на основі створення необхідних для цього запасів - засобів і предметів праці.

Національне багатство – це сукупність всіх благ, що знаходяться у розпорядженні суспільства країни.

Національне багатство складається з двох частин :

- матеріальна - створені людиною матеріальні фонди, що поділяють на основні (зас.праці) та оборотні (предмети праці), основні фонди, що функціонують у соц.сфері, природні ресурси.

- нематеріальна - духовні цінності, що знаходяться в розпорядженні суспілтства.

Нац.баг. безпосередньо повязане з виробництвом національного продукту і є його відтворенням. Воно зростає і збільшується, насамперед, за рахунок націон.продукту, який відтворюється на розширеній основі.

Нематеріальне багатство суспільства –це ті його елементи, що перш за все визначають якість робочої сили – науково-технічний, освітній, культурний потенціал.

Таким чином, у широкому розумінні НБ включає всебе як матеріальні так і нематеріальне багатство країни.

Основними елементами матеріальної форми нац.баг. є :

- виробничий капітал у структурі якого виділяють основний і оборотний капітал, основний- у сфері нематеріального виробництва (школи, лікарні, культурно-освітні і спортивні обєкти)

- резерви капітальних благ

- майно домашніх господарств

- запаси і резерви споживчих благ.

До складу національного багатства відносять і природні ресурси (земля, надра, вода, ліси, атмосфера,клімат ) Є відтворювані і невідтворювані.

Основними елементами нематеріальної форми національного багатства є духовні і культурні цінності.

Масштаби, структура та якісний рівень НБ не залишаються незмінними. У процесі відтворення воно не тільки постійно зростає, а й безперервно оновлюється. Тому для нарощування НБ великого значення набуває раціональне використання виробничого потенціалу, від якого залежить темпи зростання внутрішнього продукту і відповідно добробуту націй, фізичний і духовний стан людини.

Важливу роль у зростанні НБ відіграють природні ресурси. Знищення природних багатств України призводить до втрати їх значної частини, якою вже не скористаються прийдешні покоління.

Величина НБ, як правило зростає в нормальних мирних умовах і зменшується під час війн, потрясінь. Статистика НБ потребує його спеціалбного аналіз – обсягу, структури, динаміки НБ. Але на жаль статистичні щорічники не дають поки що належної інформації.

Тема 12 Економічне зростання і його чинники. Економічні цикли.

.

1. Економічне зростання і економічний розвиток

2. Типи економічного зростання.

3. Циклічність економічного розвитку.

4. Причини і основні характеристики циклічних коливань.

Література: Климко Г.Н. ОЕТ. ст 290-293.

Політична економія ст136

1. Економічного зростання і економічний розвиток.

Розширене відтворення суспільного продукту втілюється в економічному зростанні. Розширене відтворення дбає про пропорційне зростаюче суспільне виробництво з підвищенням продуктивності праці, як на макро- так і на мікрорівні.

Економічне зростання належить в основному до макрорівня. Головна увага приділяється таким показникам як валовий продукт, національний доход, зайнятість.

Економіччне зростання означає регулярне, стійке розширення масштабів діяльності даної господарської системи, яке виявляється у збільшенні розмірів застосованої суспільної праці виробленого продукту - товарів і послуг.

Крім території та природніх ресурсів можна назвати такі загальні фактори економічного зростання:

нароний прогрес проявляється у технологіях, новій техніці, що дозволяє покращити і полегшити виробництво, а з часом і докорінно змінити.

2. Типи економічного зростання.

Розрізняють екстенсивний та інтенсивний типи економічного зростання.

Екстенсивний тип економічного зростання - це розширення виробництва на основі кількісного збільшення тих самих засобів і предметів праці, робочої сили тієї самої кваліфікації при незмінних економічних виробничих відносинах.

Продуктивність праці та її ефективність залишаються незмінними.

Інтенсивний тип економічного зростання - розширення кваліфікації працівників, їх професіоналізму застосування нових засобів і предметів праці раціонального використання виробничого потенціалу. Зростає продуктивність та ефективність праці.

В реальному житті існують переважно екстенсивний або переважно інтенсивний тип економічного зростання. Збільшення ролі і частки інтенсивного типу економічного зростання називається інтенсифікацією економіки. Відбуваються якісні зміни у взаємовідносинах суспільства природи, гострішою стає проблема природоохорони.

3.Циклічність економічного розвитку.

Циклічність – це обєктивна форма розвитку національної економіки і світового гсподарства як єдиного цілого.

За змістом циклічність досить багатоструктурна. З точки зору тривалості відокремлюють декілька типів економічних циклів :

- короткі ( 2-3 роки),

- середні (близько 10 р.)

- довгі (40-60 р.)

У теорії цикл трактується як період розвитку економіки від початку однієї кризи до наступної. Особлтво рельєфно в структурі функціонування і розвитку економіки проявляються середні цикли, які ще називають промисловими.

Економічний цикл включає такі фази : кризу, депресію, пожвавлення та піднесення, яке знаходить остаточне відображення у новій кризі.

Прояви економічних циклів можна побачити за рядом ознак показників економічної активності, основними з яких є :

- рівень завантаженості виробничих потужностей,

- сукупні обсяги виробництва,

- загальний рівень цін,

- зайнятість населення (безробіття) та рівень його доходів,

- прибутки та курси акцій найбільших корпорацій,

- динаміка попиту на товари тривалого користування,

- інвестиції та котракти на нове будівництво.

Головне значення має фаза кризи яка починає і завершує цикл. У ній зосереджено основні ознаки й суперечності циклічного процесу відтворення.

Криза -це різке порушення існуючої економічної рівноваги внаслідок диспропорції у процесі відтворення, що різко зростають.

Депресія –це фаза циклу, яка виявляється в застої виробництва.

Пожвавлення - це фаза відновлення, яка розпочинається з незначного зростання обсягу виробництва (у відповідь на зростання попиту) і помітного скорочення безробіття.

Піднесення (зростання) –це така фаза циклу, коли обсяг виробництва перевищує обсяг попереднього циклу і зростає високими темпами.

Середні цикли розрізняються за глибиною падіння економіки та за терміном, протягом якого вона повертається в передкризовий стан.

4.Причини і основні характиристики циклічних коливань.

Читайте також:

1. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
2. Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток
3. Аналіз показників валового прибутку і собівартості реалізованої продукції
4. Аналіз розподілу прибутку підприємства
5. Аналіз розподілу прибутку.
6. Аналіз розподілу чистого прибутку.
7. Аналіз формування прибутку.
8. Аналіз частки прибутку на покриття постійних витрат
9. Аналіз чутливості прибутку
10. Асимптотична нормальність й ЦПТ
11. Будинків іспоруді забезпечення нормальних умов їх будівництва й експлуатації
12. Бухгалтерский учет. Его виды. Нормативное регулирование

Переглядів: 3601