МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Пізнавальний процес і теорія істини. Основні концепції істиниПізнання як філософська проблема Гносеологія– теорія пізнання, що досліджує умови, можливості, механізми, принципи і форми пізнавальної діяльності. Епістемологія– для характеристики наукового пізнання; синонім гносеології. Аспекти пізнання: інформаційний – процес здобування знань, створення образів, моделей реальності, діяльнісний (активістський) – прагнення оволодіти реальністю, проникнути в її приховані підвалини) і смисловий – бажання досягти стану досконалості. Основні складові процесу пізнання: об’єкт, суб’єкт, знання. Суб’єкти пізнання – людина і людство в їх історичному розвитку і активному пізнавальному відношенні., що здобуває знання, вибудовує теорії та концепції, зберігає та передає їх новим поколінням. Суб’єкт історичний і діє на основі універсальних схем, вироблених людством та удосконалює їх. Об’єкт пізнання – це та реальність (фрагмент реальності), що втягнута в людську пізнавальну діяльність у зв’язку з інтересами, цілями суб’єкта пізнання. Об’єктивна реальність – все, що існує. Знання – ціль і результат пізнавальної діяльності, вищий рівень інформації, що функціонує в сусп-ві. Виступає формою перетворення пізнання з діяльнісної в буттєву. Надання ідеальності свідомості матеріального характеру. Будь-яка інформація стає знанням у мірі, в якій вона набуває знакової форми (набуває значення і смислу). Пізнання не зводиться лише до науки. Види пізнання: · практичне (буденне) – пов’язане з повсякденним досвідом і діяльністю людей (набуття певних вмінь – перший рівень соціалізації); · ціннісне – релігійно-містичне, художнє; · наукове – пов’язане з формуванням науки; · світоглядне – пов’язане з уявленнями людини про світ і саму себе (філософське). 1. Як об’єкт дається суб’єкту? Демокріт – витікання атомів, теорія відображення. Платон, Гегель (ідея тотожності світу і мислення). 2. Чи пізнаваний світ? Оптимізм і агностицизм. 3. Чим перевіряється достовірність знань? 4. Як відбувається адекватне засвоєння знань? Наскільки адекватно об’єкт відображається в знанні. Проблема достовірності знання і проблема істини. 3 підходи: - пізнавальний оптимізм; - скептицизм; - агностицизм (Берклі, Кант, Пуанкаре, Бергсон). Пов’язаний із суб’єктом. Принципи теорії пізнання: 1. Об’єктивності – об’єкт існує не залежно від суб’єкта. Зміст знань не залежить від конкретної людини і людства. 2. Відображення – класичний: 1) споглядання світу; 2) механічна причинність (детерміністичні процеси); 3) поєднання всіх способів і механізмів формування об’єктивно істинного знання. 2 аспекти: 1. Відображення розглядали як процес – постійне виникнення і вирішення протиріччя між суб’єктом і об’єктом, об’єктом і знанням, між індивідуальним і загальним у пізнавальному процесі. 2. Відображення як результат – співвідношення того гносеологічного образу, який виникає, і об’єкта. 3.Історизму – осмислення і вдосконалення пізнавального процесу в його розвитку (центральна проблема – для Нового часу). 4. Практики – розглядається як основа, ціль пізнання і критерій істини. 5. Творчої актуальності суб’єкта – змінює сучасне розуміння пізнавального процесу, оскільки наголошує на конструктивній ролі суб’єкта. „Здатність людини запитувати в буття”). Процес пізнання – це діалектичний процес взаємодії чуттєвого та раціонального рівнів пізнання. Діалектика чуттєвого і раціонального пов’язані з тим, що: 1. Ці рівні взаємопов’язані і разом з тим здатні до взаємодоповнюваності та взаємопереходу. 2. Вони визначаються з боку практики, формуються через життєтворчість, життєдіяльність. 3. Постійно відтворювана суперечність між чуттєвим і раціональним є внутрішнім фактором розвитку пізнання. Чуттєве – почуття стають розумними, а не чисто біологічними. Раціональне– через чуттєве пізнання, через досвід. Петрушенко виділяє синтезуючий рівень, але цей синтез є постійним. Істина як результат процесу пізнання. Істина носить не об’єктивний, а гносеологічний характер. Вона виражає мету і ціль пізнання, і є властивістю знання, а не об’єктивної реальності як такої. Для класичного підходу характерно: розглядалася як міра об’єктивного змісту знань, як вірне, адекватне відображення об’єкту пізнаючим суб’єктом. В теорії пізнання склалися такі концепції істини: - кореспондентська (класична) – адекватність знань і об’єкта пізнання; - конвенціальна – договірний характер істини (пов’язаний з науковим співтовариством); - прагматична – контекст практики, корисність знання для досягнення конкретного ефекту; - регулятивна – оптимальність взаємодії людини зі світом. Заблудження – невід’ємна сторона процесу пізнання. Помилка пізнання обумовлена складністю пізнання (характер помилки – логічний). Обман– процесу і об’єкту пізнання, обумовлений історичною обмеженістю людського розуму і практики на конкретному історичному етапі людського розвитку. Заблудження і обман пов’язані як несвідоме використання і свідоме приховування знань. Класичний підхід до розуміння істини дозволяє виділити серед її характеристик наступні: 1. Об’єктивність – такий зміст знань, який не залежить від суб’єкта пізнання. 2. Абсолютність і відносність істини – прагнення до вичерпного знання у будь-якій сфері, але є відносність. Її характеризує історичність. Відносність істини виражає її залежність від тих чи інших умов наближення наших знань до реальності. В будь-якій відносній істині є елемент абсолютної. Діалектика абсолютної і відносної істини виражається в тому, що відбувається постійна взаємодія цих гносеологічних характеристик в процесі реалізації нових можливостей людського пізнання і його незавершеності. 3. Конкретність. Нові моменти в підході до істини: 1) Розгляд істини як процесу – врахування змін в об’єкті пізнання тощо. 2) Проблема критерію істини: досвід, ясність думки, логічні процедури, користь. 3) Критерій практики. В XX ст. виникає некласичний підхід до істини, яка пов’язується з людською ЖД. Виникає екзистенціальний підхід до істини як осмислення життєвого змісту тих знань, які людина отримує і використовує (коеволюція людини і природи). Характеристики істини: 1. Істина як характеристика проектних, творчих устремлінь людини. Набуття істиною людського виміру. 2. Ідея множинності і багатовимірності істини (сприйняття різних істин, їх співіснування). Сприяє розкриттю людини, її духовності. 3. Істина як форма організації соціального досвіду. 4. Діалогічність істини – істина як форма взаємної злагоди, коеволюції людини і природи. Ідея відкритості істини. Філософська віра є способом досягнення такої істини, яка набуває культурного виміру, а не лише пізнавального.
Тема: Філософія науки і техніки Читайте також:
|
||||||||
|