Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття демографічних коефіцієнтів

МЕТОД ДЕМОГРАФІЧНИХ

РОЗДІЛ 4

Запитання для самоконтролю

1. Приріст (скорочення) населення: поняття, види, методи розрахунку.

2. Відносні показники динаміки чисельності населення: види, визначення, методика розрахунку.

3. Демографічні структури: поняття, види групувань.

4. Статева структура населення: визначення, способи вимірювання.

5. Вікова структура населення, поняття, типи, способи побудови.

6. Старіння населення: визначення, види, причини, способи вимірювання.

7. Демографічне навантаження населення: поняття, види, способи вимірювання.

8. Піраміди статево-вікового складу населення: правила побудови, способи аналізу.

КОЕФІЦІЄНТІВ

Загальне поняття демографічних коефіцієнтів. Середнє населення. Загальні та спеціальні коефіцієнти природного руху населення. Стандартизація демографічних коефіцієнтів

аселення – це сукупність людей, а демографічні процеси – це сукупність фактів (подій), що відносяться до окремих людей. Тому число подій залежить від загальної чисельності того середовища, де вони відбуваються, у нашому випадку – від чисельності населення.

Наприклад, число народжених дітей у 2006 р. становило: в Україні – 460 тисячі, в Росії – 1150, в Білорусі – 85 тисяч. Зрозуміло, що значення цих подій не можуть бути співставленні, бо вони відбулися в різних сукупностях – відповідно – 46,9 млн. осіб, 142,8 і 9,8 млн. осіб.

Абсолютні числа демографічних подій, як і абсолютна чисельність населення не можуть прямо використовуватися ні для характеристики демографічних процесів, ні для міжтериторіальних або динамічних порівнянь, ні для оцінки структурних характеристик населення.

Тому для оцінки інтенсивності процесів, їх співставлення недостатньо знати їх абсолютне значення. Їх необхідно співвіднести з чисельністю населення, в якому вони відбувалися.

Це веде до необхідності застосування в демографічному аналізі відносних величин, розрахованих як відношення числа подій до чисельності населення, до якого відносяться ці події. Такі величини називаються демографічними коефіцієнтами.При їх розрахунку виникає проблема співвідношення числа подій та чисельності населення. Як вже відомо, дані про чисельність населення фіксуються станом на певний момент часу (на 1 січня або іншу дату року) і представляють собою моментний показник. А демографічні процеси (народження, смерті, шлюби, розлучення, переміщення населення) відносяться до певного періоду часу, які можуть бути різними, але демографія, як правило, веде розрахунки за періоди, що дорівнюють 1 року. Такі показники називаються інтервальними.

Для розрахунку демографічних показників за таких умов велике значення має поняття так званого середнього населення.

Середнє населення

Проблему порівняння моментних та інтервальних показників можна вирішити двома шляхами. Перший – це перетворити інтервальні показники в моментні за допомогою скорочення довжини інтервалу часу, для якого фіксується демографічна подія. Якщо припустити, що цей інтервал перетворюється в "0", то ми одержимо показник, який називається силою демографічного процесу.

Сила демографічного процесу – це теоретична (математична) міра інтенсивності, яка показує ймовірність зміни чисельності населення в нескінченно малому інтервалі часу.

Другим шляхом є перетворення моментного показника в інтервальний. Цього можна досягнути методом усереднення чисельності населення, тобто розрахунку показника, який характеризував би населення не на якийсь момент, а за період у цілому. Цим показником виступає число людино-років, прожитих населенням за певний період, або його приблизне значення – середнє населення.

Середнє населення – узагальнюючій показник чисельності населення за період. Середнє населення є однією з оцінок числа людинороків, прожитих населенням протягом даного періоду.

Число людино-років, прожитих населенням за певний період дозволяє найбільш точно врахувати той очевидний факт, що різні люди в межах одного й того ж періоду проживають різну його частку. Кожна людина конкретного населення може прожити в ньому або весь період, або якусь його частину. Цим визначається індивідуальний вклад, який вносить людина в загальну чисельність населення.

Такі розрахунки можливі лише для невеликих населених пунктів і за умов чітко поставленого обліку природного руху населення та міграції.

Тому на практиці обмежуються розрахунком показників, які є наближеннями загального числа людино-років і називається "середнім населенням". Одним з таких показників є населення на середину періоду, яке є приближенням загального числа прожитих людинороків.

При розрахунках середнього населення користуються математичною моделлю зміни чисельності населення на протязі року. Вважають, що населення змінюється або рівномірно (лінійно, в арифметичній прогресії), або с постійним темпом (експроненціально, в геометричній прогресії).

Якщо виходити з гіпотези, що протягом періоду населення змінюється рівномірно, тобто у арифметичній прогресії, то розрахунки середнього населення розраховується як полусума населення на початок і кінець року:

або тотожна їй формула:

Для більш тривалішого періоду від цієї формули доводиться відмовлятися і використовувати інші методи. Якщо відомі дані не тільки на початок і кінець періоду, а й на проміжні дати, середню чисельність можна розрахувати по формулах середньої арифметичної зваженої або середньої хронологічної.

Для тривалого періоду часу використовують гіпотезу зміни чисельності населення з постійним темпом (у геометричній прогресії). Тоді середнє населення обчислюється з використанням формули безперервного темпу приросту:

звідки витікає, що:

Якщо про інтегрувати в інтервалі від 0 до Т, знайдемо:

Тобто середнє населення представляє собою відношення приросту чисельності населення до приросту його натуральних логарифмів. Ця формула використовується при обчисленні середнього населення за достатньо значний період часу (10-15 років).

Проведемо розрахунок за такими даними про населення України (табл. 3.1)

Середнє населення за формулою середньої простої складатиме:

за формулою середньої хронологічної:

за формулою експоненціальної зміни:

Як видно, розрахунок за формулою експоненціальної зміни чисельності населення, дає середню величину меншу, ніж за іншими формулами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структури населення	\|	Коефіцієнти та ймовірності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.