Кредитна система – це сукупність банків та спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, які здійснюють мобілізацію грошових ресурсів і надають їх у позики
Формування кредитної системи тісно пов'язане з розвитком ринкової економіки. Сьогодні в країнах з розвиненою ринковою економікою функціонує добре відлагоджена кредитна система, яка представлена величезною кількістю різних кредитних установ (рис. 1.)
Необхідність і передумови кредитної системи як центральної ланки економіки базуються: з одного боку – на розвитку виробництва і розширенні торгівлі, що зумовлюють зростання обсягів грошового обороту, а звідси – необхідність його організації; а з іншого – виникає необхідність у специфічній формі підприємницької діяльності, пов'язаної з нагромадженням і розподілом тимчасово вільних коштів суб'єктів ринку. Організація виконання цих двох найважливіших завдань викликає появу особливих підприємств – інститутів кредитної системи, які поділяються на три великі групи: центральні банки, комерційні банки і спеціалізовані кредитно-фінансові установи (парабанки).
Центральні банки (емісійні банки) наділені правом емісії грошових знаків. У різних країнах їх називають по-різному: народними, національними, державними, резервними, "банками банків". Як правило, центральний банк – єдиний у країні. Він не націлений на комерційну діяльність, не ставить за мету отримання прибутку.
У більшості країн центральні банки є державними, але це не означає, що уряд безпосередньо втручається в політику центрального банку. Він лише визначає пріоритети, ставить завдання у сфері економічної політики (так звана грошово-кредитна політика), а центральний банк самостійно розробляє конкретні заходи щодо виконання цих завдань.