Судова система

Державний лад

Суспільний лад

Панівною верствою в західноукраїнських землях були поміщики та духовенство. Але й усередині цих станів рівності не було. Найбільш привілейованими були австрійські поміщики, за якими йшли угорські, румунські та польські, а замикали цей стан українські поміщики. Більше привілеїв, ніж православне, мало католицьке і уніатське духовенство. В руках поміщиків і Церкви було зосереджено 44 відсотки західноукраїнських земель.

До панівної верстви належала також торговельна верхівка міст.

До залежної верстви населення належали селянство та більша частина міщанства. Селянство західноукраїнських земель у першій половині XIX ст. було в основному закріпачене. Поміщики мали повну владу над сільською громадою і селянами. Хоча поміщик за своїм бажанням не міг позбавити селянина його наділу, проте селянин був лише "державцем", а не власником цього наділу. Він жив і працював на землі, відробляв за це панщину, сплачував податки державі, але не міг продати свій наділ, поділити його і передати своїм спадкоємцям.

Аграрна реформа 1848 року мала свої позитивні І негативні наслідки. З одного боку, вона звільнила селян від кріпосної залежності і скасувала панщину за викуп, з іншого боку — ліквідувала сервітутне право, позбавила селян права користування громадськими землями (головним чином, лісами та пасовищами), захопленими раніше поміщиками, а тепер проголошеними їхньою повною власністю. Багато безземельних і малоземельних селян були звільнені без землі і попали в кабальну залежність від поміщиків.

Хоча в другій половині XIX ст. панівним станом на західноукраїнських землях залишались поміщики, розвиток капіталізму привів до посилення ролі буржуазії. Вона також не була однорідною, а поділялася на промислову, банківську і сільську. Найбільш сильною в економічному відношенні була сільська буржуазія.

У результаті розвитку капіталізму на західноукраїнських землях більш інтенсивно, ніж раніше, формується робітничий клас. Його основу складають безземельні селяни та дрібні ремісники. На 700 фабриках і заводах Західної України працювало біля 700 тис. робітників.

На початку XIX ст. на західноукраїнських землях панувала австрійська система управління. Очолював край призначений імператором губернатор, якому підпорядковувалось губернське присутствіє. Галичина поділялася на циркули (округи) з окружними старостами на чолі.

У містах були створені магістрати в складі бурмістра і радників, які призначались урядом.

Антидемократична Конституція від 4 березня 1849 року проголосила Австрію неподільною монархією з загальними фінансами, єдиною митною системою і військовою організацією. Для управління окремими провінціями (вони отримали назву коронних країв) імператор призначав намісників. Для Галичини у вересні 1850 року, як і для інших австрійських провінцій, була прийнята крайова конституція, яка передбачала поділ краю на три округи (Краківський, Львівський і Станіславський). Створення цих округів передбачало поділ населення натри групи за національною ознакою. Краківський округ — з польським населенням, Львівський — з польським та українським і Станіславський—з українським населенням. Але ця система управління у зв'язку зі скасуванням конституції так і не була введена вдію.

У1849 році замість губернського управління в Галичині було запроваджено намісництво на чолі з намісником, а в Буковині — крайове управління на чолі з крайовим президентом. Намісник, як і крайовий президент, був одноособовим главою краю. Поряд з намісництвом, як центральним органом краю, існували місцеві органи — повітові старости, які в своїй діяльності підпорядковувалися намісникам. Повітові старости мали широкі повноваження при вирішенні різних господарчо-адміністративних питань. Вони здійснювали функції нагляду над товариствами, об'єднаннями преси і органами місцевого самоврядування. Аналогічні функції в міських і сільських громадах виконували бурмістри і войти, які були підпорядковані повітовим старостам.

На відміну від Галичини і Буковини, Закарпаття у складі Угорщини не було виділене в окремий коронний край. Вся територія Угорщини була поділена на 71 жупу (область). На початок XX ст. закарпатські землі складалися з 4 жуп. Влада в жупах належала наджупанам і під-жупанам, які збирали податі та інші платежі.

Села були самостійними юридичними одиницями, їхня автономія здійснювалася через сільські представництва, постійними виконавчими органами яких були сільські управління з старостами на чолі.

Поряд з центральними урядовими органами адміністративного управління в Галичині і Буковині існували також органи крайового і місцевого самоврядування. В1861 році імператор створив галицький і буковинський крайові сейми на чолі з крайовими маршалками. Вся діяльність сеймів підпорядковувалася центральній владі. Імператору належало право скликання та розпуску сеймів, призначення нових виборів.

У сфері місцевого самоврядування сейм здійснював вищий нагляд за управлінням господарством з боку повітів, міст, сіл, рішення яких вимагали затвердження їх сеймом. Повсякденний нагляд за повітовими, міськими і сільськими органами самоврядування здійснював крайовий комітет, який був виконавчим і розпорядчим органом сейму.

У 1862 році приймається загальнодержавний закон про місцеве самоврядування, і на Його підставі в 1866 році був опублікований галицький крайовий закон про громади. Цим законом були створені правові основи самоуправління в Галичині. Відповідно до них затверджувались повітові громади (гміни), які територіально співпадали з адміністративними повітами. Органами повітової громади була повітова рада—як керівний і повітовий комітет—виконавчий орган місцевої влади. Головою повітового комітету був повітовий староста, який вступав на посаду тільки після затвердження імператором.

У другій половині XIX ст. була проведена реформа органів міського самоврядування. 14 жовтня 1870 року затверджується статут для Львова, який діяв тут до 1933 року. В Австрії такі статути були надані 33 містам, у тому числі Кракову і Чернівцям. Згідно з наведеними статутами міську владу здійснювали міська рада і магістрат.

У першій половині XIX ст. судова система на західноукраїнських землях залишилася без змін. Всі суди поділялися на шляхетські, духовні та міські. Шляхетськими судами першої інстанції були земські та гродські суди. Для духовенства існували єпископські суди, для городян - магістратські там, де було чинним магдебурзьке право. Селяни були підсудні домішальним судам. Поміщики мали судову владу як над сільськими громадами, так і над селянами. Посередником між поміщиком і громадою був війт, якого призначав поміщик з трьох кандидатів. Війт і присяжні з селян розглядали всі цивільні спори. Судом другої інстанції для домініальних судів був комітетський суд.

Зміни в системі державного механізму в середині XIX ст. торкнулися і системи судів. Відповідно до австрійського Положення про суд 1849 року судова влада відокремлювалась від законодавчої і об'являлася незалежною. Станові суди були замінені загальними судовими установами для всіх станів. Вводились повітові, повітові колегіальні, окружні суди і Вищий крайовий суд у Львові для всієї Галичини і Буковини. Вищою судовою Інстанцією в державі були Верховний судовий і касаційний трибунал.

Крім загальних судів в Австрії, Галичині і Буковині, існували спеціальні суди: військові, промислові і комерційні. Справи про злочини, за які передбачалось покарання більше ніж на п'ять років ув'язнення, розглядалися в крайових судах. Утворювались суди присяжних (мужів довіри), а для розгляду дрібних цивільних справ — мирові суди. Присяжними і мировими суддями могли бути особи, які відповідали вимогам майнового, вікового та освітнього цензів.

У 1850 році в Австрії була запроваджена прокуратура. За австрійським законодавством суд підпорядковувався прокуратурі. В крайові та окружні суди вволилися посади державних прокурорів. При Вищому крайовому суді у Львові та Верховному судовому і касаційному трибуналі запроваджувалися посади генерального прокурора. Інститут адвокатури в західноукраїнських землях було затверджено ще в 1781 році.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Національно-визвольний рух	\|	Правова система

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.