• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організаційні форми.

Його функції

Наймана праця і зарплата

Тема № 6. Капітал : процес виробництва і нагромадження.

План:

1. Первісне нагромадження капіталу та його особливості в Україні.
2. Перетворення грошей у капітал. Загальна формула капіталу. Виробництво додаткової вартості.
3. Капітал як економічна категорія. Альтернативні теорії капіталу.
4. Капітал і наймана праця. Зарплата: сутність, форми, системи. Теорії зарплати. Номінальна і реальна зарплата.

1. Первісне нагромадження капіталу та його особливості в Україні.

Підприємництво (бізнес) - це самостійна, ініціативна, здійснювана на свій страх і ризик під особисту майнову відповідальність діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, послуг з метою одержання прибутку або доходу.

1. Ресурсна - мобілізація капіталу сировинних, людських ресурсів.

2. Організаційна - організація виробництва, збуту, маркетингової діяльності.

3. Творча - ініціатива, пошук, ризик.

1. Одноосібне підприємництво.

2. Колективне підприємництво або партнерство.

3. Корпорація.

Матеріальною основою бізнесу є гроші, тобто первісний капітал.

Первісне нагромадження капіталу – це двосторонній процес: з одного боку безпосередні виробники відокремлюються від засобів виробництва (втрачають їх) і перетворюються в найманих робітників, а з іншого - експропрійовані засоби виробництва зосереджуються в руках невеликої групи власників як первісний капітал.

На Заході первісне нагромадження капіталу відбувалося за рахунок пограбування колоній, обгородження земель, боргової кабали.

В Україні первісне нагромадження капіталу відбулося в процесі роздержавлення та приватизації власності за недосконалості юридичних законів або їх порушення. Причому значна частина коштів, на жаль, вкладена за кордоном.

1. Перетворення грошей у капітал. Загальна формула капіталу. Виробництво додаткової вартості.

Таким чином для бізнесу потрібні гроші, первісний капітал. Але гроші самі по собі ще не є капіталом. Рух грошей, як еквівалента, тобто посередника в обігу відбувається за формою:

(Товар – Гроші – Товар – штрих).

А рух грошей, як капіталу, тобто з метою їх збільшення йде за формою:

(Гроші – Товар – Гроші – штрих).

Де , тобто початкова сума + певний приріст грошей. Цей приріст, тобто надлишок над початковою сумою, називається додатковою вартістю.

Таким чином капітал – це зростаюча вартість, вартість, що приносить додаткову вартість.

Формулу називають загальною формулою капіталу, тому що вона відбиває його рух незалежно від сфери та епохи. Гроші самі по собі не капітал, а перетворюються в нього лише тоді, коли створюють додаткову вартість.

Виникає питання про природу додаткової вартості, її джерело. На поверхні явищ складається враження, що вона створюється в сфері обігу, тобто в торгівлі, і породжена нееквівалентним, нерівноцінним обміном. Насправді це не так, тому що:

1). У сфері обігу нова вартість не створюється, там лише змінюється її форма (товарна в грошову і навпаки). Отже додаткова вартість тут теж не створюється.

2). Нерівноцінний обмін лише перерозподіляє наявну вартість (те, що губить один, одержує інший).

Таким чином у сфері обігу, тобто в торгівлі, додаткова вартість не створюється. Тому її джерело треба шукати в сфері виробництва.

У виробництві беруть участь речовинні й особисті фактори. Засоби виробництва самі по собі не створюють нову вартість, їхня вартість переноситься на товар конкретною працею працівника без зміни. Виходить, джерело додаткової вартості - особливий товар - робоча сила.

Робоча сила – це здатність людини до праці, сукупність фізичних і духовних сил, які він використовує у виробництві. В ринковій економіці робоча сила перетворюється на товар, тому що для цього є дві умови:

1. Особиста свобода людини;

2. Відсутність у працівника засобів виробництва.

Читайте також:

1. Адаптивні організаційні структури управління.
2. Бюрократичні організаційні структури управління.
3. В організаційній структурі.
4. Взаємодія культур і національна самобутність народів. Тенденції культурної універсалізації та її форми.
5. Види й організаційні форми підприємств
6. Види об’єднань підприємств, їх організаційно-правові форми.
7. Види та організаційні форми підприємств
8. Власність як економічна категорія. Структура власності, її типи, види і форми.
9. Генезис форм господарювання. Натуральне виробництво: сутність і риси. Товарне виробництво: сутність, умови виникнення, розвиток та форми. Суперечності товарного виробництва.
10. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми. Планування та програмування
11. Доходу, його форми.
12. Економічні основи розвитку підприємництва та його види і форми. Інтереси підприємців та суспільства.

Переглядів: 604