Завдання фізичного виховання в молодшому шкільному віці.

Особливості навчання руховим діям школярів.

Зміст і особливості викладення предмету „фізична культура” в школі.

Мета, завдання і направлення фізичного виховання школярів.

Типові вікові особливості розвитку організму дитини.

Молодший шкільний вік - сенситивний до учбової діяльності. Відносно рівномірний розвиток опорно-рухового апарату, довжина збільшується більше ніж маса, завершується розвиток кісткового апарату, майже завершується розвиток нервової системи. В 7-9 років у дівчат починається пубертатний період.

Середній шкільний вік – до учбових справ, які доступні дітям і в яких вони можуть проявляти свої сили, приваблює суспільна з однолітками діяльність. Наступає інтенсивний ріст, збільшення розмірів тіла, за рахунок збільшення довжини ніг, швидко розвивається м’язова система, наступає підлітковий період, який характеризується вдосконаленням моторних здібностей, в 13років спостерігається значний скачок в збільшенні м’язових волокон.

Старший шкільний вік – до усвідомлення і освоєння свого внутрішнього світу, характеризується величезною внутрішньою роботою, пошук свого життєвого шляху. Відносно спокійний ріст і розвиток, уповільнений ріст у довжину, збільшується маса і об’єм тіла, спостерігається асиметрія в силі м’язів правої і лівої частини тіла. Розрізняють між юнаками і дівчатами досягають максимуму, уроки проводяться окремо. Уповільнюється розвиток координації.

Мета – укріплення здоров’я, підвищити рівень фізичного стану, фізичної підготовленості і працездатності, задоволення потреби окремих учнів і суспільства у формуванні духовно і фізично розвинутої людини та її активної життєвої позиції.

Завдання:

1. укріплення здоров’я, покращення рівня життєдіяльності;

2. підвищення функціональних можливостей організму до безпечного чи належного рівня, розвиток рухових вмінь, навичок, якостей;

3. повідомлення знань в області фізичної культури;

4. формування мотиваційних установок на фізичне та духовне самовдосконалення людини;

5. формування світобачення, естетичне і моральне виховання.

Знання, отриманні на інших уроках допомагають зрозуміти учням вплив фізичних вправ та організм. На практиці ЗОШ діє базова програма з фізичного, в якій регламентовані вимоги до учбового предмету „фізична культура”, передбачені мета і задачі, організаційно-методичні вказівки, приблизний розподіл часу, базовий розділ змісту.

В ЗОШ, ліцеях, тощо фізичне виховання організовуються на основі викладання спеціальної учбової дисципліни – фізична культура.

Разом з навчанням руховим діям треба навчати розумовим та інтелектуальним знанням, треба дотримуватись усіх етапів навчання рухової дії.

Компоненти змісту навчання рухової дії:

1. створення посилань та стимулів учбової діяльності;

2. сприйняття учнями нового матеріалу;

3. оволодіння технікою рухової дії на основі придбаних знань;

4. досвід застосування спеціальних знань, рухових вмінь та навичок в більш складних умовах;

5. формування гармонійної тілобудови, попередження порушення постави, розвиток рухових якостей необхідних для освоєння рухової дії;

6. самоконтроль, аналіз, взаємооцінка та самооцінка учнями досягнутого результату в засвоєнні техніки рухової дії.

1. сприяти укріпленню здоров’я;

2. створювати школу рухів на основі вдосконалення вмінь та навичок придбаних у дошкільному віці і поповнювання їх порівняно нескладними по координації рухами;

3. сприяти розвитку рухових якостей;

4. формувати навичку правильної постави;

5. прищеплювати основи знань про режим дня, особисту гігієну, значення фізичних вправ для здоров’я;

6. виховувати стійкий інтерес та звичку до систематичних занять фізичними вправами;

7. формувати навички культури поведінки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Соціально-педагогічне значення фізичної культури	\|	Структура та особливості діючої або базової програми.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.042 сек.