• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методи оперативного контролінгу

Оперативний контролінг використовує у своєму інструментарії різні методи задля досягнення певних цілей: аналіз вузьких місць; бенчмаркінг; функціонально-вартісний аналіз; метод аналізу інформаційних потоків; гуртки якості; лінійне програмування; нуль-базис-бюджетування; опитування; метод Делфі; метод 635; АВС-аналіз; XYZ-аналіз.

На відміну від стратегічного, оперативний контролінг орієнтований на досягнення короткострокових цілей.

Основні підконтрольні показники: рентабельність капіталу; продуктивність; ступінь ліквідності.

Систему оперативного контролінгу використовують для підтримки оперативних рішень про недопущення кризового стану.

Мета аналізу „вузьких місць” – попередити їх виникнення і забезпечити повне і раціональне використання підприємницького потенціалу підприємства.

Бенчмаркінг (Benchmarking) – це перманентний, безперервний процес порівняння товарів (робіт, послуг), господарських процесів, методів та інших параметрів досліджуваного підприємства (структурного підрозділу) з аналогічними об’єктами інших підприємств. Основна мета бенчмаркінгу полягає у виявленні негативних відхилень у значеннях порівнюваних показників і причин таких відхилень та розробці пропозицій щодо їх ліквідації. За допомогою цього інструменту оперативного контролінгу можна визначити цільові параметри інвестиційної діяльності підприємства, яких слід дотримуватись, щоб забезпечити її успішну реалізацію.

Загальна методика бенчмаркінгу полягає у: виборі об’єкта бенчмаркінгу та порівняльних аналогів, визначенні оцінного показника, збиранні необхідної інформації, виявленні недоліків в об’єкті бенчмаркінгу та ідентифікації причин недоліків та їх ліквідації.

Функціонально-вартісний аналіз – це метод економічного аналізу господарської діяльності підприємства, при якому одночасно і взаємопов’язано проводяться дослідження функцій об’єкта і вартості цих функцій. Тобто, функції та їхня вартість становлять об’єкт функціонально-вартісного аналізу.

Функції характеризуються споживчими властивостями об’єкта, а саме:

- Головнафункція – виражає призначення об’єкта.

- Основніфункції – забезпечують виконання головної функції.

- Допоміжні функції – допомагають реалізувати основні функції.

- Зайвіабо непотрібніфункції.

- Шкідливі функції.

При здійсненні ФВА необхідно усунути всі зайві, непотрібні і шкідливі функції і таким чином забезпечити зниження праце-, матеріало- і енергомісткості продукції, тобто зниження витрат на виробництво продукції.

Важливий аспект діагностики підприємств – аналіз інформаційнихпотоків. Він допомагає контролеру зрозуміти механізм роботи підприємства. У процесі вивчення інформаційних зв’язків та інформаційних потоків служба контролінгу вивчає процеси виникнення, руху і обробки інформації, а також спрямованість та інтенсивність документообігу на підприємстві.

Кожний інформаційний потік – це одиничне переміщення інформації, який має такі ознаки:

· Документ (на чому фізично міститься інформація);

· Проблематика (до якої сфери діяльності підприємства належить певна інформація: до закупівель, до збуту продукції, до закриття місця і отримання зведених витрат, до планування і т.д.);

· Виконавець (людина, яка передає цю інформацію);

· Періодичність (частота надходження, або передачі: щомісячно, щокварталу, щодня та ін.).

Окрім цього, на підприємстві існують два основних рівні деталізації інформаційних потоків:

- на рівні всього підприємства, де деталізація проводиться до рівня цеху (підрозділу), тобто інформація передається між цехами і службами підприємства;

- на рівні цеху (підрозділу) підприємства, де деталізація проводиться до рівня робочого місця, тобто інформація передається між працівниками цеху і пов’язаних з цехом служб.

Мета аналізу інформаційних потоків на підприємстві – виявлення місць дублювання надлишку та браку (нестачі) інформації, причин її збоїв та затримок.

Метод аналізу інформаційних потоків на підприємстві – складання графіків інформаційних потоків.

Дотримання єдиних правил дає можливість аналітичній службі розмовляти на одній мові з рештою учасників процесу аналізу інформаційних потоків (фінансово-економічними службами, відділом автоматизації та ін., оперувати в одному форматі даних. На рівні підприємства доцільність будувати графіки інформаційних потоків (зв’язків) дуже велика, тому важко виявити алгоритм. На рівні ж окремих цехів допускається побудова загального графіка інформаційних потоків по всіх проблемах, оскільки тут кількість потоків (зв’язків) не дуже велика. Ну, а якщо і на цьому рівні інформаційних потоків багато, то необхідно побудувати окремий графік по кожній проблемі.

Складання таких графіків тісно пов’язано з теорією реінжинірингу бізнес-процесів – найпопулярнішою теорією управління підприємствами останніми роками.

Гуртки якості – один з основних методів оперативного контролінгу, що сприяє реалізації контролінгу як саморегуляційного механізму. У загальному вигляді для прийняття системного рішення гуртки якості можуть діяти за схемою: чітке визначення проблеми; пошук причин виникнення проблеми; ретельний аналіз причин та їх обґрунтування; розробка альтернативних варіантів рішення; оцінка рішень; вибір основного рішення; контроль досягнення мети прийнятого рішення.

Нуль – базис – бюджетування (НББ) – один з найбільш складних різновидів фіксованих бюджетів. Основна відмінність НББ від традиційного бюджетування полягає в тому, що останнє значною мірою зорієнтоване на показники рівня витрат попередніх періодів (які можуть бути невиправдано завищеними). Базою для НББ є так звана «точка нуль». Планові показники за цим методом обчислюються на підставі нового обчислення всіх норм та нормативів витрат, їх складу та структури. Головною метою НББ є визначення оптимального рівня витрат інвестиційного проекту, а також пріоритетних напрямів використання обмежених інвестиційних ресурсів. У рамках НББ аналізуються всі статті витрат і за кожною з них визначаються можливості економії.

Один з найбільш розповсюджених методів контролінгу, що рекомендується в західній та вітчизняній економічній літературі, є АВС-аналіз. АВС-аналіз – це метод оперативного контролінгу, що застосовується з метою селективного добору найцінніших для підприємства постачальників і клієнтів, найважливіших видів матеріалів, найбільш вагомих елементів витрат, найефективніших напрямів капіталовкладень. АВС-аналіз полягає у виявленні та оцінці кількісних значень небагатьох величин, частка яких у загальній сукупності вартісних показників найбільша. Завдяки такому підходу вдається сконцентрувати увагу на пріоритетних напрямах діяльності підприємства.

Найчастіше АВС-аналіз застосовується в контролінгу матеріальних потоків. В основі цього методу лежить закон, відкритий італійським економістом В.Парето. Стосовно витрат на створення матеріальних запасів цей закон формулюється таким чином: 80% витрат доводиться на 20% видів матеріалів (помітимо, що 80% виручки підприємства може доводитися на 20% видів продукції; 80% суми дебіторської заборгованості може числитися за 20% дебіторів; 80% кредиторської заборгованості може випасти на частку 20% постачальників тощо). Здоровий глузд підказує, що саме цим 20% варто надавати пріоритетну увагу.

Суть АВС-аналізу матеріальних потоків полягає в розподілі всіх видів матеріалів на три групи:

- група А – найдорожчі види матеріалів (ті самі 20%, на які доводиться 80% витрат);

- група В – матеріали середньої важливості (ті, на які в сумі доводиться 15% витрат);

- група С – маловажні матеріали (ті, сумарна вартість яких складає всього 5% всіх витрат підприємства на створення матеріальних запасів).

Логіка підказує, що матеріали групи А заслуговують підвищеного контролю (оскільки тут зусилля будуть винагороджені), матеріали групи В вимагають уваги лише зрідка, а управлінню запасами матеріалів групи С не варто приділяти дуже багато сил і часу. Саме така політика допоможе підприємству оптимізувати свої витрати на створення матеріальних запасів, а також найефективнішим чином використовувати час і зусилля своїх співробітників, що займаються управлінням матеріальними потоками.

Класифікація матеріалів на три групи відбувається у декілька етапів. Спочатку необхідно скласти перелік матеріалів із зазначенням їх ціни, кількості і вартості. Потім необхідно розташувати всі записи переліку матеріалів в порядку зростання вартості.

АВС-аналіз дозволяє концентрувати увагу і зусилля на тих напрямах, де очікується максимальна віддача. Тому він широко застосовується не тільки для дослідження матеріальних потоків але і в контролі дебіторської заборгованості, виробленні товарної стратегії.

Одна з найважливіших задач контролінгу – управління прибутковістю підприємства. Тому в центрі уваги його знаходяться витрати, їх види, місця виникнення і принципи управління ними. За розміри витрат на підприємстві відповідають керівники різних служб і підрозділів («центрів відповідальності» згідно з термінологією контролінгу). Отже, як визначено раніше, найважливішими об’єктами контролінгу є «витрати» і «центри відповідальності».

Зміни обсягу випуску або реалізації будь-якого виду продукції пов’язано зі зміною прибутку. Тому, приймаючи рішення, керівник повинен уявляти як воно відобразиться на витратах і виручці.

Це також свідчить про те, що для визначення обсягу випуску необхідно систематизувати витрати, поділивши їх на постійні (не залежать від обсягу випуску), змінні (змінюються пропорційно обсягу випуску), змішані (включають в себе постійну та змінну частину).

Метод вищої і нижчої точки передбачає, що змінні витрати є різницею між загальними витратами при найвищому та найнижчому рівнях діяльності.

Залежність витрат від обсягу випуску може бути як лінійною, так і нелінійною. Для виявлення характеру і параметрів цієї залежності використовуються спеціальні методи: інженерний (на основі технологічних схем); метод найменших квадратів; метод візуального контролю; метод інтерполяції (побудова прямої лінії по двох точках).

Найточніші результати дають інженерний метод і метод найменших квадратів.

Інженерний метод. Суть його в тому, що на кожну статтю витрат технологи, інженери, виходячи з технологічної необхідності, встановлюють нормативи на витрату ресурсів у натуральному вираженні, а загальні витрати планують шляхом множення цих нормативів на ціни.

Недолік методу – висока трудомісткість. Крім того, важко встановити нормативи на такі витрати, як зарплата, витрати на утримання та експлуатацію обладнання, загальновиробничі, загальногосподарські витрати. Метод застосовують, якщо мова йде про нову продукцію, нову технологію, коли статистичні дані за минулі періоди відсутні.

Метод найменших квадратів – математично точний, але через велику кількість розрахунків потребує застосування комп’ютера.

Взаємозв’язок між прибутком і співвідношенням власного та позичкового капіталу складає поняття фінансового левериджу. Цей коефіцієнт показує, у скільки разів темпи приросту чистого прибутку перевищують темпи приросту валового прибутку.

Зростання фінансового левериджу супроводжується підвищенням фінансового ризику.

Виробничо-фінансовий леверидж – є добутком виробничого і фінансового левериджу.

Цей показник відображає загальний ризик, пов’язаний з можливою нестачею коштів для відшкодування виробничих витрат і фінансових витрат щодо обслуговування зовнішнього боргу.

Бізнес-процес – це послідовність робіт, направлених на вирішення однієї із задач підприємства, наприклад, матеріально-технічне постачання, планування.

Реінжиніринг бізнес-процесів займається аналізом і оптимізацією бізнес-процесів для досягнення мети підприємства. Для моделювання різних бізнес-процесів в організаціях використовується спеціалізоване програмне забезпечення (CASE-засоби).

Аналіз бізнес-процесів дозволяє виявити і усунути „вузькі місця” в інформаційних потоках підприємства: усунення ризику неповної, неточної інформації, дублювання інформації. Але крім цих ризиків, існують і інші чинники, що загрожують нормальному функціонуванню підприємства. Тому тільки оптимізації інформаційних потоків недостатньо: необхідний комплексний і універсальний підхід до управління ризиками підприємства.

Завданням служби контролінгу є вивчення інформаційних потоків та інформаційних зв’язків, зокрема: надходження інформації; рух інформації; обробка інформації; спрямованість та інтенсивність документообігу.

Контрольні питання

1. Види економічного аналізу.

2. Відхилення, які можна визначити при аналізі сукупних ви­робничих витрат.

3. Складові відхилень по витратам при реалізації про­дукції.

4. Сутність та мета аналізу відхилень.

5. Сутність аналізу системи «витрати-випуск-прибуток» (ВВП).

6. Маржинальний прибуток та операційний важіль.

7. Методи стратегічного контролінгу.

8. Метод аналізу розриву.

9. Метод та алгоритм SWOT – аналізу.

10. Модель БКГ.

11. Матриця Мак-Кінзі.

12. Конкурентний аналіз за Портером.

13. Організація моніторингу та його основні розділи.

14. Методи оперативного контролінгу.

Читайте також:

1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
2. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
3. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
4. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
5. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
6. Адміністративні методи управління
7. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
8. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
9. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
10. Аерометоди
11. Активні групові методи
12. Алгоритм розробки методичних основ бюджетування

Переглядів: 2075