• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 6: АНАЛІЗ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ І ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ ПІДПРИЄМСТВА

Асортимент – більш широке поняття, перелік найменувань виробів та їх модифікацій ( моделей ) із зазначенням обсягу випуску по кожному виду.

Розглянемо аналіз виконання плану з асортименту на нашому прикладі. При цьому слід мати на увазі, що до виконання плану з асортименту зараховується лише продукція, яка виготовлена у рамках завдання. Звісно, деяким підприємствах зручніше випускати вже технологічно засвоєну виробництвом продукцію, ніж впроваджувати нові види продукції. Тому перевиконання завдання не беруть до уваги, бо зрозуміло, що це виконання з’явилося за рахунок недовипуску іншої продукції. При невиконанні завдання до розрахунку беруть лише фактичний випуск продукції.

Таблиця 3– Виконання плану з асортименту

Власне, аналіз плану з асортименту виконується кількома способами :

1. Заліковий,або “ спосіб середнього проценту“. Цим способом розраховується коефіцієнт асортиментності :

К ас =92 064 / 96 000 * 100 % = 95.9 %

2. За питомою вагоюу загальному переліку виробів тих, з яких план випуску виконаний :

2 / 4 * 100 % = 50 % ( 2 – це вироби В та Г ).

3. Спосіб найменшого проценту– у нашому прикладі це 87.5 %. Тобто план з асортименту виконаний щонайменше на 87.5 %.

Отже, згідно з усіма способами можна зробити висновок, що план з асортименту підприємство не виконало.

При аналізі слід звернути увагу на оновлення асортименту. У прикладі планувалося оновлення на 35 % ( виріб Б є новим, «new » ). Це видно з розрахунку :

33 600 / 96 000 * 100 % = 35 %.

Однак фактично частка оновленої продукції у виготовленій продукції становить

33 264 / 100 800 * 100 % = 33 %.

Тобтоплан по оновленню теж невиконаний.

Нарешті, треба розібрати причини невиконання плану з асортименту : зовнішні – кон’юнктура ринку, постачання сировини і матеріалів тощо, і внутрішні – недоліки в організації виробництва, низький рівень технічного стану обладнання, аварії тощо. Також слід оцінити наслідки невиконання плану з асортименту для підприємства – втрата позиції на ринку збуту, втрата покупців, репутації, а, значить, частини прибутку; сплата штрафних санкцій за невиконання договорів постачання готової продукції тощо.

1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.

2. Аналіз стану основних засобів підприємства.

3. Аналіз організаційно-технічного розвитку підприємства.

4. Аналіз забезпеченості матеріальними ресурсами на підприємстві.

5. Аналіз використання матеріальних ресурсів.

1. До виробничих ресурсів підприємства ( Тема 1 ) відносять : трудові ресурси, основні засоби та предмети праці. Отже, в цій темі слід розглянути всі три складові частини виробничих ресурсів.

Аналіз використання трудових ресурсів звичайно починається з вивчення складу і структури працівників підприємства. Метою такого вивчення є визначення забезпеченості об’єкта промислово-виробничим персоналом ( ПВП ) для виготовлення запланованого обсягу продукції. Під час першого етапу аналізу вивчають чисельність персоналу :

¨ Визначають його структуру;

¨ Вивчають динаміку його складових частин ( за професіями та кваліфікацією );

¨ Оцінюють оборот та плинність кадрів.

Другим, головним, етапом є аналіз ефективності використання трудових ресурсів,тобто аналіз продуктивності праці.На цьому етапі :

¨ Зіставляють середній виробіток одного робочого і працюючого за різні періоди часу – рік, місяць, день, годину;

¨ Визначають величину втрат робочого часу – цілоденних і внутрішньозмінних;

¨ Розраховують трудомісткість продукції, перевіряють виконання норм часу.

Наступниметапом аналізу є аналіз фонду заробітної плати :

¨ Визначають його величину та структуру;

¨ Зіставляють темпи зміни зарплати та продуктивності праці

¨ Вираховують економію або перевитрати фонду зарплати тощо.

Під час аналізу чисельності персоналу треба звернути увагу на те, що перевищення фактичного рівня цього показника над плановим є негативним явищем. Виправданням може бути тільки перевиконання плану з випуску продукції.

2. Аналіз стану основних засобів робиться насамперед на підставі даних розділу 1 “ Необоротні активи ” активу бухгалтерського балансу, при цьому розраховують коефіцієнт спрацювання ( зношення ) і вивчають його динаміку за ряд років. Це важливий коефіцієнт, бо спрацьовані основні засоби зумовлюють застосування застарілих технологічних процесів, що спричиняє неконкурентоспроможність продукції підприємства. При цьому слід мати на увазі, що моральне старіння основних фондів набагато погіршує становище.

Аналіз починають з вивчення обсягу основних фондів, їх динаміки та структури.Фонди підприємства поділяються на промислово-виробничі і невиробничі. Основу виробничої потужності підприємства складають промислово-виробничі фонди. Крім того, у їх складі виділяють активну (робочі машини і обладнання ) і пасивну частину ( будівлі виробничого призначення, склади, транспортні засоби тощо ). Така деталізація необхідна для виявлення резервів підвищення ефективності їх використання на основі оптимізації структури. Розглянемо дані таблиці 1 .

Таблиця 1 - Наявність, рух і структура основних фондів

За даними таблиці бачимо, що за звітний період відбулися значні зміни у наявності та структурі основних фондів. Вартість основних фондів зросла на 1 300 тис.грн, або на 9 %, у тому числі промислово-виробничих фондів на 1 600 тис.грн, або на 12 %. Збільшилася частка промислово-виробничих фондів у загальній сумі основних фондів на 2.7 % і відповідно зменшилася частка невиробничих фондів у зв’язку з приватизацією житлового фонду. Значно зросла питома вага активної частини ОФ від 60.0 до 61.6 %, що є позитивним для промислового підприємства.

Важливе значення має аналіз руху і технічного стану ОВФ( основних промислово-виробничих фондів ), для цього розраховують таку показники:

Коефіцієнт поновлення ( К пон )

Вартість ОВФ, що надійшли 2 500

К пон = ---------------------------------------------- = ----------- = 0.169

Вартість ОВФ на кінець періоду 14 800

Коефіцієнт вибуття ( К виб )

Вартість ОВФ, що вибули 900

К виб = ----------------------------------------------- = ------------ = 0.068

Вартість ОВФ на початок періоду 13 200

Очевидно, на підприємстві розширюють технічну базу, це видно з того, що коефіцієнт поновлення більший за коефіцієнт вибуття ( ОВФ вибувають невеликими темпами і при цьому підприємство ще закуповує додаткові ОВФ ).

Коефіцієнт приросту ( К прир )

Сума приросту ОВФ 2 500 - 900

К прир = ------------------------------------------------ = ----------------- = 0.121

Вартість ОВФ на початок періоду 13 200

Наприклад, є додаткова інформація – сума зношення ОВФ на кінець року складає 4 740 тис.грн. Тоді розрахуємо коефіцієнт зношення ( К зн )

Сума зношення ОВФ 4 740

К зн = -------------------------------------------------------- = ----------- = 0.32

Первісна вартість ОВФ на кінець року 14 800

Коефіцієнт придатності ( К прид )

Залишкова вартість ОВФ 14 800 – 4 740

К прид = -------------------------------------------- = ----------------------- = 0.68

Первісна вартість ОВФ 14 800

Як бачимо, два останні коефіцієнти доповнюють один одного.

3. Усі показники використання основних фондів звичайно поділяють на 2 групи показників: показники екстенсивного використання характеризують роботу устаткування за часом або за кількістю ( охопленням ). Показники інтенсивного використання пов’язані з його виробітком, тобто характеризують рівень використання потужності. Ці показники вимірюються у гривнях, штуках, метрах.

У процесі аналізу вивчається склад і структура календарного фонду верстатного часу, співвідношення наявного, встановленого і діючого обладнання. Наприклад, коефіцієнт змінності роботи устаткування дає змогу порівняти цей показник з плановим, вивчати його в динаміці.

Фактори, які впливають на використання устаткування і машин :

1. Зміни асортименту продукції, а отже, і потреби в окремих видах устаткування.

2. Рівень забезпеченості матеріальними ресурсами і кваліфікованою робочою силою.

3. Технічний стан, якість ремонтів і догляду за устаткуванням тощо.

Одним з найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва є забезпечення підприємства основними фондами у необхідній кількості і ефективне їх використання.

Задачі аналізу технічного рівня розвитку підприємства :

- визначити забезпеченість підприємства основними фондами і рівень їх використання по узагальнюючим та по частковим показникам, встановити причини змін цих показників;

- розрахувати вплив використання основних фондів на обсяг випуску продукції;

- вивчити ступінь використання виробничої потужності підприємства;

- виявити резерви підвищення ефективності використання основних фондів.

Далі під час аналізу перевіряється виконання плану з впровадження нової техніки, введення в дію нових об’єктів, ремонту основних фондів. Також визначається частка автоматизованого обладнання. Для характеристики вікового складу і морального зношення основні фонди групуються за строком експлуатації ( до 5, 5 -10, 10 – 20 та більше 20 років).

Для характеристики технічного стану машин, обладнання, інструментів застосовують групування за технічною придатністю :

- придатне обладнання;

- обладнання, яке потребує капітального ремонту ;

- непридатне обладнання, яке треба списати.

Для вивчення забезпеченості підприємства основними фондами порівнюють за окремими видами їх фактичну наявність з плановою потребою, необхідною для виконання плану з випуску продукції.

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
3. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
4. IV група- показники надійності підприємства
5. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
6. SWOT-аналіз у туризмі
7. SWOT-аналіз.
8. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
9. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
10. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
11. V. Нюховий аналізатор
12. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.

Переглядів: 844