• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методи продажу товару.

Спільною ознакою всіх магазинних методів продажу товарів є виконання операцій безпосереднього обслуговування покупців у торговому залі магазині, в якому створюються найкращі умови для організації торговельного обслуговування населення. Разом з тим при застосуванні різних продажу зміст операцій з продажу товарів суттєво різниться.

♠ Продаж товарів через прилавок обслуговування ♠

Суть традиційного методу продажу товарів полягає в тому, що в процесі вибору товарів обов’язково беруть участь і покупець, і продавець, який особисто виконує основні операції з відбору і показу товарів покупцеві, проведення розрахунків та вручення покупки.

Продаж товарів через прилавок обслуговування здійснюють продавці. При цьому розрахункові операції можуть виконуватися на робочому місці як продавця, так і контролера – касира.

При продажу технічно складних товарів з гарантійним терміном служби крім основних операцій, продавець зобов’язаний зробити відмітку в паспорті на виріб, яка підтверджує дату реалізації і право покупця на гарантійне обслуговування, виписати товарний чек і вручити його покупцеві.

При продажу товарів через прилавок обслуговування основне навантаження припадає на продавця, від кваліфікації якого залежить швидкість і якість обслуговування покупців.

Безпосередньо під час обслуговування покупців обов’язком торгового персоналу є ввічливе, доброзичливе ставлення до кожного покупця який прийшов, який прийшов у торговий зал магазину.

Одним із найважливіших елементів обслуговування покупців в магазині є операція показу товарів, яка виконується після виявлення намірів покупця.

При наданні консультації важливо не обмежуватися лише повідомленням інформації щодо товару, яка цікавить покупця, але й забезпечувати пропагування нових товарів та сприяти вихованню естетичних смаків покупця.

У разі вибору покупцем певного товару в обов’язки продавця входить виконання технічних операцій, пов’язаних з нарізанням, відмірянням, зважуванням товарів, які характеризуються значними затратами праці та часу на їх здійснення.

Продаж товарів завершується розрахунком за товари і врученням покупки покупцеві.

Кількісна оцінка рівня обслуговування покупців при традиційному методі продажу товарів може даватися на основі різних показників, зокрема, показника середнього обсягу витрат часу покупців на очікування обслуговування.

Середнього обсягу витрат часу покупців на очікування обслуговування визначається, як правило, на основі хронометражних замірів у період найбільш інтенсивного потоку покупців у магазині.

Отримані результати обробляються проведенням розрахунків за формулою:

З_ч.о =Σ^{Ч о}/_ń + Σ^{Ч р}/_ń ,

де Чо – загальна сума часу очікування покупців на обслуговування продавцем, хв.;

Чр – загальна сума часу очікування покупців на розрахунок, хв.;

п – кількість хронометражних замірів.

♠ Самообслуговування ♠

Самообслуговування – це метод продажу, при якому покупці мають вільний доступ до всіх товарів, відкрито викладених у торговому залі магазину на пристінному та острівному обладнанні, і повну можливість оглядати і вибирати товари без допомоги продавця, а оплачувати покупки у вузлі розрахунку, розташованому при виході з торгового залу магазину.

Принциповою відмінністю від традиційного методу продажу товарів є те, що при застосуванні самообслуговування час і місце виконання допоміжних операцій торгово-технологічного процесу не збігаються із часом і місцем виконання операцій з продажу товарів і обслуговування покупців.

Основними елементами процесу продажу товарів при самообслуговуванні є: самостійний огляд і відбір товарів покупцями, доставка відібраних товарів до вузла розрахунку і розрахунок за покупку.

Самообслуговування найбільш доцільно використовувати при забезпеченні магазинів фасованими товарами в широкому асортименті і високій інтенсивності потоків покупців для продажу переважної більшості продовольчих товарів, а також готового одягу, взуття, трикотажних виробів, іграшок, грамплатівок, окремих парфюмерно-косметичних, канцелярських, господарських, спортивних товарів, товарів побутової хімії тощо.

Для забезпечення самостійного огляду і відбору покупців при продажу товарів за методом самообслуговування передбачають:

· застосування обладнання для відкритого викладання товарів;

· 2 лінійну систему розташування обладнання в торговому залі;

· розташування товарів у торговому залі з урахуванням частоти і

психології попиту, виключення зустрічних і перехресних потоків покупців;

· виконання найбільш ефективних прийомів викладання товарів і способів

розміщування їх на обладнанні;

· надання допомоги покупцям при огляді та виборі товарів;

· створення умов для самостійної перевірки покупцями якості і маси

товарів;

· чітке позначення цін, наявності плакатів, анотацій про споживчі

властивості товарів;

· організацію внутрішньо магазинної реклами та інформації про

розташування товарів у торговому залі, послуги, правила роботи магазину;

· забезпечення покупців індивідуальними кошиками, візками та іншими

засобами для відбору товарів і доставки їх до вузла розрахунку;

· організацію зберігання особистих речей покупців.

Важливою умовою підвищення рівня торговельного обслуговування є скорочення часу розрахунків з покупцями за відібрані товари, що може бути досягнуто за рахунок раціоналізації технології проведення розрахунків з покупцями.

Незважаючи на високі потенційні можливості самообслуговування, його використання в роздрібній торгівлі було практично згорнуто через недоліки в організації продажу товарів, які мали місце при застосуванні даного методу:

♣ вузькість асортименту товару і недостатні обсяги промислового фасування товарів;

♣ неповне використання площі торгового залу для встановлення обладнання;

♣ нераціональне планування торгового залу;

♣ недостатня кількість кабін контролерів-касирів і наявність черг у вузлах розрахунку;

♣ безсистемне розміщення товарів у торговому залі;

♣ завищення чисельності й неефективності використання праці персоналу;

♣ "подвійний" контроль;

♣ переважна частка продажу через прилавок обслуговування деяких товарів у торгових залах самообслуговування.

Соціальний та економічний ефект самообслуговування полягає в тому, що застосування цього методу продажу дозволяє суттєво скоротити витрати часу витрати часу населення на придбання товарів.

При продажу товарів за зразками попередній вибір товару покупець здійснює на основі ознайомлення з натуральними зразками окремих виробів, виставленими в торговому залі.

Торгово-технологічний процес продажу товарів за зразками включає три основні елементи:

☻ самостійний або за допомогою продавця огляд зразків товарів, наявних у продажу;

☻ оформлення і розрахунок за товари та послуги;

☻ надання послуг покупцям.

Обов’язковими умовами організації продажу товарів за зразками є:

♠ показ у торговому залі на спеціальному обладнанні зразків виробів усіх наявних артикулів, марок та різновидів, які пропонуються до продажу, а також перспективних моделей;

♠ оснащення кожного зразка цінником та анотацією з вказанням технічних параметрів та інших характеристик споживчих властивостей товарів;

♠ демонстрування в дії зразків технічно складних товарів;

♠ надання покупцям альбомів, проспектів, які характеризують наявні в продажу товари за видами оформлення;

♠ організація внутрішньо магазинної реклами;

♠ надання консультації продавців;

♠ доставка товарів додому покупцям і встановлення технічно складних товарів вдома у покупців.

При продажу товарів звідкритою викладкою покупці мають можливість самостійно ознайомлюватися і відбирати викладені на робочому місці продавця товари.

Реалізація товарів за методом відкритої викладки є перехідним до самообслуговування методом.

Продаж товарів з індивідуальним обслуговуванням у вітчизняній торгівлі застосовується в основному тоді, коли покупцю необхідно отримати детальну консультацію. Це стосується коштовних прикрас, оптичних приладів, хутрових виробів тощо.

Продаж товарів з індивідуальним обслуговуванням є фактично проміжною, змішаною формою між традиційним методам, продажем з відкритою викладкою і самообслуговуванням.

У деяких зарубіжних універсамах застосування даного методу доповнюється системою постійного супроводу покупця в магазині. Суть цієї системи полягає в тому, що одразу після входу покупця в магазин до нього прикріплюється працівник торговельного підприємства, який розпитує покупця про необхідні йому товари, інформує про місця їх продажу, супроводжує покупця під час огляду експозиції товарів, надає консультації, допомагає покупцеві під час приміряння чи вибору товару, доставляє товари до вузла розрахунку, а після їх оплати – до виходу з торгового залу.

ТЕМА 2.6. «Розміщення та викладка товарів у торговельному залі»

План:

Література:

В. В. Апопій «Організація торгівлі», Київ – 2005р.ст. 365 – 372; 470 - 472.

Після вивченої теми студенти повинні:

Знати: загальні правила розміщення товарів у торговельному залі; особливості викладки товарів у магазинах за різних методів продажу товарів, правила викладки продовольчих та непродовольчих товарів на торговельному обладнанні, основні вимоги до організації робочих місць продавців, продавців –

консультантів, контролерів – касирів.

Питання для самоконтролю:

1. Який зміст та завдання мерчандайзингу?

2. Поясніть суть терміну «розміщування товарів»?

3. Поясніть суть терміну «викладання товарів»?

4. Які системи застосовують для викладання товарів?

5). Які способи використовують для викладання товару в магазині?

Читайте також:

1. Автомати для продажу гарячих напоїв
2. Автомати для продажу гарячих страв
3. Автомати для продажу штучних товарів
4. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
5. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
6. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
7. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
8. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
9. Адміністративні методи управління
10. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
11. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
12. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля

Переглядів: 15330