• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Країни Латинської Америки. Центральна та Південна Америка. ЕГП та склад території.

Канада. ЕГП. Формування території. Природні умови.

Населення США, найбільші міські агломерації та урбанізовані райони.

Північна та Латинська Америка. Контрастність країн регіону. Місце і роль США в Америці.

Тема 4. КРАЇНИ АМЕРИКИ

Сполучені Штати Америки — світовий лідер за своїм економічним і політичним потенціалом. США — країна «Великої сімки», член ООН, НАТО, ОЕСР, Організації американських держав (ОАД).

Форма правління і державний устрій. За формою правління США — федеративна республіка. Главою держави і уряду є президент. Законодавчий орган — Конгрес (палата представників і сенат). За адміністративно-територіальним поділом до складу держави входять 50 штатів і 1 округ (столичний) Колумбія. Територія країни об'єднує розрізнені частини: материкову Америку (48 штатів), Аляску (49-й штат), Гавайські острови (50-й штат). США мають володіння в Тихому та Атлантичному океанах.

Географічне положення.Материкові штати країни розташовані в центрі Північної Америки, Аляска — на північному заході материка, Ганайські острови — у центральній частині Тихого океану. Країна межує на півночі з Канадою, на півдні — з Мексикою.

Природні умови і ресурси. Рельєф США- різноманітний: Великі тa Центральні рівнини розташовані в центрі країни, старі гори Аппалачі — на сході, молоді гори Кордильєри і Скелясті — на заході. Країна розташована в кількох кліматичних поясах: Аляска — в суворому субарктичному, Гавайські острови — у тропічному, материкові штати — в помірному і субтропічному. Держава має значні запаси деревини. Лісами покрито 32 % території. Ґрунти — різноманітні: субтропічні коричневі, чорноземні, каштанові прерій, підзолисті, дерново-підзолисті мішаних і широколистих лісів, бурі й сіро-бурі сухих степів, чорно-бурі пустельних саван. Значні водні ресурси зосереджено у великих ріках: Колорадо, Міссісіпі, Огайо, Міссурі, Колумбії та інших, у Великих озерах. Країна багата на різноманітні корисні копалини. Великими кам'яновугільними басейнами є Аппалацький і Центральний. Промислові запаси нафти і газу розробляють на узбережжі та шельфі Мексиканської затоки, Аляски, у штатах Техасі, Оклахомі, Каліфорнії. Головний залізорудний басейн розташований біля Верхнього озера. Промислові запаси кольорових металів і урану є в Кордильєрах, фосфоритів — у Флориді, калійних солей — у Нью-Мексико. За рік у США видобувають близько 850 млн тонн вугілля, 390 млн тонн нафти, 540 млрд кубіч них метрів природного газу, 60 млн тонн залізної руди, 2 млн тонн міді, 0,5 млн 1 тбнй цинку, 0,4 млн тонн свинцю, 1650 т срібла, 1190 т урану, 330 т золотИ 50 млн тонн фосфоритів, 8 т платини.

Населення. США належать до країн переселенського типу. Сучасні американці — переважно нащадки іммігрантів з Європи, Азії та переселенців з країн Африки, яких примусово привозили для роботи на плантаціях. Частка корінних жителів є незначною, це — індіанці. I ескімоси, алеути, гавайці. За кількістю населення США посідають 3-тє місце у світі. Через з великі розміри території середній приріст населення в різних регіонах істотно різниться. В середньому він становить 1 %. На приріст населення впливає зовнішня міграція, яка розглядається державою позитивно. Щорічно в країну в'їжджають до 800 тис. осіб. Серед них виділяють такі групи: спеціалісти вищої кваліфікації, некваліфікована робоча сила, політичні іммігранти і нелегальні (небажані). Для США характерною є й міграція по країні населення, яке працює. Середня густота населення — 30 осіб на км2. Найгустіше заселено штати: Каліфорнія, Нью-Йорк, Техас, Флорида. У США значним є рівень урбанізації: 75% населення — жителі міст. Найбільші міські агломерації: Нью-Йорк (20 млн осіб), Лос-Анджелес(16 млн), Чикаго (9 млн), Сан-Франциско (6 млн). Крім того, у країні є близько 50 міст з населенням понад 1 млн осіб. Великі міські агломерації, об'єднуючись, утворюють мегаполіси — Приатлантичний (45 млн), Приозерний (35 млн), Каліфорнійський (25 млн осіб). За віросповіданням більшість населення — це християни: протестанти - 47%, римсько-католики — 21%, православні — 2,6%, решта — представники різних релігійних конфесій і напрямів, яких у США налічують близько ЗО.

Господарство. США — високорозвинута постіндустріальна країна. Її господарство характеризується комплексним розвитком усіх сучасних виробництв, новітніми технологіями та оптимальною організацією праці. Нині економіці США притаманні висока концентрація виробництва і капіталу утворення транснаціональних монополій.

Ч о р н а м е т а л у р г і я представлена підприємствами повного циклу. Центри зосереджено на Атлантичному узбережжі, в районі Великих озер, у штаті Алабама. Великим металургійним центром є Піттсбург.

Центри К о л ь о р о в о ї м е т а л у р г і ї розміщено в районах видобутку руди або великих портах, куди доставляють імпортну сировину. Основні центри: Нью-Йорк, Сент-Луїс, Ноксвілл та ін. За обсягом виробництва алюмінію США посідають 1-ше місце в світі. Його центри розміщено на північному заході країни.

М а ш и н о б у д у в а н н я одна з провідних галузей промисловості США. Воно характеризується високою наукомісткістю виробництв. Галузі машинобудівного комплексу поділено на чотири великі групи. Перша — авіакосмічна галузь. Її центри розташовано в штатах Техас, Флорида, Каліфорнія, Вашингтон. Частка цієї галузі становить 12% вартості продукції машинобудівного комплексу. Друга група галузей — транспортне машинобудування, переважно це автомобілебудування. У США виробляють близько 10 млн автомобілів на рік: легкові та вантажні автомобілі, автобуси. Центри зосереджено в районі Великих озер, у Камфорнії, північно-східних і південних штатах. Підприємства суднобудування розташовані у великих портових містах США. Третя група — загальне і важке машинобудування. До неї входить виробництво двигунів, турбін, сільськогосподарської техніки, устаткування для галузей промисловості тощо. Підприємства розміщено майже по всій країні. Четверта — електронне і точне машинобудування, в тому числі виробництво електронно-обчислювальної техніки, електротехніки, засобів електрозв'язку. Основні райони розміщення: Північний Схід і район Великих озер, штати Каліфорнія, Флорида, Техас та ін.

США - світовий лідер за обсягом виробництва i різноманітністю продукції х і м і ч н о ї п р о м и с л о в о с т і. Підприємства, що працюють на власній часткoво довізній сировині, тяжіють до великих міст і мегаполісів. Вони розташовані переважно в трьох регіонах: узбережжя Мексиканської затоки (нафтохімія), північно-східні штати, Нью-Йорк, Філадельфія (хімія органічного синтезу, основна хімія), захід США (нафтохімія, хімія органічного синтезу, основна хімія).

Л е г к а п р о м и с л о в і с т ь охоплює підприємства текстильної, швейної, шкіряно-взутгєвої та інших галузей. Підприємства текстильної промисловості працюють на власній сировині, тяжіють до споживача.

США мають високий рівень розвитку всіх галузей о б р о б н о ї п р о м и с л о в о с т і. На державному рівні заохочується розвиток новітніх наукомістких галузей, фінансуються перспективні наукові дослідження, особливо у військово-промисловому комплексі. Головні промислові райони США: Північно-Східний, Приозер'я, Каліфорнія, Аппалацький Підмонт. Великий промисловий район тягнеться по лінії міст Бостон — Балтимор — Сент-Луїс — Мілуокі. Найбільшими центрами є міста: Міннеаполіс, Сент-Пол, Сент-Луїс, Даллас, Сієтл, Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Бостон, Філадельфія, Клівленд, Детройт, Х'юстон. Названі центри і райони утворюють так звані промислові пояси США.

С і л ь с ь к е г о с п о д а р с т в о країни добре розвинуте. Для США характерними є фермерські господарства з нормованими ділянками землі. Ферми мають багато напрямів сільськогосподарської діяльності, що забезпечує їх стовідсоткову ефективність, безвідходність виробництва і надзвичайно високу товарність. Цікаво, що родини фермерів не використовують своєї продукції, а купують її у магазинах після спеціальної обробки. Країна повністю забезпечує власні потреби в сільськогосподарській продукції і є найбільшим у світі її експортером. Розвиток сільського господарства характеризується сучасною інфраструктурою виробництва, що включає достатнє паливно-енергетичне і комунікаційне забезпечення, сучасні види техніки і транспорту. Галузь активно використовує послуги дослідних установ, консультативних спеціалізованих пунктів, агрометеостанцій. У державі працює мережа наукових закладів, які готують спеціалістів із сільського господарства. У землеробстві перше місце посідають кормові культури: ячмінь, кукурудза, сорго. Навіть виділяють «кукурудзяні штати»: Айова, Іллінойс. На другому місці вирощування пшениці. «Пшеничними штатами» є Техас, Канзас, Дакота, Каліфорнія. Загальний збір зерна досягає майже 400 млн тонн за рік. Серед олійних культур переважають соя, соняшник, арахіс. США культивують цукрові буряки і цукрову тростину, картоплю, рис, овочі, фрукти. З непродовольчих рослин вирощують тютюн, бавовник, льон та ін. США один зі світових лідерів з виробництва тютюну. У тваринництві переважає скотарство. Розводять велику рогату худобу молочного та м'ясного напрямів, на другому місці — свинарство. Вівчарство розвинуто в Кордильєрах. Останнім часом набуває популярності так зване біле м'ясо птахів, тому активно розвивається птахівництво. Птахофабрики і птахоферми є біля всіх міст. Крім традиційних птайв (курей, гусей, індиків, качок), розводять екзотичних: страусів, павичів, голубів, лебедів. Традиційним для країни є конярство (колекційне, м'ясне, спортивне), Основний його район — Техас. Розвинуто рибальство; щорічний вилов риби становить приблизно 7 млн тонн.

США мають розгалужену т р а н с п о р т н у с и с т е м у. У країні сформовано трансконтинентальні «коридори» — мережу залізничних та автомобільних шляхів, які з'єднують штати. США - лідер світових авіаперевезень (внутрішніх і зовнішніх). Навіть невеликі міста мають власні аеропорти. У США — найбільший у світі приватний авіапарк.

Зовнішньоекономічні зв'язки. США є центром системи міжнародних економічних зв'язків, що сформувалися в сучасному світі. Зовнішньоекономічна діяльність США полягає в експорті-імпорті капіталу, товарів і послуг, участі у роботі міжнародних економічних організацій, благодійності на державному рівні, виконанні ролі миротворців у міжнародних конфліктах, наданні економічної та науково-технічної допомоги менш розвинутим країнам, у боротьбі з міжнародним тероризмом. В експорті товарів переважають готові вироби — автомобілі, літаки комп'ютерні ракети, продукція точного машинобудування, продукти сільського господарства, мінеральна сировина, зброя. Імпортують США споживчі товари, паливо, сировину, електронне обладнання, екзотичні й тропічні продукти харчування. Дипломатичні відносини між США і Україною було встановлено в 1992 р. Зовнішньоекономічний товарооборот між двома країнами становить майже 1 млрд доларів США. Експорт в Україну переважає над імпортом.

Населення. США належать до країн переселенського типу. Сучасні американці — переважно нащадки іммігрантів з Європи, Азії та переселенців з країн Африки, яких примусово привозили для роботи на плантаціях. Частка корінних жителів є незначною, це — індіанці. I ескімоси, алеути, гавайці. За кількістю населення США посідають 3-тє місце у світі. Через з великі розміри території середній приріст населення в різних регіонах істотно різниться. В середньому він становить 1 %. На приріст населення впливає зовнішня міграція, яка розглядається державою позитивно. Щорічно в країну в'їжджають до 800 тис. осіб. Серед них виділяють такі групи: спеціалісти вищої кваліфікації, некваліфікована робоча сила, політичні іммігранти і нелегальні (небажані). Для США характерною є й міграція по країні населення, яке працює. Середня густота населення — 30 осіб на км2. Найгустіше заселено штати: Каліфорнія, Нью-Йорк, Техас, Флорида. У США значним є рівень урбанізації: 75% населення — жителі міст. Найбільші міські агломерації: Нью-Йорк (20 млн осіб), Лос-Анджелес(16 млн), Чикаго (9 млн), Сан-Франциско (6 млн). Крім того, у країні є близько 50 міст з населенням понад 1 млн осіб. Великі міські агломерації, об'єднуючись, утворюють мегаполіси — Приатлантичний (45 млн), Приозерний (35 млн), Каліфорнійський (25 млн осіб). За віросповіданням більшість населення — це християни: протестанти - 47%, римсько-католики — 21%, православні — 2,6%, решта — представники різних релігійних конфесій і напрямів, яких у США налічують близько ЗО.

Господарство. США — високорозвинута постіндустріальна країна. Її господарство характеризується комплексним розвитком усіх сучасних виробництв, новітніми технологіями та оптимальною організацією праці. Нині економіці США притаманні висока концентрація виробництва і капіталу утворення транснаціональних монополій.

Ч о р н а м е т а л у р г і я представлена підприємствами повного циклу. Центри зосереджено на Атлантичному узбережжі, в районі Великих озер, у штаті Алабама. Великим металургійним центром є Піттсбург.

Центри К о л ь о р о в о ї м е т а л у р г і ї розміщено в районах видобутку руди або великих портах, куди доставляють імпортну сировину. Основні центри: Нью-Йорк, Сент-Луїс, Ноксвілл та ін. За обсягом виробництва алюмінію США посідають 1-ше місце в світі. Його центри розміщено на північному заході країни.

М а ш и н о б у д у в а н н я одна з провідних галузей промисловості США. Воно характеризується високою наукомісткістю виробництв. Галузі машинобудівного комплексу поділено на чотири великі групи. Перша — авіакосмічна галузь. Її центри розташовано в штатах Техас, Флорида, Каліфорнія, Вашингтон. Частка цієї галузі становить 12% вартості продукції машинобудівного комплексу. Друга група галузей — транспортне машинобудування, переважно це автомобілебудування. У США виробляють близько 10 млн автомобілів на рік: легкові та вантажні автомобілі, автобуси. Центри зосереджено в районі Великих озер, у Камфорнії, північно-східних і південних штатах. Підприємства суднобудування розташовані у великих портових містах США. Третя група — загальне і важке машинобудування. До неї входить виробництво двигунів, турбін, сільськогосподарської техніки, устаткування для галузей промисловості тощо. Підприємства розміщено майже по всій країні. Четверта — електронне і точне машинобудування, в тому числі виробництво електронно-обчислювальної техніки, електротехніки, засобів електрозв'язку. Основні райони розміщення: Північний Схід і район Великих озер, штати Каліфорнія, Флорида, Техас та ін.

США - світовий лідер за обсягом виробництва i різноманітністю продукції х і м і ч н о ї п р о м и с л о в о с т і. Підприємства, що працюють на власній часткoво довізній сировині, тяжіють до великих міст і мегаполісів. Вони розташовані переважно в трьох регіонах: узбережжя Мексиканської затоки (нафтохімія), північно-східні штати, Нью-Йорк, Філадельфія (хімія органічного синтезу, основна хімія), захід США (нафтохімія, хімія органічного синтезу, основна хімія).

Л е г к а п р о м и с л о в і с т ь охоплює підприємства текстильної, швейної, шкіряно-взутгєвої та інших галузей. Підприємства текстильної промисловості працюють на власній сировині, тяжіють до споживача.

США мають високий рівень розвитку всіх галузей о б р о б н о ї п р о м и с л о в о с т і. На державному рівні заохочується розвиток новітніх наукомістких галузей, фінансуються перспективні наукові дослідження, особливо у військово-промисловому комплексі. Головні промислові райони США: Північно-Східний, Приозер'я, Каліфорнія, Аппалацький Підмонт. Великий промисловий район тягнеться по лінії міст Бостон — Балтимор — Сент-Луїс — Мілуокі. Найбільшими центрами є міста: Міннеаполіс, Сент-Пол, Сент-Луїс, Даллас, Сієтл, Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Бостон, Філадельфія, Клівленд, Детройт, Х'юстон. Названі центри і райони утворюють так звані промислові пояси США.

С і л ь с ь к е г о с п о д а р с т в о країни добре розвинуте. Для США характерними є фермерські господарства з нормованими ділянками землі. Ферми мають багато напрямів сільськогосподарської діяльності, що забезпечує їх стовідсоткову ефективність, безвідходність виробництва і надзвичайно високу товарність. Цікаво, що родини фермерів не використовують своєї продукції, а купують її у магазинах після спеціальної обробки. Країна повністю забезпечує власні потреби в сільськогосподарській продукції і є найбільшим у світі її експортером. Розвиток сільського господарства характеризується сучасною інфраструктурою виробництва, що включає достатнє паливно-енергетичне і комунікаційне забезпечення, сучасні види техніки і транспорту. Галузь активно використовує послуги дослідних установ, консультативних спеціалізованих пунктів, агрометеостанцій. У державі працює мережа наукових закладів, які готують спеціалістів із сільського господарства. У землеробстві перше місце посідають кормові культури: ячмінь, кукурудза, сорго. Навіть виділяють «кукурудзяні штати»: Айова, Іллінойс. На другому місці вирощування пшениці. «Пшеничними штатами» є Техас, Канзас, Дакота, Каліфорнія. Загальний збір зерна досягає майже 400 млн тонн за рік. Серед олійних культур переважають соя, соняшник, арахіс. США культивують цукрові буряки і цукрову тростину, картоплю, рис, овочі, фрукти. З непродовольчих рослин вирощують тютюн, бавовник, льон та ін. США один зі світових лідерів з виробництва тютюну. У тваринництві переважає скотарство. Розводять велику рогату худобу молочного та м'ясного напрямів, на другому місці — свинарство. Вівчарство розвинуто в Кордильєрах. Останнім часом набуває популярності так зване біле м'ясо птахів, тому активно розвивається птахівництво. Птахофабрики і птахоферми є біля всіх міст. Крім традиційних птайв (курей, гусей, індиків, качок), розводять екзотичних: страусів, павичів, голубів, лебедів. Традиційним для країни є конярство (колекційне, м'ясне, спортивне), Основний його район — Техас. Розвинуто рибальство; щорічний вилов риби становить приблизно 7 млн тонн.

США мають розгалужену т р а н с п о р т н у с и с т е м у. У країні сформовано трансконтинентальні «коридори» — мережу залізничних та автомобільних шляхів, які з'єднують штати. США - лідер світових авіаперевезень (внутрішніх і зовнішніх). Навіть невеликі міста мають власні аеропорти. У США — найбільший у світі приватний авіапарк.

Зовнішньоекономічні зв'язки.США є центром системи міжнародних економічних зв'язків, що сформувалися в сучасному світі. Зовнішньоекономічна діяльність США полягає в експорті-імпорті капіталу, товарів і послуг, участі у роботі міжнародних економічних організацій, благодійності на державному рівні, виконанні ролі миротворців у міжнародних конфліктах, наданні економічної та науково-технічної допомоги менш розвинутим країнам, у боротьбі з міжнародним тероризмом. В експорті товарів переважають готові вироби — автомобілі, літаки комп'ютерні ракети, продукція точного машинобудування, продукти сільського господарства, мінеральна сировина, зброя. Імпортують США споживчі товари, паливо, сировину, електронне обладнання, екзотичні й тропічні продукти харчування. Дипломатичні відносини між США і Україною було встановлено в 1992 р. Зовнішньоекономічний товарооборот між двома країнами становить майже 1 млрд доларів США. Експорт в Україну переважає над імпортом.

Канада належить до високорозвинутих країн. Вона посідає 7-ме місце в світі за обсягом промислового виробництва. Це колишня колонія Великої Британії та Франції, а нині — член НАТО, ООН, ОАД, ОЕСР, член Британської Співдружності націй.

Форма правління і державний устрій. Канада — федеративна держава, що складається з 10 провінцій і 3 територій. Генерал-губернатор, якого призначає англійська королева, є формальним главою держави. Найвищим органом влади є двопалатний парламент (сенат і палата громад). Повну незалежність Канада здобула лише в 1931 р., а її перша самостійна конституція створена в 1963 р.

Географічне положення. Канада — країна Північної Америки. Її територія омивається водами трьох океанів: Тихого, Північного Льодовитого, Атлантичного. Берегова лінія країни становить більш як 200 тис. кілометрів, суходільний кордон - близько 8890 км. Велике значення для економіки Канади має її сусідство на півдні та заході із США.

Природні умови і ресурси. Канада надзвичайно багата на мінеральні, гідроенергетичні та лісові ресурси. Велика частина її території розташована на Канадському Арктичному архіпелазі, непридатному для господарського використання через екстремальні кліматичні умови. На заході країни простягаються Кордильєри, багаті на рудні корисні копалини, а на південному сході — відроги Аппалачів. Решта території — рівнинна. Канада лежить в арктичному, субарктичному та помірному кліматичних поясах, де надто несприятливі умови для розвитку сільського господарства. Винятком є Великі рівнини. Багатством країни є чималі площі родючих земель, розташованих у басейнах великих річок. Канада має достатні ресурси питної води. Приблизно половина території країни покрита лісами, за за пасами яких вона посідає 3-тє місце в світі. Серед корисних копалин є значні запаси цинку, нікелю, залізної руди, міді, свинцю, урану. Канада повністю забезпечує власні потреби в мінеральній сировині, значна її частина йде на експорт.

Населення. Канада належить до країн переселенського типу. Річний приріст населення становить 1,3%. Канада — одна з найменш заселених країн світу. Середня густота населення — лише 3 особи на 1 км2. У країні зафіксований високий рівень урбанізації: майже 80% населення - міські жителі. Найбільші міста - Торонто, Монреаль, Ванкувер, Оттава. Водночас у країні є велика кількість невеликих містечок, де населення зайняте в промисловості та сфері послуг. Більшість населення належить до християн (46 % — католики, 36 % - протестанти, 1,5% — православні), решта сповідують інші релігії.

Господарство. Становлення і розвиток економіки Канади залежать від впливу США. Понад 50 % національної економіки контролюються іноземними компаніями, 80% з яких розташовані в США. Майже 90 % усього населення Канади проживають у межах 160 км від кордонів із США. Сучасна Канада входить до «Великої сімки» високорозвинутих країн світу. Особливістю її економіки є те, що ЗО % усіх капіталовкладень належать державному сектору. Створенню ефективної ринкової економіки за надзвичайно короткі строки сприяли такі чинники: багаті природні ресурси, невелика кількість населення, заохочувальна імміграційна політика, ефективне використання іноземних інвестицій, демократизація суспільства, підтримка державою малого і середнього бізнесу, НТР і розвиток сучасних виробництв, розвиток видобувної промисловості та первинної обробки. Канада посідає одне з перших місць у світі з виробництва та експорту мінеральної сировини.

П а л и в н о - е н е р г е т и ч н и й к о м п л е к с базується на власних ресурсах нафти, газу і кам'яного вугілля. За виробництвом електроенергії на душу населення країна посідає 2-ге місце в світі. ГЕС виробляють 65 % електроенергії, вони розташовані в основному каскадами на великих річках, за енергопотен-ціалом яких Канада посідає 1-ше місце в світі. ТЕС побудовано біля великих міст, вони виробляють близько 20 % електроенергії. Частка АЕС у виробленні електроенергії останнім часом збільшилася і становить 15 %.

Ч о р н а м е т а л у р г і я представлена підприємствами повного циклу, що працюють на власній сировині. Продукція цієї галузі повністю забезпечує власні потреби господарства. Основними її центрами є Гамільтон, Су-Сент-Марі, Сідні.

З галузей к о л ь о р о в о ї м е т а л у р г і ї, що використовують переважно власну сировину і власну дешеву енергію, розвинуто виробництво міді, свинцю, нікелю, титану, кобальту, платини, золота, срібла. Основні її центри - Садбері, Трейл, Томпсон, Монреаль, Норанда. Підприємства з виробництва алюмінію працюють на довізних бокситах.

Х і м і ч н а п р о м и с л о в і с т ь, що використовує власну сировину (азбест, сірку, калійні солі), охоплює виробництво пластмас, мінеральних добрив, хімічних волокон, за виробництвом яких Канада посідає 5-те місце в світі. Є також нафтопереробні підприємства. Центри галузі — Монреаль, Торонто, Вінніпег, Едмонтон.

Д е р е в о о б р о б н а та ц е л ю л о з н о - п а п е р о в а галузі за обсягом експорту своєї продукції виводять Канаду на 1-ше місце в світі. Щодо запасів промислової деревини, то Канада поступається лише Росії і Бразилії, а за виробництвом пиломатеріалів і паперової маси — лише США. Центри галузі зосереджено в провінціях Онтаріо, Квебек, Британська Колумбія.

З галузей м а ш и н о б у д у в а н н я переважають автомобіле-, судно-, літако-, локомотивобудування, виробництво сільськогосподарських машин тощо. Галузі тяжіють до машинобудівних центрів США. Розвинуто також виробництво промислового устаткування, точного електромашинобудування. Найбільші центри машинобудування — Монреаль, Торонто, Гамільтон, Вінніпег, Ванкувер.

Л е г к а п р о м и с л о в і с т ь є добре розвинутою. Галузь представлена в основному текстильними і взуттєво-шкіряними - підприємствами. У своєму розміщенні під-1 приємства орієнтуються на споживача.

Х а р ч о в а п р о м и с л о в і с т ь також орієнтується на споживача, її підприємства розташовано в усіх регіонах проживання населення.

У с і л ь с ь к о м у г о с п о д а р с т в і переважають великі фермерські господарства. Вони займають 70% усіх сільськогосподарських угідь, мають високий технологічний рівень забезпечення, що передбачає впровадження новітніх розробок науки і техніки та застосування висококваліфікованої праці. Усе це сприяє виробництву якісної конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції, 50% якої Канада експортує до різних країн світу. Зернова галузь займає провідне місце в сільському господарстві. Основні райони вирощування зернових — канадські прерії (провінції Манітоба, Саскачевак, Соскачеван, Альберта) — так званий пшеничний пояс Канади. За експортом пшениці та ячменю Канада посідає одне з перших місць у світі. Вирощують також овес, льон, рапс, тютюн. Природні пасовища та значні обсади виробництва зернової продукції сприяють розвитку тваринництва: розведенню великої рогатої худоби, свиней, птахів. Добре розвинуто рибальство. Канада відома як світовий постачальник мороженої риби. Традиційним для країни є хутровий промисел.

У Канаді розвинуто всі види т р а н с п о р т у. Найгустіша транспортна мережа - поблизу кордону із США. У перевезеннях пасажирів головну роль відіграє автотранспорт. Через усю країну побудовано швидкісні автостради. Дві трансканадські залізниці утворюють розгалужену мережу по всій країні. Розвинутий і трубопровідний транспорт. Нафто- і газопроводи простягаютвЯ до США. У перевезенні пасажирів і вантажів істотну роль відіграє водний транспорт: використовуються річки та озера Північної Америки. У міжнародній перевезеннях велике значення має морський транспорт. Авіаційний транспорт допомагає досягати необжитих районів країни. У зимовий період використовується такий специфічний аеросанний транспорт, як снігоходи.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Канада експортує майже 30% ВНП. Серед товарів експорту — сировина (свинець, цинк, нікель), прокат кольорових металів, автомобілі, інша продукція машинобудівної, деревообробної промисловосй та сільського господарства. Велика частка електроенергії експортується в мережу США. Серед статтей імпорту — алюмінієва, хімічна сировина, продукт ція точного та електронного машинобудування, овочі та фрукти. У 1992 р. було встановлено дипломатичні відносини між Канадою та Україною. Зовнішньоторговельні зв'язки Канади з Україною доки що не є сталими. Спочатку вони досить швидко розвивалися, а потім обсяги товарообміну поступово скоротилися.

Загальні відомості. До Латинської Америки належать країни, що розташовані в Америці на обох материках на південь від США. Цей регіон, відокремлений від Старого Світу, має величезну доколумбову історію розвитку людських цивілізацій. Його населяли різні племена індіанців. У XV — XVI ст. він був колоніальною територією Португалії та Іспанії. Поступово його території відійшли до Великої Британії, Франції, Нідерландів. Місцеве населення знищували, пригнічували і витісняли на несприятливі для життя землі. Перші визвольні рухи зародилися в XIX ст., а повне визволення завершилося лише в 50-х роках XX ст. Нині в регіоні — 33 незалежні держави і 13 територій, що залишаються володіннями США, Великої Британії, Франції і Нідерландів. Країни цього регіону відносять до країн, що розвиваються, хоча рівень їх економічного розвитку значно вищий, ніж у країнах Африки та Азії. Це зумовлено сусідством із США, що позитивно впливає на стан економіки регіону. Найбільша країна за площею і кількістю населення — Бразилія (8,5 млн квадратних кілометрів; 176 млн осіб), найменша — Суринам (163,8 тис. квадратних кілометрів; 436 тис. осіб).

Географічне положення. Країни Латинської Америки займають південь Північної Америки і всю Південну Америку з прилеглими до неї островами. На заході їх І омивають води Тихого океану, на сході — Атлантичного. Океани з'єднані штучним Панамським каналом. Майже всі країни регіону мають вихід до моря.

Природні умови і ресурси. У рельєфі Латинської Америки переважають гори (Кордильєри, Анди, Мексиканське нагір'я) та плоскогір'я (Бразильське і Гвіанське). Є великі рівнини — Амазонська, Ла-Платська, Орінокська. Територія Латинської Америки лежить у межах різних кліматичних поясів — екваторіального, субекваторіального, тропічного, субтропічного, помірного. Велика кількість тепла і вологи на значних територіях створює сприятливі умови для цілорічної вегетації рослин. На низовинах поширені родючі чорноземні ґрунти, у Бразилії— фералітні та ін. Країни Латинської Америки мають значні лісові, гідренергетичні (могутні водні системи і Амазонки, Оріноко, Парани та інших річок) ресурси, але на території регіону воньї розташовані нерівномірно. У регіон надзвичайно різноманітними є флора і фауна, велика кількість ендемічних видів. Основні промислові запаси нафти зосереджено у Венесуелі, Мексиці, Перу, газу — у Болівії, Венесуелі, вугілля - у Бразилії, Венесуелі, Чилі. Регіон багатий на рудні копалини. Найбільші запаси' кольорових металів є в Суринамі, Гайані, Чилі, Венесуелі, Мексиці, Перу, на Ямайці. Родовища залізної руди залягають у надрах Бразилії, Венесуели, Чилі, Перу, Мексики, марганцевої — у Бразилії, мідної — у надрах Чилі, Перу, Мексики, олова-у Болівії, дорогоцінних металів — у Колумбії, Бразилії, Перу. Запаси бокситів є у Суринамі, Бразилії, на Ямайці. Світові запаси селітри зосереджено в Чилі.

Населення. Етнічний склад населення Латинської Америки є надзвичайвД строкатим. Сучасні нації формувалися головним чином під впливом імміграції з Європи. До першої етнічної групи належать європейці Латинської Америки іспанського та португальського походження, мова яких має стародавні латинські корені, що й зумовило виникнення назви регіону. Другу групу утворюють метиси — нащадки змішаних шлюбів корінного населення індіанців і з європейцями. Третя група — мулати — нащадки змішаних шлюбів європейців з представниками негроїдної раси, предки яких були завезені на континент як раби. Четверта велика етнічна група — самбо — нащадки змішаних шлюбів між негроїдами і корінним населенням - індіанцями. Нащадків корінних індіанців залишилося дуже мало. Багато проживає європейців, негроїдів, азіатів, яким вдалося зберегти чистоту етносу. У Латинській Америці, в основному в Бразилії, Аргентині, мешкає українська діаспора — понад 600 тис. осіб. Латинська Америка належить до регіонів зі швидким зростанням кількості населення. Для неї є характерним явище демографічного вибуху. Це зумовлено переважанням у більшості країн регіону частки молодого населення. Розміщується населення нерівномірно. Значні скупчення населення спостерігаються на узбережжі, у міжгірських долинах, низовинах. У країнах Латинської Америки — високий рівень урбанізації. У середньому він становить близько 70 %. Найбільший її рівень — в Аргентині, Уругваї і Чилі (82%). У Латинській Америці налічується близько 40 міст-мільйонерів, найбільші з них: Сан-Паулу, Мехіко, Ріо-де-Жанейро, Богота, Ліма, Буенос-Айрес, Сантьяго. Для цього регіону характерним є явище псевдоурбанізації. Панівною релігією в Латинській Америці є християнство (католицизм), у племен корінного населення — свої вірування.

Господарство. Держави Латинської Америки мають відносно низькі показники економічного рівня розвитку, але серед них спостерігається велика контрастність. Найвищого піднесення економіки досягли Мексика, Бразилія, Аргентина.

Г і р н и ч о д о б у в н а п р о м и с л о в і с т ь набула особливої значущості для зовнішнього ринку. Нафту експортують Мексика, Венесуела, Тринідад і Тобаго, залізні та мідні руди — Бразилія, Венесуела, Чилі, боксити — Ямайка, Суринам, Гайана. Продукція галузі забезпечує власні сировинні потреби та йде на експорт.

П а л и в н о - е н е р г е т и ч н и й к о м п л е к с розвивається на власних, але різних за кількістю в окремих країнах ресурсах. Електроенергію виробляють потужні ГЕС та ТЕС.

Ч о р н а м е т а л у р г і я, незважаючи на достатню кількість сировини, розвинута лише у великих країнах регіону (Бразилії, Аргентині, Венесуелі). Кольорова металургія розвивається в Чилі, Болівії, Аргентині, Колумбії, Бразилії. Металургійні комплекси цих країн базуються на власній сировині і власній дешевій енергії. обсягом суднобудування. Дедалі більшого значення набуває виробництво швейних, пральних машин, холодильників тощо.

Х і м і ч н а п р о м и с л о в і с т ь працює на власній сировині (продуктах переробки нафти і газу), тому нафтохімічні підприємства є в Бразилії, Аргентині, Мексиці. У країнах регіону поширеним є виробництво мінеральних добрив, селітри, фосфатів.

Набуває розвитку л е г к а п р ом и с л о в і с т ь, для якої властиве тяжіння до споживача.

Підприємства х а р ч о в о ї г а л у з і працюють в усіх країнах регіону. Для слаборозвинутих країн Карибського басейну, Центральної Америки, Болівії, Парагваювона традиційно залишається провідною галуззю господарства.

С і л ь с ь к е г о с п о д а р с т в о характеризується багатоукладністю. Більша частина земель належить латифундистам. Латифундії — це великі земельні володіння, притаманні слаборозвинутому сільському господарству країн Латинської Америки. Аграрний сектор має яскраво виражену експортну спрямованість. У структурі сільського господарства переважає рослинництво. Найбільш поширеною зерновою культурою є кукурудза. Культивують також пшеницю (Аргентина), рис (Бразилія), сою (Мексика, Аргентина, Чилі), цукрову тростину (Куба, Бразилія). Серед олійних найбільше значення мають соя, соняшник, бавовник. Вирощують картоплю, різноманітні овочі та фрукти: томати, квасолю, банани, кокоси, ананаси, апельсини. Центральну Америку і Вест-Індію називають «продовольчим ринком світу». Цьому сприяють природне середовище, зручність транспортних під'їздів, наявність дешевої робочої сили і ринків збуту. На світові ринки постачають різноманітні сорти кави і какао Бразилія, Колумбія, Еквадор. «Банановими республіками» називають Коста-Рику, Гондурас, Гватемалу, Панаму, Еквадор, а Куба здобула назву «цукорниці світу». Тваринництво в основному має м'ясне спрямування. Розводять робочу і продуктивну худобу: коней, мулів, віслюків, корів, биків, овець, кіз, свиней; в Андах — лам і альпака, які забезпечують вовняною сировиною текстильну галузь (Чилі, Перу). Майже в усіх країнах Латинської Америки на високому рівні розвинуто рибальство. Переробні галузі виготовляють риб'яче борошно і риб'ячий жир (Чилі, Перу). Мексика — відомий експортер креветок. Місцеве населення традиційно вживає в їжу переважно продукти рослинного походження та рибу.

У зовнішніх перевезеннях переважає морський, у внутрішніх — автомобільний т р а н с п о р т. Практично немає внутрішнього водного та трубопровідного видів транспорту. Залізничний — відносно молодий. Перші залізниці почали будувати в першій половині XX ст. Трансконтинентальні залізниці з'єднують країни: Мексику, Гватемалу, Коста-Рику, Панаму, Бразилію, Болівію, Чилі та Аргентину. Великі країни регіону мають власні авіакомпанії та морські порти, але основні пасажиро- та вантажоперевезення здійснюють іноземні компанії. Особливе місце посідає морський флот Панами — він подібний до морського флоту Ліберії, де застосовують принцип «зручного (дешевого) прапора». Розвиток транспортної мережі регіону є незадовільним.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Країни Латинської Америки експортують переважно мінеральну сировину — залізну руду, мідь, боксити. Традиційною статтею експорту є продукція сільського господарства: кава, какао, кукурудза, цукор, фрукти, овочі, м'ясо, вовна. Країни регіону імпортують паливо, споживчі товари, машини, устаткування для галузей промисловості. Основними торговими партнерами є США, країни Західної Європи, Японія.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
5. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. А/. Верховна Рада України.
8. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
9. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
10. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
11. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
12. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Переглядів: 2800