Суть, завдання та форми податкової політики

Формуючи свою податкову політику, держава шляхом збільшення або зменшення кількості податків, зміни форм оподаткування та податкових ставок, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, територій, груп населення може сприяти зростанню чи спаду господарської активності, створенню необхідної кон’юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, формування збалансованої соціальної політики.

Завдання податкової політики

· · · · ·

Критерії формування податкової політики

Критерій фіскальної достатності (максимальне забезпечення інтересів держави).

Критерій економічної ефективності (належне задоволення інтересів та потреб платників податків).

Критерій соціальної справедливості (забезпечення належного рівня соціальних гарантій для найменш забезпечених верств населення).

Критерій стабільності (незмінність правового регламентування справляння податків, обов’язкових платежів та зборів протягом певного податкового періоду).

Критерій гнучкості (можливість податкової системи вчасно реагувати на найменші зміни у соціально-економічному бутті суспільства).

Основною метою політики економічного розвитку є збільшення економічного зростання шляхом поліпшення інвестиційної активності за рахунок найбільш вигідного податкового клімату.

Політика виважених податків є політикою збалансування інтересів держави та платників податків. Проте, проведення такої політики вимагає високої фіскальної техніки і виваженої податкової етики (культури) платників податків із одночасним системним контролем з боку держави за всім процесом оподаткування.

В основі дискреційної податкової політики – свідоме планування податків та державних видатків з метою регулювання зміни реального обсягу національного виробництва та зайнятості, контролю за інформацією та прискоренням економічного зростання.

Види дискреційної політики

Стимулююча (рефляційна) політика в основі якої є стимулювання економічного росту та зайнятості. К сфері податків така політика передбачає зменшення податкових вилучень з доходів громадян з метою збільшення сукупного попиту. Стимулюючу політику доцільно проводити при економічному спаді.

Стримувальна (дефляційна) політика доцільна тоді, коли економіка знаходиться у стані надмірного підйому і попит перевищує пропозицію. У такому випадку виникає інфляція попиту і з’являється необхідність обмеження споживчих витрат населення. Цього можливо досягти збільшуючи податкові вилучення шляхом підвищення ставок оподаткування або раціоналізації податкових пільг.

Недискреційна (автоматична) політика базується на тому, що податкова система сама по собі має здатність автоматично впливати на економічний цикл, оскільки навіть без її зміни податкові вилучення збільшуються при зростанні ВВП і зменшуються при його спаді, тобто має місце стабілізуючий ефект.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Податкова система та методи її побудови	\|	Нормативні та інструктивні матеріали

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.