Професійна етика соціального працівника

Тема №3

Основні питання:

1. Причини етичної регламентації соціальної роботи.

2. Категорії етики соціального працівника.

3. Функції етики соціально роботи та їх характеристика.

Необхідність етичної регламентації професійної поведінки і діяльності виникає тоді, коли залежно від специфіки діяльності від представників професії вимагається підвищена моральна відповідальність, що регламентується додатковими, жорсткішими нормами поведінки, і коли не діють взагалі або слабкі внутрішні імперативи, що визначаються не лише суттю і змістом професії, але і ціннісними орієнтаціями та високими моральними принципами її представників.

Г.П.Медведєва виділяє основні причини цього явища є:

1.Загальне падіння духовності й моральності, втрата позитивних ціннісних орієнтацій.

2. Низький статус і престиж соціальної роботи.

3. Відсутність добре розробленої власної системи соціальної роботи з врахуванням менталітету народу.

4. Значна залежність соціальної роботи від зовнішніх інститутів, що обумовлює неможливість поділу системи цінностей, яка сповідується державою, місцевими органами влади, станом економіки.

5.Відсутність відповідної етичної регламентації.

6. Необхідність етичної орієнтованості діяльності соціального працівника визначається:

- ставленням з боку колег і суспільства;

- неможливістю використання результатів діяльності проти людей;

- прагненням не дискредитувати соціальну роботу;

- неможливістю застосування у соціальній роботі принципу «мета виправдовує засоби»;

- взаємозв'язком між діяльністю соціального працівника та її кінцевим результатом.

7.Необхідність вміння соціального працівника розуміти клієнта, співпереживати, бути чуйним, делікатним, що обумовлюється:

- своєрідністю соціальної роботи;

- серйозністю проблем у житті клієнтів;

- поєднанням в особі соціального працівника високого рівня професійної кваліфікації та особливих духовних якостей;

- почуттям високої моральної відповідальності, готовності до виконання свого обов'язку.

8.Високий рівень індивідуалізації праці у зв'язку з автономністю у роботі соціального працівника (діяльність здійснюється переважно "один на один"), необхідністю володіння особливими навиками і чіткого дотримання етичних норм і правил поведінки.

9.Творчий характер діяльності соціального працівника - розуміння і сприйняття суті професії; неможливість формалізувати всі процеси (1, 6).

Етика соціальної роботи, як і будь-яка інша наука, має свої основні категорії.

Категорія (з грец.) - основні поняття, що відображають найбільш загальні та істотні властивості, сторони, відношення явищ дійсності та пізнання (5, 169).

До категорій етики соціальної роботиналежать: етична свідомість, етичні відношення, етична дія та професійний обов'язок.

Відношення - категорія, яка відображає один з об'єктивних моментів взаємозв'язку речей. Відношення відображає взаємозумовленість компонентів дійсності в процесі розвитку (5, 301). Етичні відношення як категорія етики соціальної робота існують у типах та формах.

Свідомість - відношення до світу через систему знань. Завдяки свідомості людина в процесі діяльності не тільки дістає інформацію про сучасне, а й передбачає майбутнє, не лише відображає наявне, а й конструює належне. Вихідним пунктом людського ставлення до світу є перетворення його відповідно до людських потреб, що виливається у форму діяльності - створення ідеальної моделі бажаного майбутнього, визначення мети і засобів, розробка програми діяльності. Завдяки свідомості людина здатна відтворювати дійсність через мислення, піддаючи ідеальному випробуванню різноманітні моделі можливих ситуацій.

Етична свідомість соціального працівника - відображення соціального буття і діяльності, яке виникає у процесі професійних відношень. Ця свідомість є суб'єктивним відображенням моралі, оскільки об'єктивна соціальна необхідність і суспільні потреби відображаються у свідомості спеціаліста як ідеї про необхідну (відповідну) поведінку і діяльність. Особлива форма усвідомлення спеціалістом соціальної необхідності набуває специфічного морального підгрунття: поведінка і діяльність розглядається не з точки зору їх необхідності, а з точки зору їх моральної цінності (І, 49).

Етичні відношення

Етичні відношення, які виникають у процесі діяльності, та етична свідомість соціального працівника обумовлюють особливості етичної дії та рівень виконання професійного обов'язку.

Моральні норми, які регулюють професійну поведінку, та відношення, що виникають у процесі професійної діяльності, у соціальній роботі виконують певні функції.

Функція - зовнішній прояв властивостей якогось об'єкта у даній системі відношень (5, 448). Функції етики соціальної роботи визначаються значною кількістю факторів, основними з яких є сутність, зміст і спрямованість професії.

Основні функції етики соціальної роботи
оціночна	дає можливість оцінювати з точки зору відповідності моральним нормам і принципам поведінку, дії, цілі, завдання учасників процесу, їх прагнення, наміри, обрані засоби досягнення мети і кінцеві результати
регулятивна	регулює поведінку і дії соціального працівника у різних формальних і неформальних ситуаціях, щоб вони гармонійно вписувались у діяльність всієї професійної групи й відповідали суті професії
організаційна	служить покращенню організації соціальної роботи, вимагаючи від учасників процесу діяльності творчого виконання своїх обов’язків та професійного обов’язку
керівна	засіб соціального керівництва поведінкою і діями соціального працівника у ході процесу в інтересах справи
мотиваційна	засіб формування соціального і професійного схвальних мотивів діяльності
координуюча	забезпечує співробітництво всіх учасників процесу надання соціальної допомоги клієнту, яке будується на основі довір’я і взаємної допомоги
регламентуюча	спрямовує і обумовлює вибір соціальним працівником чи соціальною службою цілей, методів та засобів надання допомоги клієнту
відтворююча	дозволяє відтворювати дії і відношення соціальних працівників між собою та з клієнтами на основах моралі
виховна	засіб виховання та вдосконалення особистості соціального працівника, його клієнта та соціального оточення клієнта
комунікативна	засіб комунікації між спеціалістами та їх клієнтами
оптимізуюча	сприяє підвищенню ефективності та якості соціальної роботи, підвищенню статусу професії в суспільстві, рівня його моральності
стабілізуюча	сприяє стабілізації усіх типів відношень, у які вступає соціальний працівник
раціоналі-зуюча	полегшує соціальному працівнику вибір цілей, методів, засобів впливу, найбільш ефективного та прийнятного з точки зору професійної моралі рішення
превентивна	застерігає, захищає соціального працівника від вчинків та дій, що завдають шкоди клієнту та суспільству
прогностична	дозволяє прогнозувати дії та поведінку окремих соціальних працівників та їх колективів, їх етичний розвиток
вирішення протиріч	сприяє уникненню, вирішенню й згладжуванню протиріч, що виникають у процесі соціальної роботи між її суб’єктами та об’єктами
інформаційна	прилучає соціальних працівників до системи цінностей професійної соціальної роботи та професійної моралі
соціальна	сприяє створенню умов, сприятливих для здійснення соціальної роботи в суспільстві
соціалізуюча	служить справі прилучення соціального працівника до пануючої у суспільстві системи цінностей і моралі

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Генезис етичної думки. Етичні традиції у розвитку й становленні соціальної роботи в Україні	\|	Принципи професійної етики соціального працівника.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.