• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СТРУКТУРА ВАЛЮТНОГО РИНКУ

План

План

1. Суть і призначення комерційних банків на сучасному етапі суспільного розвитку. Функції комерційних банків.

2. Класифікація комерційних банків.

3. Банківські ресурси та особливості їх формування.

4. Активні операції комерційних банків.

5. Комісійно - посередницькі операції комерційних банків.

Рекомендована література:1,7,9,12,16,17,18,19,20,23,28,30,31,32,33,39,40,43 Міні–лексикон: комерційні банки, пасивні операції, банківські ресурси, власний капітал, статутний фонд, резервний фонд, нерозподілений прибуток, залучені кошти, депозит, строкові депозити, активні операції, кредитні операції, інвестиційні операції, фондові операції, інвестиційна політика, операції „депо”, комісійно посередницькі операції, розрахункові операції, інкасові операції, акредитивні операції, переказні операції, касові операції, валютні операції, операції „спот”, операції ”форвард”, операції „своп”, трастові (довірчі) операції.

1.СУТЬ І ПРИЗНАЧЕННЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ. ФУНКЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ.

Важливою ланкою комерційної системи України є комерційні банки, що належать до другого рівня банківської системи.

94.

Комерційнібанки:

- Автономні, незалежні комерційні підприємства, що утворюються для задоволення інтересів власників банку (акціонерів або індивідуальних) і суспільних інтересів клієнтури – юридичних і фізичних осіб, що обслуговуються банком

- Підприємства особливого типу, які організують та здійснюють рух позичкового капіталу для забезпечення отримання прибутку власниками банку

- Багато профільні кредитні установи, що здійснюють операції у різних секторах ринку позичкових капіталів, обслуговуючи підприємства всіх галузей економіки та населення.

Найважливішою особливістю комерційних банків є створення ними за рахунок кредиту додаткових платіжних засобів, збільшуючи залишки на поточних рахунках клієнтів.

Комерційним банкам забороняється:

- діяльність у сфері матеріального виробництва;

- торгівля;

- страхування.

Суть та роль комерційних банків зумовлена основними функціями, які вони у суспільно – економічному просторі.

95.

Крім базових функцій, комерційні банки здійснюють ряд інших операцій, що визначаються потребами клієнтів та специфікою сфери обслуговування

Сучасні комерційні банки здатні виконувати до200 різних видів операцій.

96.

2. КЛАСИФІКАЦІЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Основною формою організації банківського бізнесу нині є акціонерна, оскільки вона має широкі можливості для залучення додаткового капіталу.

97.

3. БАНКІВСЬКІ РЕСУРСИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ФОРМУВАННЯ

За ринкових умов діяльність комерційних банків є різноманітною. У ході проведення пасивних операцій комерційні банки формують ресурси, необхідні для проведення активних та комісійно – посередницьких операцій.

Пасивні операції – це операції, пов’язані з формуванням банківських ресурсів.

У ході проведення пасивних операцій комерційні банки формують ресурси, необхідні для проведення активних та комісійно посередницьких операцій.

Банківські ресурси – це сукупність коштів, що знаходяться у розпорядженні банків і використовуються ними для проведення активних операцій.

98.

У банківському балансі власний капітал обліковується у різних фондах банку.

Статутний фонд – формується за рахунок пайових внесків власників банку (якщо це приватне підприємство), або за рахунок мобілізації коштів від випуску й розміщення акцій (якщо не акціонерне підприємство).

99.

Нерозподілений прибуток – це частина прибутку, що залишається у розпорядженні банку після сплати податків, виплати дивідендів акціонерам та відрахувань до резервного фонду.

Власний банківський капітал має важливе значення для забезпечення надійності банку та ефективності його роботи. Водночас власні кошти, як правило, не бувають більшими за 10% обсягу ресурсів комерційних банків, що пояснюється специфікою їхньої діяльності та посередницькою роллю на фінансових ринках.

100.

Головним джерелом ресурсів комерційних банків є залучені кошти, основну частину яких становлять депозити.

Депозити – кошти, передані на зберігання у фінансово – кредитну установу з відповідним режимом їх використання, що регулюється банківським законодавством.

4.АКТИВНІ ОПЕРАЦІЇКОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ.

Активні операції – це операції, пов’язані з розміщенням власних і залучених ресурсів з метою отримання прибутку

Основні види активів комерційних банків:

- Банківські кредити

- Банківські інвестиції

- Касова готівка та засоби, що прирівнюються до неї

- Основні засоби та інші активи

101.

Кредитні операції:

- Надання позичальникам грошових засобів за умови їх повернення та сплати процента за користування

- Забезпечують банкам основну частину їхніх доходів та займають провідне місце серед статей активу балансу.

Класифікація банківського кредиту

102.

Інвестиційні операції -вкладання банківських ресурсів у приватні та державні цінні папери на порівняно тривалі строки з метою отримання прибутку.

Інвестиційний портфель -сукупність банківських ресурсів, вкладених у цінні папери.

Суть інвестиційної політики і комерційного банку –полягає у визначені переліку цінних паперів, найбільш придатних для вкладення коштів і оптимізації структури портфеля інвестицій стосовно конкретного періоду часу.

5. КОМІСІЙНО ПОСЕРЕДНИЦЬКІ БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ.

103.

Розрахункові операції– здійснення за дорученням клієнтів внутрішніх та міжнародних безготівкових розрахунків.

Касові операції полягають у прийманні банками від своїх клієнтів готівки і зараховані суми на різні види рахунків, видачі готівки на вимогу клієнтів, забезпечені надійного збереження довірених банку коштів.

Валютні операції -це вид банківської діяльності, пов’язаний з обміном однієї валюти на іншу, що передбачає купівлю і продаж іноземної за національну або за інші валюти. Такий обмін може здійснюватись банком за допомогою операцій „стоп”, „форвард”, та комбінування цих операцій „своп”.

Операції „спот” –купівля однієї валюти за іншу на ринкових умовах з поставкою валюти не пізніше, ніж за 2 робочі дні після укладання угоди. Операції „спот” застосовуються здебільшого для негативного отримання іноземної валюти, а також для швидкого „переливання” капіталів.

Операції ”форвард” –передбачають поставку для обміну певної суми валюти на визначену дати в майбутньому (понад 2 робочі дні) за курсом, зафіксованим на момент укладання угоди до настання строку обігу (як привило через 1-6 місяців) розрахунки не проводяться. Метою операцій „форвард”, крім отримання валюти для комерційних, є страхування капіталовкладень за кордоном.

Операція „своп” –являють собою комбінацію купівлі або продажу валюти на умовах „спот” із одночасним укладенням зворотної угоди на умовах форвард. Ці операції є зручними для банку оскільки тимчасово забезпечують необхідною валютою без ризику, пов’язаного зі зміною курсу. Операції „своп” здійснюються з метою придбання банком необхідної валюти для забезпечення міжнародних розрахунків, страхування валютних ризиків.

104.

Трастові (довірчі) операції –це операції комерційних банків, пов’язані з управлінням майном і використання інших послуг в інтересах і за дорученням клієнта на правах цього довіреної особи. На підставі укладеного між банком та клієнтом договору (або заповітом) банк набуває відповідних прав і стає розпорядником майна, включаючи залишки коштів на банківських рахунках.

Гарантійні операції полягають у поручництві комерційного банку виконати грошові зобов’язання свого клієнта, якщо він буде неспроможним це зробити.

Консультаційні послуги полягаютьу надані банками своїм клієнтам консультацій,інформації, рекомендації з різноманітних питань.

105.

Питання для самоконтролю

1. У чому суть та призначення комерційних банків?

2. Наведіть класифікацію комерційних банків.

3. Наведіть основні функції комерційних банків.

4. Які ви знаєте ознаки комерційного банку?

5. Назвіть функції власного капіталу банку.

6. Охарактеризуйте структуру власного капіталу.

7. Що таке банківські ресурси?

8. Назвіть базові операції комерційного банку.

9. У чому призначення резервного фонду?

10. Дайте визначення статутному фонду.

11. Що таке нерозподілений прибуток?

12. Які існують види депозитів?

13. Назвіть структуру залучених коштів.

14. Які види діяльності забороняються комерційним банкам?

15. Дайте визначення розрахунковим операціям.

16. Які операції належать до комісійно – посередницьких?

17. Яка існує структура валютних операцій?

ТЕМА 11. СПЕЦІАЛІЗОВАНІ КРЕЛИТНО-ФІНАНСОВІ УСТАНОВИ

1. Загальна характеристика спеціалізованих кредитно-фінансових установ (СКФУ).

2. Особливості діяльності окремих спеціалізованих кредитно-фінансових установ:

Рекомендована література:10, 12, 21, 23, 31, 48, 50, 51, 53

Міні-лексикон: благодійний фонд, взаємний фонд грошового рику, інвестиційна компанія, кредитна спілка, лізингова компанія, ломбард, пенсійний фонд, страхова компанія, фінансова компанія.

106.

У зв’язку з посилення конкурентної боротьби на сучасному етапі важливим є дослідження окремих елементів пара банківського сектора кредитної системи.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ

КРЕДИТНО-ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ (СКФУ)

Крім банківських установ важливе місце у сучасних кредитних системах належить спеціалізованим кредитно-фінансовим установам.

Спеціалізовані кредитно-фінансові установи (СКФУ) - це установи кредитної системи небанківського типу, що акумулюють грошові доходи, капітали та заощадження населення, підприємств, держави, спеціалізуючись на виконанні декількох операцій або обслуговуючи обмежене коло клієнтури.

Вузька спеціалізація найважливіша риса, яка відрізняє СКФУ від банківських установ.

Об’єктивна передумова становлення і розвитку СКФУ –це необхідність обслуговування окремих секторів ринку позичкових капіталів, які не обслуговуються банками.

Головна мета створення спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів у розвинутих країнах:

- фінансування інвестицій у провідній галузі економіки

- стимулювання зростання споживчого попиту

- фінансування програм розвитку порівняно відсталих регіонів

107.

108.

Найбільш поширені види спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів:

Страхові компанії– виконують функції страхування, тобто за рахунок підприємств, організацій, населення формують цільові грошові фонди та здійснюють виплати з них за настання певних подій.

Пенсійні фонди– основних завдання є збирання і акумуляція грошових коштів, призначених для пенсійного забезпечення громадян після досягнення ними певного віку.

Інвестиційні фонди– забезпечують посередництво в інвестиційному процесі, акумулюючи грошові кошти приватних інвесторів та вкладаючи їх в акції та облігації різних підприємств у рамках окремої країни та за її межами.

Лізингові компанії– посередники в довгостроковій оренді засобів виробництва.

Фінансові компанії– спеціалізуються на кредитуванні продажу споживчих товарів з відстроченням платежу.

Кредитні спілки– це кооперативні організації, що створюються з метою акумуляції заощаджень членів кредитної спілки та їх взаємного кредитування.

Ломбард – кредитна установа, що здійснює надання позик під заставу рухомого майна.

109.

2. ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОКРЕМИХ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ

КРЕДИТНО-ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ

Нині у різних сферах діяльності працюють різні види спеціальних кредитно-фінансових установ, які значно відрізняються у різних країнах як за своїми функціями, назвами, операціями, так і роллю у кредитній системі та економіці.

Основні статті розміщення ресурсів страхових компаній:

· купівля акцій та облігацій приватних корпорацій

· купівля державних боргових зобов’язань

· надання довгострокових кредитів підприємствам різних галузей економіки

Кредитні спілки – кооперативні організації, що створюються з метою акумуляції заощаджень членів кредитної спілки та їх взаємного кредитування.

Ознаки, за якими об’єднуються у кредитні спілки:

• професійна
• релігійна
• територіальна
• інші

Ресурси кредитних спілок формуються за рахунок вступних пайових внесків членів кредитної спілки, а також їхніх наступних періодичних внесків.

Основна відмінність кредитних спілок від інших фінансово-кредитних установ –кредитні спілки здійснюють операції практично тільки для членів кредитної спілки

Інвестиційні фонди – це особливий вид фінансово-кредитних установ, що забезпечують посередництво в інвестиційному процесі.

Випускаючи власні цінні папери, інвестиційні фонди акумулюють грошові кошти приватних інвесторів та вкладають їх в акції та облігації різних підприємств.

111.

Окремим різновидом відкритих інвестиційних фондів є взаємні фонди грошового ринку.

Взаємні фонди грошового ринку –випускають акції, що можуть бути погашені інвестором, акумульований капітал вкладають у короткострокові цінні папери.

У зв’язку з високим рівнем ризику операцій інвестиційних фондів їх діяльність є об’єктом ретельного законодавчого регулювання і контролю.

Пенсійні фонди –спеціалізовані фінансові установи, основним завданням яких є акумулювання грошових коштів, призначених для пенсійного забезпечення громадян після досягнення ними певного віку.

112.

Фінансові компанії –небанківські установи кредитної системи, що спеціалізується на кредитуванні продажу споживчих товарів з відстроченням платежу.

Ресурси фінансових компаній – формуються за рахунок випуску власних боргових зобов’язань та короткострокових кредитів комерційних банків.

113.

Основна функція фінансових компаній –надання кредитів покупцям споживчих товарів шляхом придбання у торговельних фірм боргових зобов’язань, якими був оформлений відповідний продаж.

Нині фінансові компанії поширили свою діяльність на сферу кредитування корпорацій, іпотечні послуги та деякі види страхування.

Ломбарди –кредитна установа, що здійснює видачу позик під заставу рухомого майна (цінних речей).

Специфіка ломбардних позичкових операцій -видача приватним особам невеликих сум позичок на відносно короткі строки (переважно до трьох місяців)

ДОБРОДІЙНІ ФОНДИ

Мета створення – акумулювання та спрямування коштів добродійних фондів на добродійні цілі, а саме: для сприяння розвитку освіти, медицини, надання грошової допомоги малозабезпеченим тощо.

114.

Питання для самоконтролю.

1. Охарактеризуйте сутність спеціалізованих кредитно-фінансових установ.
2. Які ви можете назвати основні передумови становлення та розвитку СКФУ?
3. Назвіть найбільш поширені види СКФУ. Дайте їх визначення.
4. Перерахуйте функцій СКФУ.
5. Які види страхування вам відомі?
6. Охарактеризуйте приватні та державні пенсійні фонди?
7. Чим відрізняються відкриті інвестиційні фонди від закритих?
8. Назвіть основні операцій інвестиційних фондів.
9. Назвіть основну функцію фінансових компаній.
10. У чому полягає відмінність кредитних спілок від інших спеціалізованих фінансово-кредитних установ?
11. Охарактеризуйте діяльність ломбардів.
12. Яка економічна роль СКФУ на сучасному етапі?

ТЕМА 12. ГРОШІ ТА КРЕДИТ У СИСТЕМІ

МІЖНАРОЖНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

План

1. Суть міжнародних валютних відносин.

2. Валютна система та її основні елементи.

3. Загальна характеристика та структура валютного ринку.

4. Баланс міжнародних розрахунків та його види.

5. Світовий ринок позичкових капіталів та його структура.

Рекомендована література: 4, 13, 22, 24, 28, 30, 31, 35, 45, 48.

Міні-лексикон:SPOT, баланс міжнародних розрахунків, баланс міжнародної заборгованості, валюта, валютна система, валютний курс, валютний паритет, валютний ринок, валютні відносини, вільно конвертована валюта, державна заборгованість, зворотне котирування, іноземна валюта, клірингова валюта, котирування, крос-курс, міжнародна валюта, міжнародна валютна система, мінливий валютний курс, національна валюта, національна валютна система, неконвертована валюта, плаваючий валютний курс, платіжний баланс, пряме котирування, ринковий валютний курс, розрахунковий баланс, світова валютна система, світовий ринок позичкових капіталів, своп, фіксований валютний курс, форвард, частково конвертована валюта.

1. СУТЬ МІЖНАРОДНИХ ВАЛЮТНИХ ВІДНОСИН

Валютні відносини:

- це сукупність відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств.

- невід’ємна складова світової економіки.

115.

Еволюція міжнародних валютних відносин деякою мірою повторює розвиток внутрішнього грошового обігу країни. Відповідно до розвитку міжнародних зв’язків на базі валютних відносин формується валютна система.

Валютна політика є обов’язковою складовою економічної політики.

Валютна політика –сукупність заходів, які проводяться у сфері міжнародних валютних відносин у рамках реалізації тактичних та стратегічних цілей..

Органи, які здійснюють валютну політику:

- Центральний банк

- Міністерство фінансів

- Органи валютного контролю

116.

1. ВАЛЮТНА СИСТЕМА ТА ЇЇ ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ

Державно-правовою формою валютних відносин є валютна система.

Валютна система –це сукупність валютно-фінансових і валютно-кредитних відносин між країнами, які затверджені у міжнародних договорах та державно-правовими нормами.

Валюта –грошова одиниця тієї чи іншої країни, що використовується для вимірювання вартості товарів.

117.

Характеристика окремих видів валют:

· Національна валюта –грошова одиниця окремої держави.

· Іноземна валюта – грошові знаки і цінні папери інших держав, що використовуються у міжнародних розрахунках.

· Міжнародна валюта – використовують у розрахунках міжнародних фінансових організацій і валютних спілок. Визнана світовою спільнотою.

· Клірингова валюта – спеціальні розрахункові одиниці, які використовують у розрахунках країн у безготівковій формі, тобто у вигляді бухгалтерських записів.

Одним із найважливіших елементів системи є конвертованість валюти.

Конвертованість –властивість валюти вільно обмінюватись на інші валюти або на золото.

Режими використання валюти:

- Повна конвертованість –вільний обмін на іноземну валюту для всіх категорій власників, за всіма операціями і без обмежень.

- Часткова конвертованість –обмін валюти частково обмежений.

- Зовнішня конвертованість –вільний обмін зароблених у певній країні грошей існує тільки для іноземних громадян.

- Внутрішньорезидентська конвертованість –право обміну національної валюти на іноземному ринку лише у резидентів цієї країни.

Валютний курс відображає взаємодію національної та світової економіки.

Валютний курс:

- ціна національної грошової одиниці, виражена у грошових одиницях інших держав;

- ринкове співвідношення валют різних країн.

118.

Валютний паритет –це законодавчо встановлене співвідношення між валютами двох країн.

Ринковий валютний курс –формується на валютних ринках, за цим курсом здійснюються розрахунки між приватними особами, підприємствами, фірмами, що беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності.

Види валютних курсів:

· Фіксований валютний курс –встановлюється у законодавчому порядку як співвідношення між національною та іноземною валютами.

· Мінливий валютний курс – вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції (межі можуть регулюватися)

· Плаваючий валютний курс – обмінний курс валют, який змінюється в той чи інший бік залежно від зміни попиту і пропозиції на валютному ринку

· Крос-курс – обмінний курс двох валют на базі курсу кожної із них до третьої валюти

· Валютний курс купівлі– курс, за яким банк-резидент купує іноземну валюту за національну

· Валютний курс продажу– курс, за яким банк-резидент продає іноземну валюту за національну

Котирування валют –офіційно встановлений центральним банком ринковий курс національної валюти щодо іноземних на день проведення операцій.

119.

Важливим елементом валютної системи є національні установи, які обслуговують та регулюють валютні відносини. У більшості країн цими органами є органи банківської системи.

Валютний ринок:

- система різноманітних економічних та організаційних відносин між країнами-учасницями щодо зовнішньої торгівлі, надання послуг, залучення інвестицій та інших видів діяльності, які потребують обміну та використання іноземних валют;

- розгалужена система фінансово-кредитних інститутів та механізмів, функціонування яких забезпечує купівлю і продаж іноземних валют для обслуговування іноземних платежів.

Валютний ринок функціонує у формі позабіржового ринку.

Традиційні учасники валютного ринку:

- продавці валюти;

- покупці валюти;

- посередники.

Суб’єкти світових валютних відносин:

- великі транснаціональні корпорації;

- банки.

Суть основних операцій на валютному ринку полягає в розпорядженні певними сумами вимог та зобов’язань щодо певних національних валют. Ці розпорядження трансформуються у валютну позицію.

120.

Види валютних операцій:

· SPOT –купівля-продаж валюти, що здійснюється банками на умовах їх постачання не пізніше другого робочого дня, не враховуючи дня операції

· Своп – об’єднує елементи SPOT і форвард, купівля-продаж валют із зобов’язанням провести зворотну операцію через певний строк за поточним курсом

· Форвард – це операція на купівлю-продаж валюти на певну дату, але за курсом на момент операції. Строк від двох днів до 5 років

· Опціон – клієнт сплачує банку невелику премію та одержує право купити валюту в будь-який день встановленого угодою періоду за фіксованим при укладенні угоди курсом.

Аутрайт – назва валютного курсу при здійсненні форвардних операцій.

Основними формами участі банків у валютних операціях є обслуговування потреб клієнтів щодо купівлі-продажу іноземної валюти, здійснення міжнародних розрахунків та фінансування міжнародних угод.

Валютним операціям притаманні валютні ризики.

Валютний ризик –набуття валютних втрат, пов’язаних із можливими змінами валютних курсів у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

3. БАЛАНС МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ ТА ЙОГО ОСНОВНІ ВИДИ

Баланс міжнародних розрахунків –це співвідношення грошових вимог і зобов’язань, тобто надходжень і платежів між країнами.

121.

Баланс міжнародної заборгованості – характеризує зовнішню заборгованість країни, тобто суму боргових зобов’язань країни іноземним кредиторам, що підлягає погашенню у зазначений строк.

Розрахунковий баланс –система взаємопов’язаних показників, що характеризують співвідношення і динаміку всіх грошових вимог і зобов’язання однієї країни відносно інших країн незалежно від строків платежів.

Розрахунковий баланс відображає:

- постачання товарів у кредит з оплатою їх вартості у майбутньому;

- надання і погашення зовнішніх позик і кредитів, які виходять за межі платіжного балансу.

Розрахунковий баланс може бути:

- активним, який показує, що країна є нетто кредитором (чистим кредитом)

- пасивним, який показує, що країна є нетто боржником.

122.

СТРУКТУРА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

1. СВІТОВИЙ РИНОК ПОЗИЧКОВИХ КАПІТАЛІВ

Світовий ринок позичкових капіталів–це система відносин щодо акумуляції і перерозподілу позичкового капіталу між країнами на підставі попиту і пропозиції.

123.

МБРР –Міжнародний банк реконструкції та розвитку

124.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР):

-сприяння економічному розвитку країн, які розвиваються

- кредити на 35-40 років, безвідсоткові, комісія - 0,75% річних

Міжнародна фінансова корпорація (МФК):

- для розширення приватного сектора

- кредити на 10-15 років без гарантій

Багатостороннє інвестиційно-гарантійне агентство(БІГА):

- підтримка приватного інвестування у країнах, що розвиваються

- гарантія від некомерційних ризиків

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР):

-кредитування масштабних проектів

- розвиток регіонального європейського співробітництва

- сприяння у проведенні структурних реформ

125.

Питання для самоконтролю

1. Визначте поняття «валютні відносини» та «валютна система».
2. Назвіть основні елементи валютної системи.
3. Які ви знаєте види валют?
4. Назвіть фактори, що впливають на валютний курс.
5. Які є види валютних курсів?
6. Що таке котирування валют?
7. Які ви знаєте міжнародні банківські інститути?
8. Обґрунтуйте роль та значення валютного ринку на сучасному етапі.
9. Які ви знаєте основні операції, що здійснюються на валютному ринку?
10. Що таке розрахунковий баланс і яке його призначення?
11. Що таке платіжний баланс і яка його роль?
12. Що таке баланс міжнародної заборгованості, що він відображає?
13. Як класифікують міжнародні кредити?
14. Що таке міжнародний ринок позичкових капіталів? Які функції ринку позичкових капіталів?
15. Які операції здійснюються на ринку позичкових капіталів?

126.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
5. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
6. VІ. План та організаційна структура заняття
7. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
8. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
9. Автокореляційна характеристика системи
10. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
11. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
12. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.

Переглядів: 1104