Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Модель Г. Лассуелла (1948 р.).

Висновки

____________________________________________________________

Питання для самоконтролю:

1. Що таке «комунікація» та «масова комунікація»?

2. Що являє собою поняття «інформація»?

3. Які особливості масової комунікації?

4. Який характер притаманний масовій комунікації?

5. Які етапи розвитку масової комунікації існують?

6. Чим характеризуються чотири періоди становлення масової комунікації?

7. Які школи дослідження масової комунікації виділяє В.С. Корабейніков?

8. Які школи масової комунікації ще існували?

9. Як розвивалися дослідження масової комунікації в період радянських часів?

ТЕМА 2. МАСОВА ІНФОРМАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ.

План лекції:

Загальна характеристика масової інформації та її види в масово-комунікаційній діяльності.
Види суспільств з позиції циркуляції в ньому масової інформації.

Рекомендована література:

Основна література: 2, 3, 7, 10.

Додаткова: 11, 16, 17, 18, 20, 21, 22, 23.

40, 44.

Міні – лексикон: інформація, соціальна інформація, масова інформація, кількісна характеристика масової інформації, якісна характеристика масової інформації.

1. Загальна характеристика масової інформації та її види в масово-комунікаційній діяльності.

Будь-яку інформацію, що функціонує в суспільстві, називають суспільною.

Будь-яка соціальна інформація може бути призначена для передачі:

А). лише якійсь одній людині;

Б). ___________________________________________________;

В). ___________________________________________________

Однією з видів суспільної інформації є МАСОВА ІНФОРМАЦІЯ.

Масова інформація -

œ

Природа масової інформації безпосередньо залежить від характеру діяльності людей в різних соціальних сферах.

Саме інформація, завдяки масовим комунікація, стає всезагальною і виводить людину в світ глобального суспільства, забезпечуючи інтенсифікацію функціонування усієї комунікаційної системи.

Соціальний характер циркулюючої у суспільстві масової інформації обумовлений наступними факторами, які визначають її сутність та специфіку:

Ø зміст __________________________________________________

____________________________________________________________;

Ø суб’єкт використання і призначення _______________________

____________________________________________________________;

Ø специфіка звернення ____________________________________

___________________________________________________

Масова інформація відображує суспільні процеси в цілому (економічні, політичні, демографічні та ін.), а також _______________

________________________________________________________________________________________________________________________

Масовою інформацією,яка оприлюднюється,є:

Æ повідомлення газет, журналів _____________________________

____________________________________________________________;

Æ _______________________________________________________

____________________________________________________________

У кожній державі ЗМІ є тим джерелом, яке передає левову частку масової інформації. інші джерела масової інформації, що не належать до ЗМІ (кіно, театри та ін.) передають меншу частку масової інформації.

Поняття «масова інформація» значно ширше за обсягом, ніж поняття «інформація», розповсюджена ЗМІ.

До характерних рис масової інформації відносять:

v направленість на масову аудиторію (суспільство, народ, групу, регіон, професію та ін.);

v

œ

______________________________________________________

____________________________________________________________;

v _______________________________________________________

____________________________________________________________;

v доступність: легкість сприйняття та засвоєння інформації, зручні способи її отримання;

v _______________________________________________________

____________________________________________________________;

v _______________________________________________________

____________________________________________________________;

v відкритість для участі в роботі органів інформації в різних формах (листа, відгуки, вихід в ефір).

Цінність масової інформації вимірюється, як правило, ступенем ____________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________

Кількісна характеристика масової інформації ____________

________________________________________________________________________________________________________________________

Якісна характеристика масової інформації _______________

________________________________________________________________________________________________________________________

œ

Складовими якісної характеристики масової інформації є:

__________________ __________________ ____________________

__________________ __________________ ____________________

__________________ __________________ ____________________

__________________ __________________ ____________________

__________________ __________________ ____________________

__________________ __________________ ____________________

__________________ __________________ ____________________

__________________ __________________ ____________________

__________________ __________________ ____________________

__________________ __________________ ____________________

2. Види суспільств з позиції циркуляції в них масової інформації.

Залежно від джерел отримання масової інформації існують наступні суспільства:

предаграрне суспільство

аграрне суспільство індустріальне суспільство

інформаційне суспільство

Також виділяють постінформаційне суспільство.

Предаграрне суспільствохарактеризується ________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Аграрне суспільствохарактеризується ____________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

œ

Індустріальне суспільствохарактеризується _______________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Інформаційне суспільство характеризується _______________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Постінформаційне суспільствохарактеризується ___________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Зараз в Інтернеті відображається вся масова інформація, яка існує в традиційній формі. Формами такого «дзеркального» відображення є: Інтернет-газети, Інтернет-журнали, Інтернет-книги, Інтернет-радіо, інтернет-телебачення, Інтернет-кіно.

«Хто володіє інформацією, той править світом»!!!

Чим більше інформації виробляють громадяни держави, тим більше їх держава претендує на гегемонію серед інших.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

œ

Питання для самоконтролю:

Чи є масова інформація частиною соціальної інформації?

Що таке масова інформація?

Що є масовою інформацією, яка оприлюднюється?

Чи є поняття «масова комунікація» ширшим за просто поняття «інформація»?

Які риси притаманні масовій інформації?

Назвіть основні види масової інформації в ЗМІ.

Які існують види суспільств з позиції циркуляції в них масової інформації?

Охарактеризуйте функціонування масової інформації в інформаційному суспільстві.

œ

ТЕМА 3. ПРИРОДА І СТРУКТУРА КОМУНІКАТИВНОГО ПРОЦЕСУ. АУДИТОРІЯ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ (ЗМК).

План лекції:

1. Поняття та структура комунікативного процесу. Теорії та моделі масової комунікації.

2. Загальна характеристика аудиторії ЗМК та врахування її інтересів.

Рекомендована література:

Основна література: 2, 6, 7, 10.

Додаткова: 11, 16, 20, 21, 22, 23.

27, 35, 39, 44, 46.

Міні – лексикон: комунікативний процес, комунікатор, комунікант, комунікат, професійний комунікант, одновекторна комунікація, багатовекторна комунікація, вербальний комунікативний процес, невербальний комунікативний процес, комунікативний канал, комунікативний бар’єр, кодування, декодування, інформація, аудиторія, спеціалізована аудиторія, масова аудиторія, цільова аудиторія, реальна аудиторія, потенційна аудиторія, громадська думка.

1. Поняття та структура комунікативного процесу. Теорії та моделі масової комунікації.

Комунікація є важливим чинником існування суспільства, адже суспільства без спілкування немає. Воно є тим процесом, який і забезпечує утворення суспільства. Таким чином, комунікативний процес є основою спілкування, організація якого залежить від розуміння системи й структури процесу, а також природи комунікативного акту.

Комунікативний процес -

В комунікативному процесі активну участь приймають комунікатори: комунікант і комунікат.

Природакомунікативного процесу характеризується в наступних аспектах:

Ø Історичний аспект______________________________________________________

Ø Типологічний аспект______________________________________________________

Ø Видовий аспект____________________________________________

Ø Онтологічний аспект _______________________________________

Ø Рольовий аспект ___________________________________________

Ø Функціональний аспект _____________________________________

Ø Стильовий аспект __________________________________________

Ø Формальний аспект _________________________________________

Ø Квалілогічний аспект _______________________________________

Ø Інструментальний аспект ____________________________________

Ø Культурологічний аспект ____________________________________

Ø Інформаціологічний аспект __________________________________

Ø Системний аспект __________________________________________

Ø Структурний аспект ________________________________________

Ø Технологічний аспект _______________________________________

Ø Мовленнєвий аспект ______________________________________

Структура, характер та системакомунікативного процесу виникають на основі форми участі комуніканта в процесі спілкування та форми взаємодії з предметом спілкування.

Формикомунікативного процесу відрізняються одно- чи багатовекторністю процесу спілкування і здатністю перерозподіляти роль комуніканта в середовищі комунікаторів.

комунікант комунікант комунікант комунікант

___________________________ __________________________ ___________________________ __________________________

___________________________ __________________________

На думку МакКвайла, можна виділити чотири типи комунікації, які, по суті, репрезентують аспекти комунікативного процесу, частково його фази: моделі трансмісії, моделі ритуалу, моделі привернення уваги і моделі рецепції.

Модель трансмісії:комунікативний процес розглядається як ____________________________________________________________.

Основні представники даної моделі: Г. Лассуелл, Р. Якобсон, К. Шеннон, В. Вівер, В. Шрамм та ін.

ВІДПРАВНИК ОДЕРЖУВАЧ

Ця модель виражає _____________ суть комунікативного процесу.

В процесі комунікативного процесу виділяють 5 складових елементів:

Хто - комунікатор (той, хто передає та формує повідомлення);
œ

Що – повідомлення;
Як - спосіб передачі повідомлення, канал;
Кому - аудиторія, якій адресується повідомлення;
Навіщо - з яким эфектом, эфективність.

У відповідності з цією структурою Лассуелл виокремлює наступні розділи дослідження комунікації, кожний з яких представляє собою відповідь на питання:

‼ аналіз управління ______________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________;

‼ аналіз змісту _________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________;

‼ аналіз засобів та каналів _______________________________

________________________________________________________________________________________________________________________;

‼ аналіз аудиторії ______________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________;

‼ аналіз результатів («ефектів») _________________________

________________________________________________________________________________________________________________________

Модель Шеннона-Уівера (1949 р.)

Перевага моделі Шеннона-Уівера має ряд обмежень:

Ë вона механістична - _____________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________;

Ë вона абстрагується від змісту___________________________

________________________________________________________________________________________________________________________;

Ë комунікаційний процес __________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________

Циркулярна модель _____________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Модель двоступеневої комунікації ________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

œ

Модель «ВПКО» Д. Берло (1960 р.)

ВІДПРАВНИК – ПОВІДОМЛЕННЯ – КАНАЛ – ОТРИМУВАЧ

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Нелінійна модель Т. Ньюкомба __________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Мозаїчна модель Л. Бейкера _____________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Спіральна модель Ф. Деніса ____________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Модель Осгуда-Шрамма ________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Складові елементи комунікативного процесу за Осгудом-Шраммом:

P відправник ____________________________________________

____________________________________________________________;

P кодування_____________________________________________

____________________________________________________________;

P декодування____________________________________________

œ

____________________________________________________________;

P повідомлення__________________________________________

____________________________________________________________;

P канал_________________________________________________

____________________________________________________________;

P отримувач_____________________________________________

____________________________________________________________;

P одержувач_____________________________________________

____________________________________________________________;

P зворотній зв’язок_______________________________________

____________________________________________________________

Модель ритуалу:модель Дж. Карея.

Комунікативний процес на ритуальній моделі спілкування являє собою акт об"єднання людей в одну групу або підтримання такої єдності.

Модель привернення уваги (розголосу): комунікація як демонстрація й привернення уваги. Модель охоплює масово-медійні процеси і розрахована на масовий вплив.

Модель рецепції (сприймання): кодування й декодування висловлювання.

Основні представники: Ю. Лотман, Дж. Гербнер та ін.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Теорії масової комунікації

Догматична теорія А. Моля

___________________________________

___________________________________

___________________________________

___________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

œ

Франкфуртська школа комунікації (Т. Адорно, В. Беньямін, Г. Маркузе, Ю. Хабермас та ін.)

___________________________________

___________________________________

___________________________________

___________________________________

___________________________________

___________________________________

___________________________________

___________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Емпірична теорія (Е. Кац, П. Лазарсфельд, Г. Лассуелл)

__________________________________

__________________________________

__________________________________

__________________________________

__________________________________

__________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Теорія Лумана

__________________________________

__________________________________

__________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Неефективним є той комунікативний процес, який має ____________________________________________________________.

Якісна комунікація, коли ________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.

œ

Загальна характеристика аудиторії ЗМК та врахування її інтересів.

Сутність аудиторії полягає не в тому, що вона складається з окремих людей, а в тому, що вона відображає їх взаємозв’язки між собою, із суспільством у цілому в процесі масового спілкування.

Аудиторія безумовно є однією з різновидностей маси, як суб’єкта суспільної свідомості.

Аудиторія – це

Величина аудиторії є показником значимості засобу масової комунікації і, з іншого – масштабів у масовій комунікації і, з іншого – масштабів його впливу.

Сутність аудиторії може бути емпірично зафіксована у двох специфічних сукупностях ознак:

v перша ознака – _________________________________________

____________________________________________________________

v друга ознака – __________________________________________

____________________________________________________________

Інша специфічна група ознак реалізується у вигляді оціночного ставлення аудиторії до системи засобів масової комунікації, її компонентів. Ця сукупність ознак аудиторії ЗМК проявляється ________________________________________________________________________________________________________________________

œ

реальна потенційна

спеціалізована цільова масова

Включення аудиторії в процес духовного спілкування за допомогою засобів масової комунікації - _________________________

____________________________________________________________

Підставою для розподілу аудиторії на потенційну і реальну часто є тільки володіння засобом інформації.

Спеціалізована і масова аудиторія.Важливим є ____________________________, яка вичленовується в межах масової комунікації, сприйняття якої не передбачає спеціальної підготовки аудиторії, але розрахована на специфічну структуру інтересів, яка передбачає підвищену орієнтацію на визначений вид інформації.

Цільова аудиторіяможе обмежуватися епізодичним і коротким існуванням у зв’язку з актуалізацією визначеної низки проблем. При вивченні процесу формування громадської думки цільова аудиторія становить значний інтерес.

Для конкретного аналізу відношення аудиторії до масової інформації представлена система рівнів відношень, які побудовані «по лінії споживання», вибору масової інформації:

ü місце системі масової інформації, вибір засобів (газети, журнали, радіо. телебачення);

ü

ü вибір джерел інформації у рамках окремих засобів (_________

______________________________________________________);

ü ______________________________________________________

______________________________________________________;

ü _______________________________________________________

______________________________________________________;

ü актуалізація інформації у свідомості й поведінці споживача інформації.

œ

Ефекти задоволення аудиторної потреби:

пізнавальний ефект ефект

самоствердження

ефект самопізнання ефект

солідарності,

узагальнення

емоційний ефек

Результати впливу ЗМІ можуть проявлятись у трьох сферах:

інформаційна мотиваційна поведінкова

Три основні параметри,які визначають досягнення сприйняття аудиторією інформації:

v параметр _____________________ змісту;

v параметр _____________________ змісту;

v параметр _____________________ змісту.

Існує три групи характеристик аудиторії:

формально-ситуативна:

· місце проведення зустрічі;

· розмір аудиторії;

· __________________________;

· __________________________.

соціально-демографічні:

· соціальний статус;

· рівень освіти і культури;

· __________________________;

· __________________________;

· __________________________;

·

œ

__________________________.

психологічні характеристики людей:

· психічні процеси (пізнавальні, вольові, емоційні);

· психічні стани (_______________________

_________________________________________________________________________);

· психічні властивості особистості (спрямованість, ______________________

_________________________________________________________________________);

· психічні утворення (знання, навички, уміння, звички).

Психологічні якості аудиторії:

Установка _________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Очікування_________________________________________

___________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Темперамент _______________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Читайте також:
G2G-модель електронного уряду
OSI - Базова Еталонна модель взаємодії відкритих систем
Абстрактна модель
Абстрактна модель
Абстрактна модель оптимального планування виробництва
Американська модель соціальної відповідальності
Англійський економіст У. Бріджез пропонує модель організаційних змін за такими напрямками.
Англо-американська модель
Англо-американська модель
Багатомірна лінійна модель регресії.
Багатосегментна модель
Багатоцільова багатокритеріальна модель обґрунтування рішень в полі кількох інформаційних ситуацій

Переглядів: 1760

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Характер характер | Фактор фактор

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.043 сек.