Реакції країн та урядів

Регламент тимчасового ввезення трансгенних рослин в Україну визначає лише форми дозволу на ввезення, але не рівень біологічної безпеки таких рослин для екосистеми. Внаслідок цього Комісія з сортовипробовування не змогла зареєструвати жодного нового сорту серед сортів генетичне модфікованих рослин. З іншого боку, на початку 2001 року до Верховної Ради потрапив законопроект "Про державну систему біобезпеки під час здійснення генетично-інженерної діяльності", який повинен був встановити процедуру оцінки ризику для використання генетичне модифікованих продуктів, що була явно сприятливою для виробників таких продуктів. Під тиском екологічних рухів та внаслідок відсутності достатньої законодавчої бази законопроект було відхилено.

Тим часом, інші країни проводять законодавчу боротьбу з генетичне модифікованими продуктами. У Канаді, яка найактивніше проводить агітацію за поширення подібних овочів, ними зайнято лише 20 тис. гектарів. Великобританія та Німеччина законодавчо заборонили вирощувати їх на своїй території. У Великобританії навіть створено спеціальну комісію, яка займається вивченням тих овочів, які ввозяться до країни, і які наслідки для людського організму може мати їхнє споживання. Подібні законодавчі акти було прийнято і на рівні Європарламенту. Зокрема, закони Європейського Союзу вимагають від виробників генетичне модифікованих продуктів належного маркування своїх товарів, з обов'язковим вказуванням "ОМ" (генетичне модифікований продукт) на упаковці.² Подібна система маркування продуктів генетичної інженерії в Україні ще не розроблена належним чином, тобто, у тому випадку коли подібні продукти потраплять на український ринок, споживачі не будуть про це знати. Зокрема, представник Міжнародної спілки споживачів Анна Фільдер не сумнівається в тому, що на українському ринку є харчові продукти з інгредієнтами з трансгенних рослин. Проте, на відміну від країн ЄС, вони тут не маркуються. Головною причиною цього вважають нерозробленість законодавства у цій галузі, і, як наслідок, відсутність державної служби, яка б слідкувала за порядком в галузі маркування, тобто гарантувала законне і моральне право споживача на вибір.³

Разом з тим, після 5 років переговорів, 29 січня 2000 р. в Монреалі міністри і представники урядів 130 країн підписали угоду про захист середовища від ризику, пов'язаного з перетином кордону генетичне модифікованими організмами (ГМО), які було створено сучасною біотехнологією. Згідно з Картагенським протоколом про біобезпеку, уряди мають декларувати, чи згодні вони прийняти сільськогосподарські продукти, які імпортуються, повідомляючи про це світову громадськість через Інтернет. Тобто метою цих угод є надати можливість кожній з імпортуючих сторін самій вирішувати про ступінь ризику, пов'язаний з використанням продуктів генетичного модифікування.^!

Питання для обговорення:

1. Якими міркуваннями, на Вашу думку, керуються представники фірми „Монсанто", організовуючи вирощування і продаж в Україні генетичне модифікованих овочів? Чи є ці міркування етичними? ( використайте основні моральні принципи).

2. Чи є ризик, пов'язаний з використанням ГМО у сільськогосподарському виробництві, прийнятним? Які рішення щодо оцінки цього ризику повинні прийняти відповідні українські міністерства та відомства?Яку роль повинен відігравати українські уряд і парламент?

3. Які етичні аргументи на основі утилітаризму (або інших моральних принципів) може запропонувати на свій захист фірма „Монсанто"?

18) Фталати в іграшках¹

На початку 1980-х років при виробництві дитячих іграшок почали широко застосовувати полівінілхлорид (м'яку пластмасу), який давав можливість робити іграшки більш цікавими для дітей і забезпечував у цій галузі масове виробництво. Своєї основної риси — м'якості — полівінілхлорид набуває завдяки використанню у ньому інших хімічних добавок-пластифікаторів - фталатів. Щоб бути м'якою на дотик і мати гарну форму, стандартна іграшка повинна містити до 40 % різних видів фталатів.

Згідно з дослідженнями багатьох вчених світу, фталати є дуже шкідливими речовинами. Вони мають здатність забруднювати атмосферу, і їх дуже важко (або взагалі неможливо) вивести з організму. Серед них є канцерогени, а деякі з них серйозно підозрюють у негативному впливі на статевий розвиток дітей. Лабораторні дослідження, які були проведені нещодавно, демонструють, що існує зв'язок між фталатами та різноманітними тяжкими хронічними захворюваннями печінки, нирок, ушкодженням репродуктивної та імунної систем, безпліддям. В багатьох європейських країнах показали відеоролик, в якому було повідомлено наступну інформацію: „Доведено, що фталати викликають порушення репродуктивної функції, приводять до зменшення розміру яєчок, виділення малої кількості сперматозоїдів, безпліддя, викидів. Це встановлено на піддослідних тваринах. За іншими дослідженнями, фталати збільшують ризик ракових захворювань."

фталати в іграшках мають здатність виходити назовні, коли дитина стискає пластик. особливо велику дозу цих шкідливих речовин діти отримують тоді, коли жують іграшки, що трапляється досить часто. з полівінілхлориду виробляють зубні кільця, соски для пляшечок, іграшки для ванни тощо. За даними американських дослідників, дитина у процесі гри з невеличкою іграшкою поглинає 66-1055 мг фталатів на добу, тоді як міністерство довкілля в Данії рекомендує вилучати з продажу іграшки, які виділяють 9 та більше мкг фталатів на один кілограм ваги дитини. Голландські дослідження також показали, що діти споживають фталатів у 5-10 разів більше від припустимих норм. Після детальних досліджень у 1997 - 1998-му роках цілий ряд іграшох з ПВХ вилучили з виробництва та ринків Данії, Швеції, Іспанії, Греції, Нідерландів та Аргентини. Натомість спеціалісти радять заміняти полівінілхлорид більш безпечними матеріалами, як, наприклад, силіконом або латексом чи іншими чистими сполуками з натуральною каучуковою основою. Крім того, цілий ряд фірм-продавців іграшок зобов'язався припинити продаж продукції з ПВХ.

Українські представники організації Огеепреасе, провівши попереднє дослідження виробництва іграшок з полівінілхлориду в Україні, повідомили, що всі іграшкові фабрики виробляють такі ляльки. Держстандарти вмісту хімічних речовин, яких вони намагаються загалом дотримуватися, було розроблено за радянських часів, коли ще не було відомо про всі згубні наслідки впливу фталатів на організм дитини. Крім того, сам процес обробки пластмас і гуми не завжди відповідає навіть дуже невибагливим стандартам.

Крім того, 90 % іграшкової продукції до України завозять з країн Азії, передусім Китаю, Тайваню та Туреччини, дуже часто нелегальним шляхом. За даними комісії США з безпеки споживчих товарів, у цих країнах майже не досліджують проблеми вмісту полімерів та фталатів.

Зі свого боку, продавці неякісної продукції почали маркувати свої іграшки як нетоксичні, „заспокоюючи" покупців дозволом на застосування лялки, наприклад, для дітей віком від 1 до 3 років. Проте ніде не вказано того, який саме різновид фталатів використовувався у даному товарі.

Разом з тим, уряд України не прийняв жодної спеціальної постанови, пов'язаної з виробництвом і продажем іграшок з ПВХ.

Питання для обговорення:

1. Чи мають українські виробники іграшок з ПВХ якось змінити свою поведінку на ринку?

2. Яким чином повинні поводитися продавці іграшок з ПВХ?

3. Чи має уряд України втручатися в ринковий процес в такому випадку?
19) Реклама сигарет¹

Психологічні дослідження свідчать, що якщо людина не почала курити до 25 років, вона навряд чи почне це робити після досягнення цього віку. За неофіційними даними тютюнових корпорацій, тільки 5 % курців починають курити після 24-х років. Тому вплив виробників сигарет на молодь є важливим фактором їхнього успіху на ринку, оновлення якого відбувається за рахунок 18-річних курців.

Зазвичай молоді люди починають курити під впливом друзів чи знайомих. Проте, ВООЗ запевняє, що реклама, яка пропонує особливий (модний, крутий) стиль життя, також має вплив на молодь. Мало того, інколи найбільше за всі інші чинники.

У 1994 році представники тютюнових корпорацій США заприсяглися у Конгресі про те, що нікотин не викликає залежності і заперечили, що існує реклама, яка має серйозний вплив на підлітків. Зі свого боку, заявили виробники сигарет, вони витрачають значні кошти на антитютюнову кампанію, застерігають про шкоду від куріння на пачках сигарет і фінансують різноманітні профілактичні програми.

Реклама сигарет є практично майже єдиним випадком, коли виробники активно рекламують речовину, завідомо шкідливу для здоров'я. За даними ВООЗ, тютюн є прямою і головною причиною 25-ти хвороб. Щодесять секунд у світі від нікотиноманії помирає людина. В Україні від хвороб, пов'язаних з уживанням тютюну, помирає приблизно 120 тис. людей на рік. За даними ВООЗ вміст нікотину в сигаретах у середньому у 2,5 раза більший, ніж вказано на пачці.

В Україні багато виробників сигарет (Вгійзп-Атегісап ТоЬассо, Кеетізта, РМІір Моггіз) організовують різноманітні акції, під час яких безкоштовно роздають свою продукцію або розігрують призи зі своїми логотипами, часто не вимагаючи паспорта. При цьому закон забороняє роздавати товари з логотипом тютюнової марки, так само як і безкоштовне поширення зразків тютюнових виробів. Закон, крім того, забороняє включати в рекламу зображення осіб, які популярні серед молоді до 18 років. Цей останній припис був порушений, наприклад відомою рок-групою „Океан Ельзи", яка „розкручувала" свій новий альбом з відомим логотипом „Прими".

Аргументи, які при цьому використовують виробники сигарет., зводяться до твердження про те, що вони й так достатньо інформують покупців про можливі шкідливі наслідки для їхнього здоров'я, розміщуючи відоме попередження від Міністерства охорони здоров'я. Хоча з одного боку, закон змушує відводити під це

повідомлення 5% рекламної площі, тим не менше, не заборонено робити літери тонкими, довгими чи дуже світлого кольору, що можна нерідко помітити.

Представники виробників сигарет стверджують, що їхня реклама впливає лише на вибір марки сигарет, а не тютюну взагалі. З іншого боку, дослідження ВООЗ свідчать про протилежне, бо курці зі стажем рідко змінюють свій вибір, тому за них боротися немає сенсу, тобто реклама сигарет спрямована саме на нового споживача.

Крім того, така реклама безпосередньо впливає на цінності споживачів і репрезентує певний стиль життя. Наприклад, сигарети „Вог" асоціюються з образом сильної емансипованої жінки, „Мальборо" — сильного і мужнього чоловіка. Поширені вислови типу „Краще смакується разом", „Лови момент", „Сьогодні — твій день", які асоціюються з безтурботним і щасливим життям молоді.

Питання для обговорення:

1. Чи є інформаційний вплив подібної реклами контролюючим? До якої з форм впливу
його можна віднести?

2. Чиї права може порушувати подібна реклама?

3. Яка лінія поведінки уряду є найбільш прийнятною у цьому випадку?

4. Сформулюйте основні етичні вимоги для виробника сигарет. Яких аспектів захисту
споживача вони стосуються?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Думка вчених	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.