МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Морфологія як граматичне вчення про систему форм слова та засоби їх вираження.Граматична форма слова. Синтетичні та аналітичні форми слова. Граматична категорія. Граматичні форми - це видозміни одного й того ж слова, які відрізняються одна від одної тільки граматичними значеннями: хвиля, хвилі, хвилю, хвилею, хвиль, хвилям, хвилями, (на) хвилях. Граматичне значення і граматична форма нероздільні. Не існує граматичного значення, яке б не виражалося певною граматичною формою, і, навпаки, не може бути такої граматичної форми, яка б не виражала певного граматичного значення. Розрізняють синтетичні, аналітичні та аналітико-синтетичні форми слова. У синтетичних формах лексичне й граматичне значення передається однією словоформою: ліс, лісу, лісові, лісом, ліси, лісів, лісам, лісами. В аналітичних формах носієм лексичного значення є один з компонентів (основне слово), граматичне значення виражає другий компонент (допоміжне слово): буду захищати, більш досконалий. В аналітико-синтетичних формах граматичне значення виражається частково формою основного слова, а частково - формою допоміжного: писав (рід, число), би (граматичне значення умовного способу). Термін "категорія" (гр. kategoria - судження, визначення) вживається в логіці та в граматиці. Він означає пізнавальне поняття, що виникло в процесі людського мислення на основі узагальнення певних понять. Під граматичною категорією розуміють узагальнене абстрактне поняття, яке об’єднує однорідні граматичні значення, виражені різними мовними засобами: дієслова несу - несеш - несе об’єднані в граматичну категорію особи. Кожна граматична категорія знаходить свій конкретний вияв у певному слові, його словоформі. У сучасній українській літературній мові склалася система морфологічних категорій роду, числа, відмінка, ступенів порівняння, особи, виду, часу, способу, стану. Термін "граматична категорія" інколи вживається також на позначення таких лексико-граматичних розрядів слів, як дієслово, іменник, прикметник, прислівник тощо. Слово "морфологія" походить від грецького morphe - форма і logos - вчення, слово. Це розділ граматики, в якому вивчаються розряди слів (частини мови), граматичні категорії та система словозміни. До завдань морфології входить вивчення граматичних класів слів - частин мови і їх граматичної характеристики. Видозміни слів, що служать для вираження відношень між словами, називаються словозміною. Сукупність усіх граматичних форм того або іншого слова називається парадигмою. А конкретні одиниці, які своєю сукупністю утворюють парадигму, називаються словоформами. Граматичні форми, характерні для сучасної української літературної мови, поділяються на словозмінні, або флективні, і несловозмінні, або суфіксальні і префіксальні. До виняткових належать суплетивні форми (від лат. "ті, що доповнюють"): вони утворюються від різних кореневих морфем (гарний - кращий, поганий - гірший, погано - гірше; я - мене, ми - нас; брати - взяти, говорити - сказати, шукати - знайти). Читайте також:
|
||||||||
|