• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

За характером ексудату

План

1.Загальна характеристика хвороб дихальної системи.

2.Бронхіти, етіологія, патогенез, морфологічні прояви, ускладнення.

3. Пневмонії,етіологія, види, патогенез.

4.Стадії крупозної пневмонії та можливі ускладнення.

5.Інші хвороби дихальної системи.

6.Рак легенів.

Актуальність теми.

Захворювання органів дихання посідають істотне місце в загальній структурі захворюваності населення ( близько70% випадків захворювання органів дихання спостерігається в осіб працездатного віку), що є однією з найсерйозніших соціально – гігієнічних проблем сучасності.

Особливе місце займає пневмонія. Яка може виникати самостійно або як ускладнення різних захворювань.

Необхідно пам’ятати, що в разі розвитку патологічного процесу в легенях та дихальних шляхах порушується функція не тільки органів дихання , але й інших.

Все це зумовлює важливість знання цієї теми для формування клінічного мислення у студентів, а також майбутньої діяльності медичних сестер.

Навчальна мета:

Знати: визначення, причини виникнення, класифікацію, патологічні зміни, наслідки й ускладнення при бронхіті та пневмонії, а також інших хворобах дихальних шляхів.

Уміти:визначати морфологічні прояви хвороб дихальної системи.

Інформаційний матеріал.

Хвороби органів дихання характеризуються різноманітністю клінічних проявів та патологоанатомічних змін. Це визначається великою кількістю етіологічних чинників, віковими особливостями структури легенів.

У виникненні захворювань органів дихання важливе значення мають бактерії та віруси, які спричиняють у бронхах та легенях хронічні запальні процеси. Особливу роль у виникненні захворювань дихальної системи відіграють хімічні та фізичні агенти, які потрапляють у дихальні шляхи разом із забрудненим повітрям.

БРОНХІТ

Розрізняють гострий і хронічний бронхіт (Bгоnchitis асиtа, bronchitis сhгоnіса).

Етіологія.Серед етіологічних факторів гострого запалення бронхів першочергового значення надають вірусам і бактеріям, які викликають респіраторні захворювання.

З фізичних факторів слід виділити патогенну дію сухого або холодного повітря, пилу.

З хімічних — вдихання тютюнового диму, парів хлору, окисів азоту.

Розвитку бронхіту сприяє спадкова неспроможність бар'єрних механізмів слизової, недостатність клітинних (фагоцитоз) і гуморальних захисних факторів місцевого значення.

Патогенез.У відповідь на патогенний вплив залози і келихоподібні клітини слизової бронхів посилено продукують слиз. Це призводить до злущування війчастого призматичного епітелію, оголення слизової і проникнення інфекту в стінку бронха.

Гострий бронхіт може бути самостійною нозологічною одиницею або ж вторинним проявом низки інших хвороб (крупозної пневмонії, уремії).

В слизовій бронхів розвиваються майже всі форми катарального запалення — серозне, гнійне, фібринозне, фібринозно-геморагічне, слизове. Інколи можлива деструкція слизової з розвитком виразок. У таких випадках говорять про деструктивно-виразковий бронхіт. Переважання тої чи іншої форми катару залежить від виду патогенного фактора і опірності організму.

Морфологічні зміни.Запалення починається із слизової оболонки (ендобронхіт),

потім переходить на м'язовий шар (ендомезобронхіт) і в термінальній фазі захоплює всі шари (панбронхіт). Звичайно, запальний процес може зупинитись у своєму розвитку на певному шарі.

Ускладнення.Перебіг гострого бронхіту може ускладнитися бронхопневмонією або ж перибронхіальною проміжною пневмонією. Бронхопневмонія здебільшого є результатом аспірації інфікованого слизу у респіраторний відділ легень. Перибронхіальна проміжна пневмонія виникає в результаті переходу запалення не тільки на перибронхіальну, але й на інтерстиціальну тканину.

Серозний і слизовий катари швидко завершуються видужанням. Гнійний, фібринозний і фібринозно-геморагічний катари, а також виразково-дестуктивний бронхіт мають затяжний перебіг і часто переходять у хронічну форму або пневмонію.

Хронічне запалення бронхів( хронічний бронхіт) проявляється у таких формах:

а) хронічний слизовий або гнійний катар з атрофією слизової, кістозним переродженням залоз і метаплазією призматичного епітелію у багатошаровий плоский;

б) хронічне продуктивне запалення з утворенням поліпів з грануляційної тканини (поліпозний хронічний бронхіт);

в) деформація бронха при дозріванні грануляційної тканини, розростання сполучної тканини у м'язовому шарі, склероз і атрофія слизової (деформуючий хронічний бронхіт).

Хронічний бронхіт з тривалим перебігом, крім склеротичних змін, супроводжується дистрофією еластичного, м'язового і хрящового каркасів. Тому під час кашлю, коли різко зростає внутрішньобронхіальний тиск, в ділянках найменшого опору змінена стінка бронха розширюється і вибухає. Так утворюються мішкоподібні бронхоектази. При дифузному розширенні бронха вони мають циліндричну форму.

Хронічні бронхіти завжди супроводжуються порушенням дренажної функції бронхів, що спричиняє затримку їх вмісту у нижніх відділах, закриття просвіту бронхіол і розвиток бронхолегеневих ускладнень (ателектаз, обструктивна емфізема, хронічна пневмонія, пневмофіброз).

ПНЕВМОНІЯ

Пневмонія (рnеumоnіа) — захворювання, яке об'єднує велику групу різноманітних за етіологією, патогенезом і морфологічною характеристикою запалень респіраторного відділу легень.

Є три шляхи проникнення збудника пневмонії у легені — бронхогенний, гематогенний і лімфогенний. Перший з них має провідне значення. Спочатку запальний процес захоплює бронхіоли, а потім поширюється на паренхіму легень (bгоnсhорnеumоnіа). Якщо запалення переходить на міжальвеолярні перегородки, говорять про інтерстиціальну пневмонію (рneumonia іntersticialis). Поряд з цим, існує самостійне інфекційне захворювання, яке проявляється в тому, що серед повного здоров'я гостро спалахує фібринозне запалення паренхіми легень — паренхіматозна (крупозна — рnеumоnіа cruposa) пневмонія.

Крупозна пневмонія у 95 % випадків викликається пневмококом Френкеля, рідше — диплобацилою Фрідлендера, стрептококом, стафілококом, паличкою Пфейфера. Провокуючим фактором виступає простуда, яка знижує імунобіологічну реактивність. Хвороба часто виникає в осіб з алкоголізмом, авітамінозами, серцевою недостатністю, хронічною перевтомою.

Морфологічні зміни при крупозній пневмонії:

ü стадія припливу (від 12 год до 3 діб),

ü стадія червоного спечінкування (1 - Здоби),

ü стадію сірого спечінкування (2-6 діб),

ü стадію завершення. .

Стадія припливу. Пневмонія починається з невеликого вогнища серозного запалення в задніх або задньобокових відділах легень навколо колоній пневмококів. Запалення поширюється контактним шляхом і досить швидко захоплює одну або кілька легеневих часток. В стадії припливу легеня збільшена в об'ємі, тканина її набрякла і повнокровна.

Стадія червоного спечінкування. Легені за щільністю нагадують печінку, на розрізі — темно-червоні тому що ексудат збагачується на фібрин і еритроцити.

Колір харкотиння ржавий.

Стадія сірого спенчінкування. На 4-6-й день склад ексудату змінюється — зникають еритроцити, зате зростає кількість нейтрофілів, які фагоцитують пневмококи. Поверхня легень на розрізі сірого кольору.

В період видужання ексудат розсмоктується. Інколи серед дрібнозернистого детриту можна знайти залишки фібрину.

Ускладненнякрупозної пневмонії поділяють на легеневі і позалегеневі.

Легеневі:

ü карніфікація,

ü бронхоектази,

ü абсцедування,

ü гангрена.

Позалегеневі ускладнення — це пневмококові запальні процеси в різних органах:

ü лімфаденіт,

ü менінгіт,

ü перитоніт,

ü артрит і т.ін.).

Терміном "вогнищева пневмонія (бронхопневмонія)" об'єднують різні за походженням запалення легень, спільною рисою яких є локалізація первинного процесу в бронхах. Звідси запалення переходить на легеневу тканину і може обмежитись ацинусом, часточкою, сегментом або часткою.

Класифікація бронхопневмоній.

1. За етіологією:

ü Бактеріальна;

ü Вірусна;

ü Грибкова;

2. За патогенезом:

ü Застійна;

ü Післяопераційна;

ü Аспіраційна;

ü Ателектатична;

ü Паравертебральна;

ü Гіпостатична;

3. За обє’мом ураження:

ü Ацинозна;

ü Часточкова;

ü Сегментарна;

ü Часткова;

ü Серозна;

ü Десквамативна;

ü Гнійна;

ü Геморагічна;

ü Фібринозна.

Читайте також:

1. Види процедур отримання аудиторських доказів за їх характером
2. За характером дії дослідника розрізняють
3. За характером дослідницьких завдань та за термінами проведення соціологічні дослідження мають декілька видів
4. За характером зміни
5. За характером і часом проведення інструктажі бувають наступних видів:вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий.
6. За характером несприятливого впливу на організм людини ці чинники прийнято називати шкідливими або небезпечними.
7. За характером погашення.
8. Класифікація мутацій за характером зміни генотипу
9. Класифікація приміщень за характером середовища.
10. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами.
11. Під формами державного управління слід розуміти відмінні за своїм характером та наслідками способи зовнішнього вираження діяльності органів виконавчої влади.

Переглядів: 1301