МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Поняття стимулювання праці та його функціїТЕМА 6. СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІ Поняття мотиваційних моделей Мотиваційна модель – це сукупність підходів і практичних засобів для посилення мотивації і зростання продуктивності праці. Існують: - традиційна модель, яка базується на песимістичному уявленні про людину, як про ліниву істоту. За цією моделлю найважливішим для людини є платня за роботу; - модель людських відносин – людина хоче бути причетною до групи і визнаною групою і це в мотивації її праці більш важливо, ніж гроші; - модель людських ресурсів – більшість людей відносяться до праці як до способу самовираження, самовдосконалення, націлені як на грошову мотивацію, так і на інші фактори. У вітчизняній соціології комплексний підхід представлено у концепції О. Здравомислова, яка передбачає чотири рівня мотивації праці: I рівень – матеріальна зацікавленість II рівень – зміст праці; III рівень – стосунки у колективі; IV рівень – сенс праці. Кожний наступний рівень мотивів не заперечує попередній.
Кожна з концепцій мотивації трудової діяльності в різних ситуаціях матиме різну результативність. Тому завданням соціології праці є дослідження мотивації праці з конкретним аналізом форм її вияву в установках і поведінці індивіда.
1.Поняття стимулювання праці та його функції 2. Види стимулів трудової діяльності 3. Вимоги до організації стимулювання
Література: 1,5,6,8,10,16,17,20,21,23,24,26,27,28,30.
Стимулювання праці – це цілеспрямований або нецілеспрямований вплив на людину або групу людей з метою підтримки визначених характеристик їх трудової поведінки, насамперед, міри трудової активності. Стимулювання виступає зовнішньою спонукальною силою трудової поведінки. Стимулювання, на відміну від інших елементів трудової ситуації (приказів, розпоряджень, цінностей і норм, які безпосередньо впливають на трудову поведінку працівника), чинить опосередкований вплив. Стимулювання реалізується через створення умов трудової ситуації: розміру заробітної плати; умов праці; організації праці; змісту праці. Крім того стимулами виступають елементи соціальної інфраструктури: житлово - побутові умови, культурно – оздоровчі комплекси, сімейний стан, місце мешкання. Визначальними є умови трудової діяльності, які не тільки формують інтереси і потреби працівника, а і є засобом реалізації та задоволення їх. Поряд з цим, не будь-яка зовнішня ситуація активізує діяльність працівників, а тільки та, яка стає особисто значимою для людини, відповідає її внутрішнім прагненням. Тільки тоді виникає зацікавленість. Особливість стимулювання у тому, що обрана робітником форма поведінки відповідає цілям суб’єкта стимулювання, тобто цілям тих, хто цю ситуацію створював. Завжди має місце ситуація особистого вибору. З усіх елементів зовнішньої спонукальної ситуації людина вибирає найбільш вагомий для себе. Звідси і її діяльність направлена на отримання від підприємства визначених соціально значимих благ, а функціонування підприємства ґрунтується на тому внеску, який вносить до нього працівник. Таким чином, стимулювання – це особливий вигляд взаємодії робітника і підприємства, який виявляється в обміні діяльністю. Стимулювання може ґрунтуватись на прямому (гарантованому і еквівалентному) обміні та опосередкованому (непрямому і нееквівалентному) обміні. Але завжди стимулювання праці – це ситуація особистого вибору стратегії і тактики поведінки у сфері праці. Ця ситуація передбачає визначену свободу поведінки людини. Людина може обирати між виконанням напруженої роботи, високою заробітною платою і обмеженою участю у виробництві, наприклад, на 0,5 ставки. Велику роль тут відіграє форма власності та механізм господарювання. Наприклад, можливість мати акції заводу, участь у капіталі є найбільш вагомими елементами зовнішньої ситуації, які визначають вибір людини. Для більш глибокого розуміння місця і ролі стимулювання в мотивації і регулюванні трудової поведінки необхідно визначити його функції. Економічна функція полягає у сприянні підвищенню ефективності виробництва, вирішенню тих завдань, що стоять перед економікою, і, насамперед, підвищенню продуктивності праці. Соціальна функція стимулювання праці пов’язана із тим, що робітник, який займає певне місце в системі суспільної праці, забезпечує собі визначений комплекс економічних і соціальних благ. Впливаючи на рівень доходів тих або інших категорій робітників стимулювання впливає як на професійно – кваліфікаційну структуру виробництва, так і на соціальну структуру суспільства. В той же час застосування різних видів стимулів у вигляді матеріальних, духовних, соціальних благ для вдоволення широкого кола потреб працівника та його сім’ї сприяють розвитку особистих і професійних якостей. Соціально – психологічна функція виявляється у формуванні внутрішнього світу робітника: його потреб, цінностей, орієнтацій і установок, мотивів трудової поведінки і відношення до праці. Морально – виховна функція націлена на формування моральних якостей особистості робітника.
Читайте також:
|
||||||||
|