МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Епілептичні напади в дитячому віці.Епілептичні напади часто виникають в дитячому віці, коли існує необхідність диференціювати їх з не епілептичними пароксизмами. Респіраторно-афективні напади виникають у дітей віком до 3 років на висоті плачу внаслідок емоційного впливу і ларингоспазму. Розвивається запаморочення, яке може супроводжуватися судомами. Апное і ціаноз виникають до розвитку судом. У разі епілептичного нападу має місце зворотна послідовність. Типовіфебрильнісудоми трапляються у 5-7% дітей у віці до 3 років, генетично детерміновані. Виникають у разі підвищення температури до фебрильних показників, не пов’язані з нейро інфекцією, мають генералізований тоніко-клонічний характер. У разі атиповихфебрильнихсудом прогноз несприятливий, з високим ризиком трансформації в симптоматичну скроневу епілепсію. Для атипових фебрильних судом характерні: · довготривалість нападу (20-30 хв і більше); · поява фебрильних судом у віці після 3-5 років або до 1 року; · фокальний характер судом; · наявність після нападу парезів; · субфебрильна температура тіла або підвищення її після нападу; · органічна симптоматика в неврологічному статусі; · зміни на ЕЕГ. Діагностика. Основним параклінічним методом дослідження при епілепсії є ЕЕГ. Метод ґрунтується на реєстрації електричних потенціалів головного мозку. На ЕЕГ здорової людини домінує ά-ритм (8-13 коливань за 1сек) з максимальною амплітудою в потиличних частках, із зменшенням амплітуди в напрямку до лобових часток, де він комбінується з β-ритмом (14-30 коливань за 1сек). Існують ще повільні ритми θ (4-7 коливань за 1сек) та Δ (1-3 коливань за 1сек), у здорової людини вони можуть траплятися на ЕЕГ, але не повинні займати більш, ніж 15% загального часу реєстрації і мати високу амплітуду (> 40мкВ). Прояви епілептичної активності – це пік, або спайк, високоамплітудні гострі хвилі, комплекси пік-повільна хвиля. Лікування.Хворим на епілепсію рекомендують молочно-рослинну дієту з обмеженим вживанням кухонної солі, води, м’яса. Медикаментозне лікування повинно бути індивідуальним з урахуванням клінічних особливостей хворих, ефективності й переносимості чи непереносимості лікарських засобів. Загальні принципи лікування епілепсії такі: · строго індивідуальний підбір лікарських засобів; · безперервність і тривалість лікування (не можна раптово припиняти введення препаратів, оскільки це може спричинити появу нападів або збільшення їх частоти аж до епілептичного статусу). Основний метод лікування – протисудомна фармакотерапія. Проти судомні засоби поділяють на такі групи: 1. Похідні вальпроєвої кислоти – орфірил, депакін, конвулекс. 2. Гетероциклічні сполуки – барбітурати (фенобарбітал), сукциніміди (суксилеп) та ін. 3. Трициклічні сполуки – карбамазепін (тегретол, фінлепсин), бензодіазепіни (діазепам, клоназепам). 4. Нові протисудомні препарати – ламотриджин, топірамат, тіагабін та ін. Вибір препарату залежить від типу нападу. На першому етапі основним завданням є вибір оптимального препарату і використання його для припинення пароксизмів. Другий етап включає закріплення досягнутої ремісії шляхом тривалого (не менше 5 років) систематичного приймання оптимальних доз протисудомного препарату. Третій етап – перевірка стійкості ремісії шляхом поступового (впродовж 1,5-2 років) зниження дози протисудомних засобів. Це можливе лише після повного припинення нападів і зникнення пароксизмальної активності на ЕЕГ упродовж 5 років. Після остаточної відміни лікування спостереження за хворим має проводитись не рідше як 1-2 рази на рік. Протисудомні препарати поєднують із засобами інших груп, що покращують обмінні процеси в головному мозку – вітамінами групи В, аскорбінова, фолієва кислота, у разі необхідності – дегідратаційна терапія. У разі підозри на спайковий чи рубцевий процес у головному мозку призначають розсмоктувальні засоби: лідазу, алое, скловидне тіло тощо. За умов злоякісного перебігу хвороби, неефективності фармакотерапії та наявності чітко локалізованого епілептичного вогнища може бути доцільним хірургічне лікування – видалення відповідної ділянки головного мозку. Невідкладна допомога при епілептичному статусі передбачає такі обов’язкові заходи: · захист хворого від можливих травм під час нападу; · попередження прикушування язика та аспірації слизу, крові, блювотних мас; · забезпечення вільної прохідності верхніх дихальних шляхів; · контроль та забезпечення функції життєво важливих органів та систем. Хворий з епілептичним статусом має бути негайно госпіталізований у неврологічне або спеціалізоване епілептичне відділення, при продовженні епілептичного статусу, на фоні проведення медикаментозної терапії необхідне переведення хворого у відділення інтенсивної терапії, при наявності нейрохірургічної патології, яка проявляється епілептичним статусом – госпіталізація у нейрохірургічному відділенні. Читайте також:
|
||||||||
|