• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Оздоровчий потенціал особистісно орієнтованих технологій.

Особистісно орієнтовані технології ставлять у центр всієї освітньої системи особистість дитини, забезпечення комфортних, безконфліктних і безпеч­них умов її розвитку, реалізації її природних потен­ціалів. При цьому вона в цій технології не просто суб'єкт, а суб'єкт пріоритетний, особистість — мета освітньої системи, а не засіб досягнення якоїсь другорядної мети (що має місце в інформаційних або авторитарних, дидак-тоцентричних технологіях).

Такі технології називають ще антропоцентричними.Отже, особистісно орієнтовані технології характери­зуються антропоцентричністю, гуманістичною та психотерапевтичною спрямованістю і ставлять за мету різнобічний, вільний, творчий розвиток дитини.

У межах особистісно орієнтованої технології самостій­ними напрямами є технології: гуманістично-особистісна; співпраці та вільного виховання.

Гуманістично-особистісна технологіямає психоте­рапевтичну спрямованість на підтримку особистості, до­помогу їй. У неї закладено ідеї поваги та любові до ма­люків, оптимістичної віри в їхні творчі сили. Ця технологія цілком відкидає примус.

Технологія співдружностіреалізовує демократизм, рівність, партнерство в суб'єкт-суб'єктних відносинах вихователя і дитини. Педагог і дошкільник разом вироб­ляють цілі, зміст, дають оцінку, перебувають у стані спів­дружності, співтворчості.

Технології вільного вихованняроблять акцент на наданні дитині свободи вибору та самостійності у різних сферах її життєдіяльності. Роблячи вибір, дитина у най­кращий спосіб реалізує позицію суб'єкта, йде до ре­зультату від внутрішнього потягу, а не від зовнішнього впливу.

Таким чином, сучасні технології можна назвати здоров'язбережувальними та здоров'яформувальними. Їх застосування сприяє тому, що під час навчально-виховного процесу (занять, ігор, праці) створюється нестресогенний психологічний мікроклімат,який спри­яє саморегуляції дитини. Це такий психічний стан, коли імпульсивність, агресивність, тривожність перебувають у дитини в межах норми.

Урівноважена ЦНС подає позитивні імпульси до внут­рішніх органів та систем, які безперебійно виконують біологічні функції. Отже, в таких умовах діти спокійні, зосереджені, уважні, радісні, доброзичливі. їхнє мис­лення та почуття мають саногенний (чистий) характер, що спрямовує особистість на сприйняття довкілля, твор­чість, ціннісне ставлення до життя.

Такий психічний і духовний стан дошкільнят позитив­но позначається на їхньому фізичному здоров'ї.

Особистісно орієнтовані технології слід застосовува­ти паралельно зі створенням здоров'язбережувальних та здоров'яформувальнихумов, які спрямовані на:

Ø розвиток тіла та фізіологічних систем організму ди­тини (взагалі та дихальної, серцево-судинної, нер­вової систем, опорно-рухового апарату, зокрема);

Ø розвиток пізнавальних процесів (сенсорного та ін­телектуального), психічних процесів, зокрема (адек­ватності психічного відображення, сприйняття, ува­ги, позитивного мислення, пам'яті та ін.);

Ø формування психічних станів (у межах норми імпуль­сивності, тривожності, агресивності);

Ø вільний природний прояв позитивних емоцій;

Ø розвиток особистісних якостей (відповідальності за доручену справу, витривалості, упевненості в своїх силах, знаннях; доброзичливості, самоповаги; емо­ційно-вольової сфери, активності, цілеспрямова­ності, ціннісного ставлення до життя, здоров'я, при­роди, людей, миру на Землі, до навчання);

Ø подолання негативного ставлення до особистого здоров'я, життя, самого себе, до людей.

Усе перелічене вище є водночас і основними показ­никами здорової дитини.

Таким чином, діяльність педагогічних колективів має спрямовуватися на проведення таких заходів, які сприя­тимуть активізації всіх фізіологічних систем організму дитини, забезпеченню їхньої працездатності: фізичної, психічної, емоційної (дихання, кровообіг, урівноваженість центральної нервової системи, забезпечення киснем кори головного мозку), розвиток слухового, зорового, дотикового, нюхового аналізаторів, вестибулярного та рухового апаратів. З цією метою проводиться комплекс санітарно-гігієнічних заходів: провітрювання приміщень групових кімнат, вологе прибирання їх, достатнє ультра­фіолетове опромінювання денним світлом тощо.

Завдяки створенню належних умов організм дітей ін­тенсивно виробляє природний білок (інтерферон), який підвищує імунітет організму малюків. А розсіяне світло ультрафіолету сприяє виробленню вітаміну Д, що під­силює формування кісток, сприяє зміцненню м'язів та зв'язок.

Дуже важливо подбати про створення умов для нор­мального положення тіла дітей (столи різних конструк­цій—для положення сидячи, стоячи, що добираються не тільки за віковими показниками, а й за зростом ді­тей), що сприятиме правильному формуванню постави, нормального положення внутрішніх органів, їх правиль­ного функціонування.

Освітньо-виховний процес має відбуватися за мо­деллю "компетентного випускника", що спрямована на всебічний розвиток особистості дитини, а не на засвоєння якнайбільшого обсягу знань, умінь і нави­чок як того вимагає стара інформаційна модель нав­чання дітей.Модель компетентної дитини будується на засадах особистісно орієнтованої парадигми з викорис­танням різних інноваційних педагогічних технологій.

Обов'язковим на заняттях є регулювання фізичної, психічної, емоційної працездатності(протягом дня, тижня, року), дотримання її періодів(впрацювання, оптимум, спад); зняття втоми.Щоб забезпечити опти­мальну працездатність вихованців, важливо на кожному етапі використовувати певні оздоровчі технології.

Так, навчальна діяльність дітей на заняттях потребує зосередження їхньої уваги, активного мислення.

Підґрунтя для цього створює центральна нервова, дихальна та серцево-судинна системи. Тому на етапі "впрацювання" (на початку заняття) корисно запропону­вати дітям дихальні вправи та дидактичні ігри на розви­ток дихання ("Пір'їнки", "Король вітрів", "Чия кулька далі", "Совонько-сова", "Завбачливі хом'ячки" та ін.), звукона­слідування явищ природи, голосів тварин, транспорту; дихання правою ніздрею, що сприятиме вентиляції ле­гень, збагаченню крові киснем, і, в свою чергу, активі­зуватиме центри кори головного мозку.

Для кращого мислення, пам'яті, уваги та роботи ін­ших фізіологічних систем організму дитини доцільним буде проведення імітаційних, мімічних вправ та пальце­вих ігор ("Апельсин", "Не плач, лялечко моя", "Голуби" тощо).

З метою мотивації дошкільнят до навчання та здоро­вого способу життя, піднесення емоційного настрою ді­тям читають вірші, примовлянки, приказки, загадують загадки, співають з ними коротенькі пісеньки. Це за­безпечує активну фізичну, психічну та емоційну праце­здатність упродовж усього періоду оптимуму.

На спаді працездатності (на 23-25-й хв заняття у стар­шій і підготовчій групах; 15-18-й хв — у молодшій та середній), коли діти відчують утому (моторне хвилюван­ня, збій у диханні тощо), доречними будуть різні види масажу: класичний механічний, точковий; фізкультурні хвилинки у вигляді загальнорозвивальних та ритмічних вправ (під музичний супровід), рухливих ігор тощо. Для профілактики втоми очей, розвитку гостроти зору, слу­ху та нюху можна запропонувати маніпулятивні вправи (гімнастика "Зіркість", "Сухе вмивання"), кольоротера-пію (спостереження за квітами в куточку природи, зосе­редження зору на зеленому, блакитному, жовтому ко­льорах, м'яких іграшках, кольорових пейзажах тощо); ароматерапію (вдихання пахощів садових, польових і лісових квітів, трав — конвалії, ромашки, шалфею, чеб­рецю, м'яти тощо).

Щоб зняти емоційну та фізичну напругу в дітей після занять з фізичної культури, трудової діяльності та врів­новажити процеси збудження й гальмування (психічна саморегуляція), доцільно провести психогімнастику, релаксацію (вправи на розслаблення) під музику, аналіз та самоаналіз навчальної діяльності дітей і плавно пере­йти до перерви між заняттями або до прогулянки на сві­жому повітрі. Залежно від характеру наступної діяльності дошколятам можна запропонувати динамічну паузу (рух­ливу гру, спортивні вправи), дидактичні, театралізовані та сюжетно-рольові ігри, створити умови для самостій­ної діяльності малюків (за інтересами).

Таким чином, поступове регулювання працездат­ності вихованців, зміна їх активного та пасивного станів забезпечать структурно-функціональну робо­ту мозку, сприятимуть активізації процесу мислен­ня, морфо-фізіологічному розвитку організму, ство­рять засади для зміцнення здоров'я.

Лекція 9. Особливості організації та проведення занять валеологічного характеру(4 години)

Читайте також:

1. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
2. Алгоритм формування потенціалу Ф2
3. Аналіз трудового потенціалу
4. Барометрична формула. Розподіл Больцмана частинок у зовнішньому потенціальному полі
5. БІОЕЛЕКТРИЧНІ ПОТЕНЦІАЛИ
6. Біоелектричні явища в тканинах: будова мембран клітини, транспорт речовин через мембрану, потенціал дії та його розповсюдження.
7. Будь – які зміни популяції є результатом порушення рівноваги між її біотичним потенціалом та опором довкілля.
8. Бюджетний потенціал
9. В чому полягає явище тунелювання через потенціальний бар’єр, наведіть приклади.
10. ВИДИ ТА ТЕХНІКИ СЛУХАННЯ І ЙОГО РОЛЬ У МІЖОСОБИСТІСНОМУ СПІЛКУВАННІ
11. Вимірювання величини виробничого потенціалу підприємства на базі поелементного підходу.
12. Вимірювання електродних потенціалів.

Переглядів: 1618