• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Предмет виступу

Ораторське мистецтво

Однією з найважливіших складових комунікації з громадськістю є усне слово, уміння виступати з промовами перед аудиторією, спілку­ватися з масами. Напевно, мало хто заперечуватиме, що більша час­тина часу керівника будь-якої організації витрачається на підготовку та виголошення різноманітних доповідей і промов. Зрозуміло, справа ця не проста і, щоб зробити її ефективною, потрібна велика майстер­ність. Томас Манн був абсолютно правий, наголошуючи, що лише од­на «мова сама по собі вже є особливою цивілізацією». Нею потрібно вміти користуватися, щоб якомога краще і зрозуміліше донести до громадськості ідеї й думки організації, привернути людей на свій бік і заручитися їхньою підтримкою.

Далі розглянемо в деталях деякі аспекти проблеми, як зробити публічний виступ максимально ефективним.

Існує вислів: «виступ, в якому не зачіпається будь-яка злободенна та цікава для всіх тема, - це однаково, що подорожування, розпочате без мети і місця призначення». Звідси перший крок у підготовці будь-якого виступу полягає в тому, щоб визначити його мету або конкретну тему. Яке завдання ви ставите перед собою, виступаючи з даною промовою, чого бажаєте добитися?

І лише після того, як це питання з'ясоване, приступають до необхід­них дій і кроків, думають над конкретним планом їх реалізації. Якщо виступ добре підготовлений і з самого початку логічно побудований, це надає промові більшої сили, а промовець упевненіший в успіху.

Завданням виступу може бути як поширення інформації, виклад відповідних інструкцій, так і реклама, «продаж» ідей і планів; інколи це різнопланові комбінації всіх перелічених цілей. Оратор може впливати на слухачів не лише за допомогою слова, а й манерою пове­дінки, формою подачі своєї доповіді. Якщо кожне речення промови добре продумане, то можна навіть простий перелік сухих фактів, тенденцій розвитку або навіть статистичних даних перетворити на засіб політичного впливу і збудника дій, тим самим повернути публіку на своїх прибічників. Тут можна погодитися з Кіплінгом, який говорив: «Слова - це найбільший наркотик, що є в руках людства».

З'ясувавши цілі та завдання виступу, необхідно добре попрацювати над тим, в якій формі його подати. Для досягнення максимального ре­зультату, і ефекту слід розробити план подачі проблеми або ідеї. Пот­рібно виходити з того, щоб не бути багатослівним, не вдаватися до над­то великого потоку непотрібних слів, тобто таких, що не містять у собі інформації, не тримати публіку в напруженні, виплескуючи на неї над­то багато зовнішніх подразників. Коротка та стисла, але переконлива десятихвилинна доповідь може мати набагато більше шансів досягти поставленої мети, а також зберегти час і кошти, ніж нудна доповідь на годину. Тобто, ефективність виступу має прямий зв'язок не з його три­валістю, а з якістю змісту і значенням того, що виголошується, з тим, як удасться донести думку до слухачів, використати якісне наочне при­ладдя та допоміжні матеріали. Наголосимо ще раз, що надто довга до­повідь, невміння правильно викласти мету свого виступу, погано підго­товлені наочне приладдя і матеріали можуть призвести до провалу та негативного ставлення до виступаючого присутніх у залі.

Коли тема виступу точно визначена, можна переходити до наступ­ного етапу - планування форми подачі та стратегії виступу. В цьому можуть допомогти відповіді на кілька основних питань. Зокрема, про­мовець має запитати себе: Чого він намагається досягти, яку ставить мету - тобто, що він «продає»? Кому він це «продає»? Проти кого діє і за що бореться? В якій аудиторії, перед якою публікою збирається зробити доповідь? Розглянемо ці питання більш докладно.

1. Що «продається»? Чому вирішено виступати з даною доповіддю? Важливо зуміти оцінити тему та основні ідеї доповіді сторонньому спостерігачеві. Що все ж таки «продається»? План чи ідея, почин чи спонукання до дії, якийсь конкретно товар, продукція чи послу­га? А може, це - просто виступ на захист і підтримку чиєїсь ідеї?

Треба точно визначити для себе цілі та завдання і викласти їх у кількох словах.

2. Кому це «продається»?Якщо виступаючому знайома аудиторія слухачів, у нього, напевно, мають бути якісь пропозиції відносно її реакції на доповідь. Виступ, потенційно спроможний принести ус­піх в одній аудиторії, може закінчитися повним крахом в іншій. Кожна стратегія виступу повинна бути спрямована на певну ауди­торію окремо. Адже аудиторія слухачів може складатися виключно із «фахівців» чи так званих «дилетантів» або поєднувати представ­ників цих двох груп. Варто подумати, що, можливо, люди, які зібра­лися в залі, вже обізнані з обговорюваною темою? Яку інформацію вони могли отримати? Чи здатні вони прийняти остаточне рішення відразу, покладаючись на свою думку, чи їм потрібно доповісти про рекомендації та думки, які вони почують у виступі, своєму вищому керівництву? Перед виступом бажано дізнатися якомога більше про аудиторію слухачів: їхню манеру поведінки і стиль роботи, ін­тереси, громадське положення та емоційний настрій. Чи не нада­ють вони переваги певному типові наочного приладдя, чи люблять, коли роблять перерви під час виступу, чи захочуть випити каву під час перерви? Чи не обмежений у них час? Не треба забувати, що люди в аудиторії різні і всі вони мають різні симпатії та антипатії.

3. Проти чого є намір боротися? Коли добре вивчені емоційні та ду­ховні потреби аудиторії, можна впливати на ставлення слухачів до промови і непомітно для них змінити їхню точку зору. Промо­ва здатна викликати жвавий інтерес у слухачів і легко зробити їх спільниками промовця, якщо точно знати їхні турботи і сподіван­ня. Під час виступу з доповіддю перепони, що найчастіше виника­ють, можна звести до наступного:

• побоювання з боку слухача, що пропоновані йому план або ідея можуть впливати на його престиж, авторитет у колективі або перспективні плани на майбутнє;

• небажання слухача сприймати щось нове тому, що це може по­тягти за собою організаційні перетворення або спричинити осо­бисті незручності і зайві клопоти;

• небажання слухача зійти з «уторованої» стежки, вагання й по­боювання накликати на себе неприємності;

• пиха слухача, його хворобливе самолюбство.

Читайте також:

1. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
2. Абетково-предметний покажчик
3. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
4. Аналіз предметної сфери соціальної роботи
5. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
6. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
7. Банківське право: предмет та методи правового регулювання
8. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.
9. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.
10. Ви маєте готуватись до виступу згідно плану
11. Ви маєте готуватись до виступу згідно плану
12. Види аналізів, які використовуються для атрибуції предмета.

Переглядів: 506