Етапи лізингового процесу

Лізинг — це комплекс майнових і економічних відносин, що виникають у зв'язку з придбанням у власність майна і наступною здачею його в тимчасове користування і володіння за визначену плату.

Міжнародний лізинг

Класичний лізинг передбачає участь у ньому трьох сторін: лізингодавця, лізингоотримувача і продавця (постачальника) майна. Таким чином, суб'єктами лізингу є:

власник майна (лізингодавець) — особа, що спеціально здобуває майно для здачі його в тимчасове користування;

користувач майна (лізингоотримувач) — особа, що одержує майно в тимчасове користування;

продавець (постачальник, виготовлювач) майна — особа, що продає майно, що є об'єктом лізингу.

Суть лізингової операції полягає в наступному. Потенційний лізингоотримувач, у якого немає вільних фінансових засобів, звертається в лізингову компанію з пропозицією про висновок лізингової угоди. Відповідно до цієї угоди, лізингоотримувач вибирає продавця, що має необхідне майно, а лізингодавець здобуває його у власність і передає його лізингоотримувачу в тимчасове володіння і користування за обговорену в договорі лізингу плату. По закінченні договору в залежності від його умов майно повертається лізингодавця чи переходить у власність лізингоотримувача.

По економічній природі лізинг схожий із кредитними відносинами й інвестиціями.

На першому етапі виготовлювач устаткування і майбутній лізингодавець, укладаючи договір закупівлі-продажу, виступають як продавець і покупець. При цьомукористувач майна юридично не бере участь у договорі закупівлі-продажу, хоча є активним учасником цієї угоди, вибираючи устаткування і конкретного постачальника. Усі технічні питання реалізації договору закупівлі-продажу (комплектність, терміни і місце постачання, гарантійні зобов'язання і т.п.) зважуються між виготовлювачем (постачальником) і лізингоотримувачем, на лізингодавця ж лягає забезпечення фінансової сторони угоди.

На другому етапі покупець майна здає його в тимчасове користування, виступає як лізингодавець. При цьому, хоча продавець майна й уклав договір закупівлі-продажу з лізингодавцем, він несе відповідальність за якість устаткування перед користувачем.

Для реалізації договору лізингу в лізингодавця повинно бути досить вільних фінансових засобів, він повинен мати доступ до «дешевих» коштів. Такими суб'єктами можуть бути банки й інші кредитні установи чи дочірні лізингові компанії, створені за участю фінансових структур.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види зустрічних операцій за способом компенсації	\|	Види лізингових платежів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.