Тема 1.5 Розподіл і формування доходів населення

1. Необхідний продукт :принципи розподілу. Суть, форми необхідного продукту.

2. Суть і функції заробітної плати.

3. Суспільні фонди споживання.

4. Додатковий продукт і принципи його розподілу. Прибуток як економічна форма додаткового продукту. Види прибутку.

5. Первинний розподіл чистого продукту і формування первинних доходів різних груп населення, державі, підприємств матеріального і нематеріального виробництва.

1. Необхідний продукт - це частина продукту, яка створюється необхідною працею робочих матеріальної сфери виробництва і виступає у формі заробітної плати і суспільних фондів споживання.

Згідно з трудовою теорією вартості в процесі виробництва створюється необхідний і додатковий продукт.

Як у процесі виробництва збільшується вартість?

Засоби виробництва - це постійний капітал і він у процесі виробництва не змінює своєї вартості (це мертва праця).

Робоча сила— це перемінний капітал, він збільшує свою вартість. Перемінний капітал - це жива праця. В процесі виробництва праця створює більшу вартість, ніж ту що була витрачена на придбання робочої сили. Це відбувається в результаті розділення робочого часу на 2 частини: 1 необхідний робочий час, необхідна праця, необхідний продукт. 2 додатковий робочий час, додаткова праця, додатковий продукт.

Необхідний продукт формується у всіх фазах суспільного відтворення - виробництва, розподілу, обміну і споживання. Головною функцією необхідного продукту є відтворення робочої сили. У фазі споживання необхідний продукт набуває форми фонду життєвих засобів, тобто виступає у вигляді предметів споживання.

2. В умовах ринкової економіки заробітна плата є :

● перетвореною формою вартості робочої сили (ціною товару "робоча сила");

● формою розподілу за результатами праці;

● об'єктом конкуренції на ринку праці.

Вартість робочої сили виступає як вартість життєвих засобів.

Заробітна плата- грошове вираження вартості ціни товару робочої сили та результативності функціонування робочої сили.

Національний рівень заробітної плати залежить від чинників:

рівень суспільної продуктивності праці в країні - економічне становище країни (ВНП на душу населення);

величина вартості робочої сили;

інтенсивність праці;

конкуренція на ринку праці (співвідношення попиту і пропозиції на робочу силу);

організація заробітної плати в країні.

Вихідним моментом формування заробітної плати як ціни товару "робоча сила" є потреби працівника з урахуванням досягнутого рівня розвитку продуктивних сил. Вони можуть бути зведені до споживчого кошика.

Споживчий кошик- це набір товарів і послуг, розрахований за нормами і нормативами споживання і забезпеченості людини першочерговими життєвими засобами (прожитковий мінімум). Грошове вираження вартості робочої сили є ціною товару "робоча сила". Потім цю ціну слід поділити на кількість робочих днів, годин або на кількість виробленої продукції. В результаті визначають так звану ціну праці (але найманий працівник продає не працю, а здатність до праці, тобто робочу силу).

Ціна праці визначає тарифну ставку або розцінку. Заробітна плата виплачується на основі тарифної системи.

Держава визначає мінімальну заробітну плату.

Функції заробітної плати:

● відтворювальна

● стимулююча

● розподільча

Номінальна заробітна плата- це сума, яку працівник одержує за годину, день, місяць.

Реальна заробітна плата- це сума товарів і послуг, які працівник може придбати на свою грошову заробітну плату.

В умовах ринкової економіки існують вільні ціни. У ряді випадків вони зростають швидше, ніж номінальна зарплата. Це призводить до падіння реальної заробітної плати. Для збільшення номінальної заробітної плати в таких умовах застосовують індексацію і компенсацію.

В структурі заробітної плати слід розрізняти:

1. основна зарплата (тарифні ставки, посадові оклади).

2. додаткова зарплата (доплати і надбавки).
Форми заробітної плати:

1 відрядна (оплата за кількість виготовленої продукції)

2 по часова (оплата за відпрацьований час).

Системи відрядної форми: Системи по часової форми:

- пряма відрядна -проста погодинна

-відрядно-преміальна -почасово-преміальна

- відрядно-прогресивна

-акордна

Суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування, власники, об'єднання власників, професійні спілки.

3. Суспільні фонди споживання (СФС).
В Україні склались 2 види СФС:

1 - фонди спільного задоволення потреб (послуги освіти, охорони здоров'я, житлово-комунального господарства, дитячих будинків);

2 - фонди для непрацездатних (пенсії, допомоги з тимчасової непрацездатності,
відпуски у зв’язку з вагітністю та пологами, стипендії, допомоги).

Основні ознаки СФС: одержання благ не залежить від тривалості трудової участі,

стажу роботи і величини зарплати, це безплатні послуги, матеріальні блага - в державній власності.

4. Додатковий продукт— частина чистого продукту, яка виступає у вигляді прибутку.

Прибуток- різниця між валовою виручкою і собівартістю.

Прибуток - перетворена форма додаткового продукту і додаткової вартості.

В умовах багатоукладної економіки не існує єдиної схеми розподілу прибутку.

Прибуток виступає у наступних формах: дивіденду, відсотку, ренти.

5. В процесі розподілу і перерозподілу чистого продукту (національного доходу) формуються доходи різних груп населення, держави, підприємств.

Чистий продукт ділиться на дві частини: необхідний продукт та додатковий продукт. Необхідний продукт ділиться на дві частини: 1 - заробітна плата (доход найманих працівників), та 2 суспільні фонди споживання. Додатковий продукт ділиться на чотири частини: 1 податки (доход держави); 2 - орендна плата (доход власників майна, землі); 3 - відсотки за кредит(доход власників капіталу); 4 - чистий прибуток (особистий доход підприємців).

Показник реальних доходів населення характеризує рівень добробуту населення через сімейні доходи. Найважливіша функція сім'ї — народження і виховання дітей. У зв'язку з цим значний інтерес становить матеріальна основа відтворення сім'ї - сімейний доход. Джерела доходів сім'ї: 1) оплата праці, надходження із суспільних фондів споживання, доходи від індивідуальної та кооперативної діяльності, доходи від особистого підсобного господарства - доходи від праці; 2) доходи від власності.

Сімейний доход не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто нижчим, ніж вартість набору товарів і послуг, розрахована за нормами і нормативами споживання і забезпеченості населення першочерговими життєвими засобами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Наддержавна	\|	Тема 2.1 Товарне виробництво

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.