Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОСВІТНИЦЬКО-ПРОПАГАНДИСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Як показує практика, наше суспільство відчуває брак психологічних знань, а рівень психологічної культури залишається досить низьким. Навіть вчителі, які пропрацювали в школі не один рік, часто не володіють достатньою базою психологічних знань, яка би дозволяла їм враховувати психологічні особливості школярів; дефіцит психологічних знань відчувають і батьки, які при всій своїй любові до дитини часто не знають своєї дитини і не можуть її зрозуміти.

Психологічна просвіта: підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу, роз'яснення змісту роботи і завдань психологічної служби, викладання психологічних дисциплін у навчальних закладах.

Психологічна просвіта - це доручення дорослих (вихователів, вчителів, батьків) до психологічних знань.

Основний зміст психологічної просвіти полягає в наступному:

· познайомити вихователів, вчителів і батьків з основними закономірностями і умовами сприятливого психічного розвитку дитини;

· популяризувати та пояснювати результати найновіших психологічних досліджень;

· формування потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в роботі з дитиною або в інтересах розвитку власної особистості;

· досягнути розуміння необхідності практичної психології і роботи психолога в дитячому навчально-виховному закладі.

Форми психологічної просвіти: лекції, бесіди, семінари, виставки, підбір літератури, запрошення до співпраці інших спеціалістів. В центрі уваги цих заходів повинні бути конкретні проблеми даного навчального закладу і наочна демонстрація того, яким чином психологічні знання можуть допоїти в їх вирішенні. Тобто психологічні знання мають бути дієвим засобом вирішення життєвих проблем.

Психологічна культура сьогодні має бути обов´язковою складовою професійної культури працівників різних соціальних сфер. Вона має стати обов´язковим елементом професійної свідомості та самосвідомості усіх фахівців. Проте наявність такого виду культури необхідна і для оптимізації сімейних стосунків, різних видів неділового спілкування, вирішення особистіших проблем у різних вікових категорій населення. Це, з одного боку, обумовлено ускладненням людського життя та діяльності, а з іншого — прагненням людини до самовдосконалення, гармонізації стосунків з іншими людьми, зі світом в цілому. Необхідно зазначити, що загалом через відомі соціально-політичні та соціально-екопомічні причини рівень психологічної культури фахівців і населення у нашій країні досить низький. Тому формування психологічної культури є одним із «стартових» завдань практичних психологів, оскільки його вирішення може позитивно впливати як на життєдіяльність населення (працівників організацій), так і па роботу психологів.

Одним з найважливіших видів діяльності практичного психолога, в якій сфері він би не працював, є просвітницька робота.Необхідність такого виду роботи викликана тим, що впродовж тривалого періоду штучно стримувалися розвиток і поширення психологічних знань взагалі і психологічної допомоги зокрема.

Просвітницьку роботу 3. Кісарчук пропонує розглядати у широкому і вузькому розумінні.

У широкому тлумаченні будь-яка діяльність служби (діагнос­тика й моніторинг умов та рівня розвитку особистості, консультативно-методична робота чи психотерапевтична робота, реабілітаційні заходи тощо) спрямовані на психологічну просвіту людей, оскільки знайомлять їх зі специфікою діяльності практичного психолога, її методами, можливостями.

У широкому значенні просвітницьку діяльність (психологічну просвіту) організаційних психологів можна визначити як діяльність, спрямовану на формування психологічної культури менеджерів і персоналу організацій.

Вузьке розуміння просвітницької діяльності охоплює цілеспрямовані дії психологів, які пов'язані із поширенням психологічних знань.

Завданнями просвітницької діяльності є:

• поступове усвідомлення громадянами цілей, завдань та можливостей соціально-психологічної служби, розуміння кола проблем, які вони можуть розв'язати за допомогою психолога чи соціального працівника; уявлення про те, до якої саме служби варто звертатися;

• підвищення психологічної компетентності людей з метою розширення їхніх можливостей самостійно розв'язувати проблеми й конфлікти, які виникають в особистому житті та професійній діяльності;

• підвищення психологічної культури суспільства в цілому, оскільки розв'язання багатьох соціальних проблем, що виникають у суспільстві, неможливе без знання та врахування психологічних чинників (це, зокрема, такі проблеми, як наслідки Чорнобильської аварії, міжнаціональні конфлікти, феномен «Білого братства» тощо);

• психологічних знань потребують державні діячі, політики та керівники всіх рангів.

Форми просвітницької діяльності обираються залежно від специфіки сфери функціонування психологічної служби і включають: лекції та виступи на семінарах та нарадах, бесіди, консультації, методичні листи та рекомендації, виступи у пресі, тренінги, «круглі столи», виставки літератури, диспути, виступи психологів на радіо та телебаченні тощо.

Основне призначення просвітницької діяльності організаційних психологів щодо психологічного забезпечення управлінського процесу в організаціях полягає в:

• роз´ясненні управлінському персоналу організацій цілей, завдань та можливостей психологічної служби в оптимізації процесу управління;

• формуванні психологічної компетентності керівників та працівників з проблем управління й ефективної управлінської взаємодії;

• формуванні потреби в усіх учасників управлінського процесу щодо використання психологічних знань при вирішенні управлінських та інших проблем, становлення в цілому психолого-управліиської культури тощо.

Основними формами просвітницької роботи є такі:

• проведення лекцій, семінарів, «круглих столів» з проблем організаційної психології;

• проведення трепінгів-семіпарів з проблем ділового спілкування, попередження та розв´язання конфліктів в організації та ін.;

• проведення тижнів психології;

• ведення спеціальних рубрик у періодичній пресі організації або спецвипусків друкованих ЗМІ;

• підготовка виставок літератури з проблем організаційної психології та психології управління;

• підготовка інформаційних листків, буклетів;

• підготовка передач з проблем організаційної психології по місцевому радіо й телебаченню (якщо вони діють в організації);

• створення в організації фільмотеки відеокасет та компакт-дисків (CD) з психологічної проблематики;

• забезпечення керівників і працівників інформацією про психологічні WEB-сторінки та доступу до них тощо.

Організаційні форми психологічної просвіти можна поділити на такі основні види: індивідуальні, фронтальні та групові.

Індивідуальні форми психологічної просвіти полягають в тому, що кожен менеджер або працівник організації в разі потреби може отримати необхідні психологічні знання самостійно (наприклад, читаючи відповідні психологічні літературні видання, слухаючи радіо- і телепередачі з психологічної проблематики, використовуючи компакт-диски, відеокасети, WEB-сторіпки).

Особливість такої форми психологічної просвітив тому, що кожна окрема особистість може досить оперативно, незалежно від когось, одержати необхідну інформацію, доповнювати та розширювати ЇЇ, повертатись у разі необхідності до повторного опрацювання та осмислення тієї чи іншої проблеми тощо. Такі форми психологічної просвіти можуть використовуватись для вирішення як професійних, так і особистіспих проблем.

Завдання організаційних психологів при цьому полягає в тому, щоб:

• сформулювати у менеджерів та персоналу організацій інтерес до пенхолого-унравліиських знань;

• закласти базові основи исихолого-упрашіінської культури;

• забезпечити інформацією про відповідні психологічні джерела;

• надавати необхідні індивідуальні консультації для більш глибокого осмислення тих чи інших психологічних проблем тощо.

Зміст фронтальних форм психологічної просвіти виявляється в тому, що та чи інша інформація отримується у присутності інших людей (наприклад, під час лекції па психологічну тему).

Особливість такої форми психологічної просвітив тому, що па сприйняття, аналіз та осмислення відповідної інформації особистістю впливають емоційні реакції інших людей, їх ставлення до тих чи інших психологічних проблем, а це опосередковано впливає на більш адекватне розуміння психологічних підходів, усвідомлення їх значимості. Такі форми просвіти здебільшого використовуються в роботі психолога безпосередньо в організаціях.

Завдання організаційних психологівпід час використання таких форм просвіти полягає у:

• вивченні потреб людей в тій чи іншій психологоуправлінській проблематиці;

• підборі актуальної психолого-управлінської проблематики;

• системному та аргументованому викладенні необхідного матеріалу;

• розкритті значущості тих чи інших психологічних феноменів для оптимізації управлінської та професійної діяльності працівників в конкретних умовах діяльності організації.

Групові форми психологічної просвіти доцільно використовувати тоді, коли особистість у процесі спільної діяльності з іншими людьми аналізує ті чи інші наріжні психологічні проблеми, отримує нову інформацію про власні психологічні особливості — ставлення до себе, до інших людей, особливості поведінки в нових соціально-професійних ролях, при виконанні групових завдань тощо (наприклад, у процесі проведення сопіально-психологічних тренінгів, ділових та навчально-рольових ігор тощо).

Особливість групових форм психологічної просвіти полягає насамперед в тому, що вони сприяють адекватному розумінню та засвоєнню працівниками соціально-психологічних феноменів групової діяльності й особистісної взаємодії між людьми, які є досить складними за своєю природою і не надто просто осмислюються іх результати інформаційної роботи (під час лекцій та бесід). Як і фронтальні, групові форми психологічної просвіти реалізовуються в основному в організаціях.

Завдання організаційних психологів у процесі використання таких формполягає її тому, щоб:

• стимулювати у керівників і працівників інтерес до пізнання власних індивідуально-психологічпих особливостей та особливостей інших працівників;

• сприяти усвідомленню значущості спільної діяльності й управлінської взаємодії в організації;

• забезпечувати пізнання соціально-психологічних закономірностей спільної діяльності людей;

• орієнтувати учасників групової взаємодії па самовдосконалення та саморозвиток в тому чи іншому напрямку їх професійної діяльності та особистіспого розвитку.

У багатьох організаціях добре зарекомендували постійно діючі психологічні семінаридля менеджерів і персоналу організацій, в рамках діяльності яких різні види просвіти використовуються одночасно в комплексі або послідовно (фронтальні — групові — індивідуальні і навпаки). Вид і послідовність використання різних форм психологічної просвіти залежить від ступеня важливості і складності проблеми, якості підготовки аудиторії та професійної компетентності організаційного психолога.

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  5. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  6. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  7. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  8. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  9. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  10. Автокореляційна характеристика системи
  11. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  12. Автоматизація метрологічної діяльності




Переглядів: 2362

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ОСНОВНІ ЦІЛІ ТА ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ВИДІВ ТА НАПРЯМІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА | ПРОСВІТНИЦЬКО-ПРОПАГАНДИСТСЬКА РОБОТА У РІЗНИХ СФЕРАХ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.