Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Стародавньокитайська філософія

Писана історія Китаю починається з XII ст. до н. є. Держави цього періоду були типовими східними деспотіями. На чолі стояв імператор, він же – і жрець, і володар всієї землі. Влада його була необмеженою. Законів як таких не існувало. Тому дуже велике значення надавалося традиції, виробленню і застосуванню правил поведінки ь усіх випадках життя — ритуалам.

У міфах і перших книгах виділяються дві космічні сили— Ян (небесна, чоловіча) та Інь (земна, жіноча), і п'ять першопочатків світу — вода, огонь, дерево, метал та земля (що стали основою всієї давньокитайської медицини). Кожний із першопочатків є "батьком" (що віддає енергію) і сином (що приймає енергію) по відношенню до інших, розміщених по колу При цьому печінка та жовчний міхур відповідають дереву, селезінка та шлунок — землі, легені та товста кишка — металу, нирки та сечовий міхур — воді. Лікування полягало у впливі на зв'язки першопочатків.

Пізніше виникають різноманітні філософські школи, найвідомішими з яких були даосизм та конфуціанство. М. І. Сімкін у серії статей в журналі «Человек» (1992, N32; 5; 6) вважає, що даосизм був концентрованим вираженням найдавні­шої селянської культури, витоки якої лежать у матріархаті, а конфуціанство намагалося сумістити міську культуру, що народжувалась, з патріархальними принципами людських взаємовідносин, щовиявилося у збереженні сталості, консерватизму, прихильності до традицій.

Засновником даосизму, згідно з легендою, був Лао-цзи (старий вчитель), що жив, у VI ст. до н. є. Основу всього існуючого, за вченням Лао-цзи, становить дао — шлях речей, першооснова, першопочаток та завершення всього. Людина дотримується закону землі, земля дотримується закону неба, небо дотримується закону дао, а дао — самого себе.

Прибічники даосизму проповідували простоту й природність, смиренність й співчуття. Оскільки життя природи і людей проходить природним шляхом (дао), то головне завдання людини — не втручатися в цю природну течію, не робити насильства над природою (принцип увей).

При цьому, принцип недіяльності (увей) — головний метод психологічної практики даосів, що вимагає відповідати на зло добром і вміти регулювати свої емоції. Це було необхідною умовою осягнення дао, і мудрець, який збагнув його, дотримувався вже не закону землі, як інші люди, а безпосередньо закону дао.

Засновником конфуціанства, молодшим сучасником Лао-цзи був Кун Фуцзи |Конфуцій, який жив у 551-479 рр. Конфуцій походив із знатного, але бідного роду. В дитинстві був пастухом, дуже любив розмірковувати, читати та вчитися. Згодом став учителем, а послідовники записували його думки. Основу вчення Конфуція становлять моральні повчання — вказівки, як потрібко поводити себе в різноманітних життєвих ситуаціях. Він навчав у всьому дотримуватися міри — золотої середини —і головного принципу поведінки— не робити іншим людям того, чого не бажаєш собі.

Конфуцій вважав, що людина від народження добра й має чотири якості: співчуття, сором, скромність й уміння відрізняти істину від брехні. Величезне значення надавав виконанню правил поведінки (етикету), що природно пов'яза­ні з повагою до старших і підкоренням їм.

Він розробив вчення про благородного мужа (Цзюнь-цзи), який дотримується обов'язку та закону, вимогливий до себе і живе у згоді з людьми. Низька людина робить все навпаки. Благородний муж виховує в собі п'ять якостей:

♦ жень — доброту, людинолюбство, що складається з трьох моментів:

любити людей, робити добрі справи, відчувати себе частиною Всесвіту;

♦ чжи — розум, інтелект, знання, уміння знайти кращий варіант;

♦ і — почуття обов'язку, порядність, мужність;

♦ лі — дотримання норм поведінки, етикету, чемність, слухняність;

♦ сяо — синівську пошану (служити батькам при їхньому житті, поховати їх і молитися за них).

Протилежністю Цзюнь-цзи с нікчемна людина: зла, нерозумна, безвідповідаль­на, яка не вміє себе поводити, шанувати батьків..

В основу виховання та всієї культури Стародавнього Китаю Конфуцій заклав чотири принципи:

Ø глибоку повагу до минулого, культ предків, дотримання ритуалів; та традицій;

Ø шанування музики як обов'язкової основи духовності;

Ø прийняття людинолюбства як вищого принципу взаєморозуміння людей, а сім'ї як зразка суспільного устрою;

Ø шанування імператора як зразка та джерела доброчесності.

Дотримання цих принципів надало колосальної життєвої сили китайському етносу, який протягом тисячоліть був і є зараз найчисленнішим на Землі.

У цілому філософській думці Стародавнього Китаю властиві такі риси:

Ø вона мало уваги надає традиційним абстрактним філософським проблемам;

Ø їй бракує логіки та зв'язку з наукою;

Ø вона спрямована переважно на практичну, життєву мудрість, моральність, етикет, мистецтво управління.

Розв'язок питання про природу людини в медицині Прадавнього Китаю викладене в книзі «Їй-Цзін» («Книга про внутрішній людині»). У ній ставиться питання про природу людини й дозволяється в тому розумінні, що людей по своїй природі складається з п'яти космічних елементів: землі, води, вогню (символ тепла), дерева (рослинний початок) і повітря. Вчення про космічні елементи як основі організму доповнюється в «Ній-Цзін» вченням про два початках, взаємовідношення яких визначає здоров'я й хвороби організму. Одне з них - «Ян», інше — «Інь». Правильне співвідношення цих початків обумовлює здоров'я, неправильне — веде до хвороб. У цих початках немає нічого містичного: «ян» — звичайне повітря, «інь» — кров, але кров як сира й інертна речовина, що приводиться в рух повітрям і подихом. Філософський трактат «І-Цзін» (що значить: «Книга змін») говорить, що в житті людини всі мінливе, ні в чому немає сталості, лише факт мінливості є постійним. Причина мінливості криється в боротьбі двох почав: пануючого — «Ян» і пригнобленого, але прагнучого скинути гніт — «Інь». Висновок автора трактату такий: «Інь» і «Ян» повинні жити в згоді, тоді припиняться зміни й усе будуть щасливі. Ця вистава привела до трьом новим терапевтичним прийманням, що додали китайській медицині особливий колорит. Це — мокса, масаж, акупунктура.

Мокса полягає в припіканні хворого місця або віддаленої від цього місця крапки пучками палаючої трави. Ціль цього заходу — підсилити рух початку «Інь». До цього приймання китайці підійшли, виходячи з фантастичної вистави, але в самім тому прийманні виявилося й раціональне зерно: приймання місцевого впливу на хворий організм не тільки в зонах підвищеної чутливості, але й у віддалені від цих зон крапках у найрізноманітніших формах застосовуються й тепер (світло, електрична іскра, діатермія), хоча, зрозуміло, на зовсім інших теоретичних основах.

Друге приймання — масаж. Лікарі Прадавнього Китаю також застосовували його з метою підсилити рух початку «Інь». Згодом той фантастичний зміст, який китайці надавали масажу, був забутий, і залишилося тільки те, що виявилося дійсно раціональним у цьому терапевтичнім прийманні.

Третє приймання — акупунктура. Він полягав у введенні голки в орган, що вважався хворим, або в яку-небудь віддалену від нього крапку тіла.

Голку звичайно відразу виймали з тіла, але іноді залишали її там на добу й більш. Тому що сутністю захворювання вважалося порушення пропорції між початками «Інь» і «Ян», те голки робилися порожніми усередині на той випадок, що яке-небудь із цих початків виявиться в надлишку й тоді цей надлишок зможе через канал голки вийти назовні. Навпаки, якщо передбачається недолік початку «Ян», його можна було ввести в організм у вигляді підігрітого повітря через той же канал.

Для акупунктури існував набір з 40 голок довжиною від 1 до 28 див. Треба було добре знати крапки, у які належало робити уколи в кожному окремому випадку. Китайські лікарі встановили для цього 388 крапок. Для допуску до акупунктури влаштовувався іспит: манекен із проробленими в ньому отворами обклеювався папером, а усередину нього наливалася фарба. Що здає іспит крізь папір повинен був увести голку в названу крапку; доказом удачі було витікання фарби з каналу голки.

Завдяки акупунктурі китайські лікарі відкрили абсцес легені, ексудативний плеврит і асцит. Такі були практичні результати, до яких прийшла китайська медицина на основі вистави про початки «Ян» і «Інь».

Крім того, на основі тих же вистав про початки Інь і Ян китайські лікарі внесли в медицину ще один важливий елемент: вони почали досліджувати пульс своїх хворих і створили вчення про пульс.


Читайте також:

  1. Академічна філософія кінця – XIX – поч. XX ст.
  2. Антична філософія
  3. Антична філософія.
  4. Антична філософія.
  5. Антропологічно-гуманістична філософія XX ст.
  6. Антропологічно-ірраціоналістична філософія
  7. Б ) Філософія епохи схоластики
  8. Гуманістична філософія епохи Ренесансу.
  9. Давньогрецька антична філософія
  10. Давньоіндійська філософія
  11. Давньоіндійська філософія.
  12. Давньокитайська філософія




Переглядів: 1395

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Структура ступеневості і вищої освіти України | Досократики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.