Модель визначення Цін Фіксованих активів

Модель визначення цін фіксованих активів (СAРМ - Capital Asset Pricing Model) у 1990р. розробили Г. Марковіц та У. Шарп і отримали за це Нобелівську премію. Основні концепції були розроблені спеціально для звичайних акцій. Дана модель ґрунтується на припущені того, що необхідна ставка прибутку по будь-яким цінним паперам дорівнює безризиковій ставці повернення плюс премія за ризик. Ця модель відображає лише той ступінь ризику, який залишається після диверсифікації.

Ринковий ризик уникнути повністю неможливо. Ризик характерний для окремих цінних паперів не може бути знижений за допомогою диверсифікації.

Модель визначення дохідності активів компанії

CAPN = D_b + [(D_r-D_b)]

D_b - дохідність без ризикових активів$

D_r - ринкова дохідність.

Застосування даної моделі передбачає врахування низки припущень:

1)головною метою кожного інвестора є максимізація приросту власного капіталу на кінець запланованого періоду. Іінвестори оцінюють активи на підставі очікуваних дохідностей та стандартного відхилення альтернативних інвестиційних портфелів.

2) Інвестори можуть брати кредит та кредитувати без обмежень із %, що дорівнює безризиковій відсотковій ставці; обмежень на продаж будь-яких активів, якими інвестор володіє нема

3) Усі інвестори однаково оцінюють імовірність розподілу очікуваних значень дохідності, тобто перебувають в однакових умовах щодо прогнозованих показників. Крім того, інвестиційні можливості однакові для всіх інвесторів, хоча вони можуть мати різні ресурси.

4) Передбачається, що немає плати за трансакції та не враховуються наявні податки, усі активи можуть нескінчено поділятись та бути абсолютно ліквідними (ринок має досконалу конкуренцію).

5) Усі компанії мають остаточну визначену кількість фінансових активів, і ніяких нових інвестиційних рішень не буде прийнято упродовж періоду, що розглядається.

Концепція β (бета )

Тенденція цінних паперів змінюватись разом з ринком відображається за допомогою бета коефіцієнту

Бета (β) коефіцієнт - показник відносної нестійкості цін цінних паперів - коваріація цінного паперу відносно решти ринку. Цінні папери що мають тенденцію синхронно підніматися і зменшуватися разом з ринком є цінними паперами з середнім ризиком і така тенденція вимірюється такими індексами як S&P500 фондовий індекс DJ(Доу Джонс) та NYSM(нью-йоркська фондова біржа). Такі акції будуть мати коефіцієнт β=1, який вказує на те, що коли ціни на ринку піднімуться на 10% аналізований курс акцій також зросте на 10% і навпаки. При значенні β=0,5 нестійкість цінних паперів є в два рази менша нестійкості ринку, тобто вони будуть тільки наполовину реагувати на тенденції зміни на ринку .

β = ,

де k - показник кореляційної ( коваріаційної ) залежності між рівнем доходу конкретного активу та середнім рівнем доходів ринкових фондових активів загалом.

- середньоквадратичні відхилення дохідності конкретного активу за певний період;

- середньоквадратичне відхилення дохідності фінансових активів загалом за той самий період.

Процедура аналізу ризику портфеля є складовою частиною моделі визначення цін фінансових активів.

Ризик цінних паперів залежить від двох компонент:

-ринкового ринку

-диверсифікованого ризику

Ринковий ризик за своїм змістом відображає той факт, що переважна кількість цінних паперів піддається систематичному впливу певних глобальних економічних явищ(війна, спад, виробництва, інфляція).

Ринковий ризик вимірюється за допомогою β коефіцієнта, і базові рівні:

β =0,5 цінні папери стійкі ризик низький,

β =1 середній ризик,

β1 ризик високий.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ризик у контексті портфеля.	\|	IV. ТИМЧАСОВА ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.