• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Міцелярна теорія будови колоїдних частинок

Електричний заряд колоїдних частинок і електрокінетичні явища

Міцелярна теорія будови колоїдних частинок

ЕЛЕКТРИЧНИЙ ЗАРЯД КОЛОЇДНИХ ЧАСТИНОК І ЕЛЕКТРОКІНЕТИЧНІ ЯВИЩА

3 СТІЙКІСТЬ І КОАГУЛЯЦІЯ ДИСПЕРСНИХ СИСТЕМ

Частинки дисперсної фази ліофобних золів мають складну структуру, що залежить від умов їх одержання. Оскільки у самих частинок досить великі розміри (це скупчення великої кількості молекул або частинок, які часто мають кристалічну будову), то вони здатні адсорбувати на своїй поверхні речовини, які присутні у розчині (інтерміцелярній рідині або дисперсійному середовищі). Найважливішим з процесів адсорбції на поверхні твердих частинок (дисперсної фази) є адсорбція заряджених частинок (йонів) із розчину, оскільки такий процес має великий вплив на стабільність утвореної системи.

Колоїдні системи одержують шляхом подрібнення або агрегації слаборозчинних у воді сполук і навіть металів.

Тому в дисперсійному середовищі містяться різні незаряджені (молекули розчинених газів, органічних сполук) і заряджені частинки (йони), які можуть адсорбуватись на твердій поверхні. Адсорбція заряджених частинок може відбуватись навіть у тому випадку, якщо в дисперсійне середовище (наприклад, воду) попередньо не було додано електроліту: йони можуть утворюватись за рахунок часткового переходу металу на розчин чи дисоціації малорозчинних солей. Саме такі процеси відбуваються при утворенні колоїдів у ґрунтах, мінеральних водах тощо.

Але найчастіше надлишок електроліту додається у розчин при приготуванні колоїдів для їх стабілізації. На основі вивчення електрокінетичних явищ у колоїдних системах було виявлено, що на поверхні колоїдних частинок на межі розділу фаз утворюється так званий подвійний електричний шар(ПЕШ) і виникає стрибок потенціалу. Це обумовлено тим, що йони одного знака необмінно адсорбуються (поглинаються) на поверхні (твердої частинки), а йони протилежного знаку за рахунок електростатичного притягання розташовуються біля них. При цьому величина і знак заряду поверхні залежать від природи твердих частинок і від природи рідини, в якій вони знаходяться.

Розглянемо будову гідрофобної колоїдної частинки на прикладі утворення золю AgI обмінною реакцією

АgNO₃ + KI à AgI¯ + KNO₃.

Якщо речовини беруться в еквівалентних кількостях, то випадає кристалічний осад AgI. Але, якщо одна з вихідних речовин буде у надлишку , наприклад КІ, процес кристалізації AgI веде до утворення колоїдного розчину – міцели AgI.

Будова міцели гідрозолю AgI схематично зображена на рис.3. Агрегат молекул [nAgI] кількістю 100-1000 (мікрокристал, ядро) є зародком нової фази, на поверхні якого відбувається адсорбція іонів електроліту, які знаходяться в дисперсійному середовищі.

Згідно з правилом Панета-Фаянса краще адсорбуються іони, однакові з іонами, які входять до кристалічної решітки ядра і добудовують цю решітку. Іони, адсорбо-вані безпосередньо на ядрі, яке не розчиняється в даному дисперсійному середовищі, називаються потенціалвизна-чаючими, тому що вони визначають величину потенціалу та знак заряду поверхні, а також і знак заряду всієї частинки.

Потенціалвизначаючими іонами в даній системі є іони І^-, які знаходяться в надлишку, входять до складу кристалічної решітки ядра AgI, виконують роль стабілі-заторів і складають внутрішню оболонку у жорсткій частині подвійного електричного шару (ПЕШ) міцели.

Агрегат з адсорбованими на ньому іонами І^- утворює ядро міцели.

До негативно зарядженої поверхні часток AgI на відстані, близькому до радіуса гідратованого іона, з розчину притягуються іони протилежного знаку (протиіони) – позитивно заряджені іони К⁺. Шар протиіонів – зовнішня обгортка подвійного електричного шару (ПЕШ), утримується як електростатичними силами, так і силами адсорбційного притягання.

Агрегат молекул разом з твердим подвійним шаром називається колоїдною частинкою.

Частина протиіонів внаслідок теплового руху розміщується дифузно углиб розчину, і притягання їх здійснюється тільки за рахунок електростатичних сил. Колоїдні частинки разом з оточуючим її дифузним шаром називається міцелою. Міцела електронейтральна, тому що заряд ядра дорівнює зарядові всіх проти іонів, а частинка звичайно має заряд, який називається електрокінетичним, або x-дзета-потенціалом.

AgNO₃ + KI = AgI¯ + KNO₃

{[nAgI]mI^- (m-x)K⁺}^-x xK⁺

Ядро Адсорбцій-

ний шар Дифуз-

ний шар

Гранула

Міцела

Рисунок 3 – Будова міцели AgI

Будову міцели можна подати такою формулою:

{[nAgI]mI^- (m-x)K⁺}^-x xK⁺

Ядро Тверда Дифуз-

частина ПЕШ

на час-

тина ПЕШ

Частинка

Читайте також:

1. E) теорія раціонального вибору.
2. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
3. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
4. Агрегативна стійкість і коагуляція колоїдних розчинів
5. Аксіоматичний метод у математиці та суть аксіоматичної побудови теорії.
6. Алгоритм побудови сітьових графіків.
7. Алгоритми побудови дерев екстремальної ваги
8. Атомарний рівень будови речовини
9. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
10. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
11. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
12. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.

Переглядів: 2302