• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Наукова новизна одержаних результатів

Рис. 2.4. Основні вимоги до наукового результату

Науковий результат — це творчий продукт окремого роз­ділу і дисертації в цілому. Суть наукового результату повин­на бути сформульована в коротких висновках до розділу, а також у загальних висновках до дисертації. Виклад суті результату має бути коротким, зрозумілим, конкретним, без загальних слів і термінів, що потребують додаткових пояс­нень.

Аналіз наукових результатів дисертації можна здійснити, якщо зазначити:

• коротку суть наукового результату;

• новизну результату;

• достовірність результату;

• практичну значущість;

• джерело, в якому опублікований результат, і обґрунту­вання пріоритету.

Важливою кваліфікаційною ознакою дисертації є науко­ва новизна одержаних результатів.

Наукова новизна не повинна зводитися до простого пере­ліку встановлених фактів, ідей, закономірностей, вона має роз­кривати головну наукову концепцію автора, давати наукове пояснення його досліджень у новому якісному й кількісно­му аспектах (розвиток відомих ідей, відкриття нових законів, явищ, закономірностей, наукове обґрунтування нових методів розрахунку, вимірювань, технічних рішень та ін.).

Питання новизни є одним із дискусійних і складних як при захисті дисертації, так і при опублікуванні статті. Тому кожний здобувач повинен уміти визначити новизну свого наукового результату, особистий внесок у збагачення знань.

Виділяють три рівні наукової новизни результатів дисер­тації.

1. Перетворення відомих даних, докорінна їх зміна.

2. Розширення, доповнення відомих даних.

3. Уточнення, конкретизація відомих даних, поширення відомих результатів на новий клас об'єктів, систем.

Перший рівень характеризується принципово новими в даній галузі знаннями, які не доповнюють відомі положення, а являють собою наукове відкриття. На цьому рівні розріз­няють два варіанти новизни: дискусійно-гіпотетичну і за­гальновизнану. У першому випадку нові результати ще не­достатньо доведено. Цього слід уникати. У другому — ви­сновки науково обґрунтовані, достатньо конкретні.

На другому рівні передбачається, що новий результат роз­ширює або доповнює відомі теоретичні чи практичні поло­ження, вносить у них нові елементи, доповнює знання в даній галузі без зміни їх суті.

На третьому рівні новий результат конкретизує, уточнює відомі положення, що мають допоміжне значення. На цьому рівні відомий метод, прийом може бути конкретизовано і поширено на новий клас об'єктів, систем, явищ.

Кандидатська дисертація повинна відповідати першому або другому рівню, інакше виникатимуть сумніви щодо її наукової новизни.

Наукова новизна одержаних результатів є обов'язковим елементом вступу та основним критерієм оцінки дисертацій­ної роботи. В ній подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих здобувачем особисто. Тут необхідно виявити відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку).

Наукова новизна стосовно самої дисертації — це ознака, наявність якої дає автору право на використання поняття "вперше" при характеристиці отриманих ним результатів і проведеного дослідження в цілому.

Поняття "вперше" означає в науці, що подібних резуль­татів не було до їх публікації. Вперше може здійснюватись дослідження на оригінальні теми, які раніше не досліджува­лися в тій чи іншій галузі наукового знання.

Для багатьох дисциплін наукова новизна виявляється в теоретичних положеннях, які вперше сформульовані і змістовно обґрунтовані; методичних рекомендаціях, які впроваджено в практику і які суттєво впливають на досягнення нових соці­ально-економічних результатів. Новими можуть бути лише ті положення дисертаційного дослідження, які сприяють подаль­шому розвитку науки в цілому або окремих її напрямів.

Наукова новизна історичних досліджень полягає у введенні до наукового обігу нових наукових джерел, які не викорис­товувалися раніше, у визначенні генези розвитку тієї чи іншої науки.

Наведемо деякі вирази, які можна використати при фор­мулюванні наукової новизни: "вперше здійснено комплекс­не...", "вперше формалізовано...", "створено концепцію, що забезпечує...", "розроблено нову систему...", "досліджено спе­цифічні зв'язки...", "визначено ефективність...". Використо­вуючи їх, слід конкретизувати власне наукову новизну осо­бистого дослідження, давати відповідні пояснення.

Читайте також:

1. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
2. Аналіз результатів за відхиленнями
3. Аналіз результатів національного виробництва.
4. Аналіз результатів практичної діяльності Київського освітньо-методичного центру соціальної роботи
5. Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів підприємства
6. Аналіз та інтерпретація одержаних даних
7. Аналіз фінансових результатів діяльності туристичних підприємств
8. Апробація результатів дисертації
9. Аудит доходів і результатів діяльності
10. Аудит фінансових результатів роботи підприємства
11. Бухгалтерський облік доходів і фінансових результатів підрядних будівельних організацій
12. Виберіть відповідне визначення поняття: Наукова ідея – це

Переглядів: 7989