РНК-вмісні віруси, що використовують РНК-синтетазу
У пікорнавірусах знаходиться т. з. (+) -РНК (див.мал.). Це означає, що вона може безпосередньо використовуватися в трансляції як мРНК.
Усередині вірусної частини РНК не асоційована з білком. Тому після того, як вірус потрапляє в клітину і втрачає свою оболонку, його РНК стає доступною для зв'язування з нею рибосом клітини.
При цьому утворюється єдиний поліпептидний ланцюг, який потім розщепляється на 7 вірусних білків. Шість з них потім увійдуть до складу нових вірусних частин, а сьомий білок - фермент РНК-синтетаза, відсутній у вірусних частинах.
Таким чином, реплікація вірусної РНК може починатись тільки після її трансляції і накопичення певної кількості РНК-синтетази.
Сама ж реплікація йде в 2 етапи - приблизно так, як це було показано на мал. попередньому. На першому етапі на (+) -РНК як на матриці утворюються (-) ланцюги РНК, а на другому етапі ці (-) -ланцюги РНК служать матрицею для синтезу (+) -ланцюгів РНК, ідентичних вірусним.
Ці знову утворені (+) -ланцюги РНК можуть використовуватися по трьох напрямах:
· в трансляції (як мРНК) для утворення вірусних білків;
· у реплікації - для утворення нових ланцюгів РНК;
· в збірці (разом з вірусними білками) нових вірусних часток.